61022, м. Харків, пр. Науки, 5
07.04.2026 Справа № 905/1277/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Сухіна В.А., розглянувши у судовому засідання
заяву Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» від 24.03.2026 про відстрочення виконання судового рішення від 17.03.2026 у справі №905/1277/25 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до відповідача ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДОНБАСЕНЕРГО"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
про стягнення 422 287 766,61 грн, -
Представники сторін:
Від позивача: представник Романюк Б.І. (в режимі відеконференції)
Від відповідача: представник Мамонов Д.В. (в режимі відеконференції)
Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.03.2026 позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задоволено. Стягнуто з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДОНБАСЕНЕРГО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» борг у загальній сумі 422 287 766,61 грн, у тому числі: основний борг у сумі 418 881 925,91 грн; три проценти річних у сумі 1 925 421,62 грн; інфляційні втрати у сумі 1 480 419,08 грн. та судові витрати, а саме 847 840,00 грн сплаченого судового збору.
24.03.2026 до Господарського суду Донецької області надійшла заява представника Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» про відстрочення виконання рішення.
Того ж дня, 24.03.2026, на адресу суду від заявника надійшло клопотання про виправлення описки, допущеної у вищевказаній заяві. Клопотання обґрунтовано тим, що у прохальній частині заяви про відстрочення помилково зазначено вимогу про відстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2026.
На підставі ст. 42 ГПК України заявник просить вважати правильною редакцію прохальної частини заяви, в якій просить суд відстрочити виконання саме рішення Господарського суду Донецької області від 17.03.2026 у справі № 905/1277/25 на дванадцять місяців.
Враховуючи викладене, суд розглядає заяву про відстрочення виконання рішення суду в редакції з урахуванням клопотання про виправлення описки від 24.03.2026.
В обґрунтування заяви Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» зазначає, що відповідач є енергогенеруючим підприємством, об'єктом критичної інфраструктури та стратегічним об'єктом в економіці України. Виконання судового рішення у справі №905/1277/25 істотно ускладнюють наявні у ПАТ «Донбасенерго» виняткові обставини. Єдиний генеруючий об'єкт Товариства - Слов'янська ТЕС - розташований у м. Миколаївка Донецької області, безпосередньо в зоні бойових дій. Підприємство систематично зазнає масованих ракетних та артилерійських обстрілів (у 2022, 2024, 2025, 2026 рр.), що призвело до критичних пошкоджень виробничих потужностей, будівель та мереж.
У зв'язку з викладеним, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2026 призначено до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про відстрочення виконання рішення від 17.03.2026 у справі № 905/1277/25 в судовому засіданні на 07.04.2026 року об 11:50 год. зал судового засідання № 104а.
02.04.2026 до суду надійшли Заперечення позивача на заяву Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про відстрочення виконання рішення від 17.03.2026 у справі № 905/1277/25.
Заперечення позивача (ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»)
Позивач просив відмовити у задоволенні заяви ПАТ «Донбасенерго» про відстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що заявником не доведено наявності виняткових обставин, які об'єктивно унеможливлюють виконання судового рішення. На думку Позивача, аргументи Боржника зводяться лише до незадовільного фінансового стану та загальної ситуації в країні, що не є достатньою підставою для відстрочення.
Обґрунтовуючи свої заперечення, ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» зазначає:
• Що він є оптовим постачальником природного газу, який закуповує ресурс у АТ «НАК «Нафтогаз України» для забезпечення потреб енергетики. Несвоєчасне виконання ПАТ «Донбасенерго» своїх зобов'язань у розмірі 422 344 382,10 грн призводить до накопичення заборгованості Позивача перед акціонером та бюджетом, що ставить під загрозу стабільне постачання газу іншим споживачам України.
• Заявником не надано жодного належного підтвердження того, що після закінчення терміну відстрочення його фінансовий стан покращиться і він зможе одноразово виплатити таку значну суму. На думку Позивача, надання відстрочки за відсутності реальних джерел доходу у майбутньому лише затягує процес виконання рішення та порушує права стягувача.
• Позивач наголошує, що Боржник не надав суду графіка розстрочення або пропозицій щодо часткового погашення боргу, що свідчить про намір взагалі не виконувати рішення суду протягом визначеного періоду.
• Позивач також є суб'єктом господарювання, який працює в умовах воєнного стану, несе витрати на закупівлю газу, сплату податків та подачу позовів. Надання відстрочки, на думку позивача, призведе до фактичного безвідсоткового кредитування ПАТ «Донбасенерго» за рахунок Позивача, що порушує баланс інтересів та принцип рівності сторін.
• На думку Позивача, посилання на воєнний стан та обстріли є загальними обставинами, які впливають на всіх суб'єктів господарювання в регіоні. Сама по собі збитковість підприємства є наслідком його господарської діяльності та не звільняє від обов'язку виконувати рішення суду.
На підставі викладеного, Позивач вважає, що заява є необґрунтованою, спрямованою на затягування виконання законного рішення суду та такою, що порушує право Позивача на справедливий суд у розумні строки.
Судове засідання 07.04.2026 відбулося в режимі відеоконференції за участю представників сторін.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що представники сторін надали письмові пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, господарський суд вважає за можливе розглянути заяву в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, викладені у письмових поясненнях доводи сторін, перевіривши повноту викладених обставин та відповідність їх наданим доказам, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України ).
Аналізуючи норми статті 331 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати:1) матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан; 2) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 3) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 4) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо; 5) наявність інфляційних процесів у економіці держави; 6) інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому, положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Відповідно до статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з частиною 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватись з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ “Донбасенерго» зареєстровано за адресою: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, б.6.
Основним видом господарської діяльності ПАТ “Донбасенерго» є виробництво електричної енергії. З 2017 року й до цього часу єдиним виробничим активом відповідача є Слов'янська ТЕС.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на момент розгляду даної заяви.
Слов'янська ТЕС розташована на території Миколаївської міської територіальної громади Донецької області, яка згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, віднесена до території можливих бойових дій.
Згідно доводів відповідача, виконання судового рішення у справі №905/1277/25 про стягнення на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» заборгованості у розмірі 422 344 382,10 грн істотно ускладнюють виняткові обставини, які мають об'єктивний та триваючий характер. Зокрема, такими обставинами є:
• перебування єдиного виробничого активу (Слов'янської ТЕС) у зоні ведення бойових дій;
• пошкодження залізничних шляхів, що унеможливило поставки вугілля та змусило станцію працювати на природному газі у завідомо збитковому режимі;
• ворожі обстріли та пошкодження обладнання протягом 2022- 2026 років, що призвели до зупинення основного генеруючого обладнання (енергоблоку №7) з 25.12.2024;
• скрутне фінансове становище та загроза банкрутства, зумовлені критично низьким рівнем оплати споживачами за енергію та багатомільйонними боргами державних підприємств.
Наявність зазначених обставин підтверджено доказами, доданими до заяви про відстрочення від 24.03.2026. Суд зазначає, що на підтвердження фінансового стану заявником надано розширену звітність, зокрема: Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2024 року, за весь 2024 рік, а також фінансову звітність за 7 та 9 місяців 2025 року.
Згідно з витягом з ЄДР до складу ПАТ «Донбасенерго» входять дев'ять структурних одиниць.
Судом враховано загальновідомі обставини щодо втрати контролю над Старобешівською ТЕС у 2017 році внаслідок захоплення активів на тимчасово окупованій території, що підтверджується матеріалами кримінального провадження №12017050640000133.
Слов'янська ТЕС з 2017 року залишається основним виробничим активом, який забезпечує 97- 99% доходу Товариства. Однак фактичне навантаження станції у 2023- 2025 роках було суттєво обмеженим через пошкодження ліній електропередачі та обладнання, що підтверджується представленою суду Інформаційною технічною довідкою (Додаток до заяви).
Господарська діяльність ПАТ «Донбасенерго» з 2022 року та станом на березень 2026 року є збитковою. Примусове використання природного газу як альтернативи вугіллю за умов пошкодженої залізничної інфраструктури лише поглиблює фінансовий дефіцит. Чистий збиток Товариства за 9 місяців 2025 року склав 1 217 590 тис. грн, що підтверджується відповідним звітом про фінансові результати (форма №2).
Окремо суд звертає увагу на надану заявником Бухгалтерську довідку щодо заборгованості населення за спожиту теплову енергію та гарячу воду (Додаток до заяви). Згідно з цим документом, прострочена заборгованість населення перед Слов'янською ТЕС продовжує зростати, що позбавляє підприємство необхідних обігових коштів для відновлення виробничого циклу та виконання зобов'язань перед кредиторами.
Суд погоджується з доводами відповідача, що з огляду на значний розмір стягнутої суми (понад 422 млн грн), негайне виконання рішення за таких складних обставин створить реальну загрозу припинення діяльності (банкрутства) об'єкта критичної інфраструктури.
Матеріалами справи підтверджується, що Слов'янська ТЕС є об'єктом критичної інфраструктури І та ІІ категорій, забезпечує питною водою та теплопостачанням м. Миколаївка та має стратегічне значення для обороноздатності Слов'янсько-Краматорського енерговузла. Більше того, на виконання Постанови КМУ №222, Товариство виконує спеціальні обов'язки (ПСО), працюючи на природному газі для забезпечення загальносуспільних інтересів, що за чинних цін на енергоносії є планово-збитковим.
Щодо ступеня вини ПАТ «Донбасенерго» у виникненні спору, суд враховує, що заборгованість перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» виникла внаслідок об'єктивних обставин непереборної сили - воєнних дій, регулярних обстрілів (прямого влучання у блочний трансформатор блоку №7 ракетою держави - агресора 25.12.2024 та численних обстрілів у жовтні-листопаді 2025 року) та зупинення генерації.
З огляду на викладене, враховуючи триваючий характер відновлювальних робіт, суд приходить до висновку, що заявлені обставини є винятковими та достатніми для надання відстрочки виконання рішення суду.
Господарський суд зауважує на тому, що безумовно військова агресія істотно негативно впливає на всі підприємства, які ведуть господарську діяльність на території України. Особливо істотно вказані обставини впливають на діяльність підприємств, що є учасниками ринку електричної енергії, у тому числі, й на позивача. Значення діяльності позивача, як оператора системи передачі, що включений до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є важливою для загального функціонування відповідного ринку.
Водночас твердження позивача про те, що надання відстрочки може порушити баланс інтересів сторін спору й стимулюватиме відповідача надалі порушувати свої зобов'язання, з огляду на встановлені обставини функціонування підприємства відповідача, не є очевидним. Його доводи про те, що затримка виконання рішення суду призведе до наявності у нього збитків, зміни матеріального стану внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду не підтверджені матеріалами справи; будь-які докази загрози банкрутства підприємства позивача, на відміну від підприємства відповідача, в матеріалах справи відсутні.
У випадку покладання на боржника обов'язку одноразово виплатити всю суму заборгованості за судовим рішення може призвести до вкрай негативних наслідків для боржника, оскільки скрутне фінансове становище підприємства боржника створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, доведенням його до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов'язків забезпечення мешканців та підприємств, організацій та установ послугами теплопостачання, а також забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи, що в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного та соціального характеру для всього регіону, особливо в умовах воєнного стану.
Господарський суд вважає, що заходи з примусового виконання рішення не призведуть до його реального та швидкого виконання в натурі, а лише погіршать і без того скрутне майнове становище підприємства та створять реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, з доведенням до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності здійснювати фінансування власної виробничої діяльності для забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи, що матиме надзвичайні наслідки.
Господарський суд враховує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Hornsby v. Greece" від 19.03.1997, пункт 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Immobiliare Saffi v. Italy" № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
В цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої ухвалено рішення. Тобто відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Господарський суд вважає, що відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.
У даній справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.
Враховуючи, що в даному випадку відстрочення виконання рішення для боржника не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає, що задоволення клопотання ПАТ “Донбасенерго» про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Господарський суд зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у запереченнях на заяву Відповідача. Аргументи Позивача мають характер припущень і фактично зводяться до суб'єктивної переоцінки обґрунтованих Відповідачем обставин без надання будь-яких спростувань по суті.
З огляду на викладене, Господарський суд вважає заяву Відповідача правомірною та обґрунтованою, а тому, враховуючи виключність наведених обставин і підтверджену матеріалами справи неможливість негайного виконання судового акта, вбачає наявність підстав відстрочити Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582) виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.02.2026 у справі №905/1115/25 на 12 місяців.
Судова практика у питанні відстрочення виконання судових рішень ПАТ «Донбасенерго» у 2025- 2026 роках свідчить, що за обставин, досліджених судом та підтверджених матеріалами справи, які фіксують скрутний фінансово-господарський стан підприємства під час військової агресії, наявні обґрунтовані підстави для надання відстрочення виконання рішень на 12 місяців. Так, постанови Східного апеляційного господарського суду у справах №905/592/25 від 29.10.2025 та №905/248/25 від 06.11.2025 підтверджують практику відстрочення виконання рішень на 12 місяців ПАТ «Донбасенерго» з огляду на об'єктивні труднощі підприємства.
Крім того, результати касаційного оскарження до Верховного Суду у справі №905/1/24 свідчать, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» була частково закрита у частині відстрочення виконання рішення, а рішення Господарського суду Донецької області від 07.10.2024 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 залишені без змін. Верховний Суд, враховуючи, що питання відстрочення вже було предметом апеляційного перегляду, підтвердив правомірність надання ПАТ «Донбасенерго» відстрочення виконання на 12 місяців та зазначив, що господарський суд при цьому керувався завданням господарського судочинства, яке превалює над іншими міркуваннями.
Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.03.2026 року у справі №905/1277/25 на 12 місяців - задовольнити повністю.
Відстрочити Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582) виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.03.2026 року у справі №905/1277/25 на 12 місяців до 17.03.2027.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у строки та порядку передбачені ст.ст. 256- 257 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 07.04.2026 року оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.04.2026 року.
Суддя Е.В. Зекунов