вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
01.04.2026м. ДніпроСправа № 904/6747/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іларіс" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 19Б, оф. 5; ідентифікаційний код 46119407)
до Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 11; ідентифікаційний код 00373882)
про визнання права власності на земельну ділянку
Представники:
від позивача: Куткова Н.Б. - представник (адвокат);
від відповідача: Кроян К.С.- адвокат (в режимі відеоконференції).
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іларіс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№6283/25 від 28.11.2025) до Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Іларіс" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 19Б, оф. 5; ідентифікаційний код 46119407) права власності на земельну ділянку площею 1,7686 га за кадастровим номером: 1210100000:04:018:0006, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 367318412101, яка розташована під будівлями і спорудами за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Журналістів, будинок 11.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№54164/25 від 09.12.2025) про усунення недоліків відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 03.12.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання, яке відбудеться 14.01.2026 о 14:30 год.
Відповідач у заяві (вх.№774/26 від 09.01.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати представнику Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" адвокату Крояну Карену можливість брати участь у підготовчому засіданні по справі № 904/6747/25, призначеному на 14.01.2026 о 14:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" (вх.№774/26 від 09.01.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 14.01.2026 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 03.03.2026 о 15:00 год.
Відповідач у заяві (вх.№9278/26 від 27.02.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати представнику Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" адвокату Крояну Карену можливість брати участь у підготовчому засіданні по справі № 904/6747/25, призначеному на 03.03.2026 о 15:50, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" (вх.№9278/26 від 27.02.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 03.03.2026 з'явились представники сторін.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 16.03.2026 о 14:00 год.
Відповідач у заяві (вх.№11142/26 від 10.03.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати представнику Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" адвокату Крояну Карену можливість брати участь у підготовчому засіданні по справі № 904/6747/25, призначеному на 16.03.2026 о 14:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2026 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" (вх.№11142/26 від 10.03.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 16.03.2026 з'явились представники сторін.
У судовому засідання оголошено перерву до 01.04.2026 о 16:00 год.
Відповідач у заяві (вх.№13942/26 від 25.03.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати представнику Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" адвокату Крояну Карену можливість брати участь у підготовчому засіданні по справі № 904/6747/25, призначеному на 01.04.2026 о 16:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" (вх.№13942/26 від 25.03.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 01.04.2026 з'явилися представники сторін.
У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
При цьому, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Слід відзначити, що ухвали суду у справі, що розглядається, направлялися до електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- ухвала від 15.12.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 15.12.2025 о 13:11 год.;
- ухвала суду від 12.01.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 13.01.2026 о 03:04 год.;
- ухвала від 14.01.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 15.01.2026 о 20:38 год.;
- ухвала від 02.03.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 02.03.2026 о 14:59 год.;
- ухвала від 03.03.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті доставлена до електронного кабінету відповідача 05.03.2026 о 05:24 год.;
- ухвала від 12.03.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 12.03.2026 о 20:17 год.;
- ухвала суду від 27.03.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 27.03.2026 о 20:30 год.
Ухвалою суду від 15.12.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 01.04.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Також суд зауважує, що враховуючи участь представника відповідача у судових засіданнях вбачається, що відповідач обізнаний про перебування в провадженні господарського суду справи, що розглядається.
Отже, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів оплати пені, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, з акту про реалізацію предмета іпотеки від 17.09.2025 (а.с. 11-12) на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича (далі - Приватний виконавець) перебувало виконавче провадження №67479847 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 04.03.2019 по справі № 905/2864/15, яким передбачено в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "АВК" "Дніпро" (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Луніна, 42, код 30482582) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2577/2-1 від 28.09.2011 перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код 00039002) у розмірі 1372467511,28 гри., з яких заборгованість за кредитом в сумі 60600000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті (по курсу НБУ за 1 долар США 21,986687 грн.) складає 1 332 393 232,20 грн., заборгованість по процентам в сумі 1060362,84 дол. США, що в гривневому еквіваленті (по курсу НБУ за 1 долар США 21,986687 грн.) складає 23313865,57 грн., заборгованість по простроченим процентам в сумі 747607,42 дол. США, що в гривневому еквіваленті (по курсу НБУ за 1 долар США 21,986687 грн.) складає 16437410,34 грн., заборгованість по комісії сумі 315230,37 грн., пеня за несплату комісії в сумі 7772,80 грн., звернути стягнення на визначене виконавчим документом майно боржника. Зокрема, пунктом 1 вказаного наказу передбачено звернути стягнення на нерухомість, що є предметом іпотечного договору № 20-2589/3-1 від 28.09.2011, нотаріально посвідченого за реєстровим № 1083 (з урахуванням змін від 03.09.2012), яка належить на праві власності Публічному акціонерному товариству "Кондитерська Фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ", а саме: будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Журналістів, буд. 11 (одинадцять), реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 28698655.
В ході примусового виконання виконавчого провадження № 67479847 встановлено, що:
- відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником - Приватним акціонерним товариством "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро", ідентифікаційний код 00373882, за реєстраційним номером майна - 28698655 зареєстровано право власності на будівлі і споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, будинок 11, що складаються з: будівля літ. А-7, А'-І, А'Ч, а-1, а'-І, а"-1-адміністративно-побутовий корпус: частина площею 5819,8 кв.м. та в будівлі АПК літ.А-7 у підвалі приміщення II поз.1-32 захисної споруди ЦЗ(ЦО) № 12236 загальною площею 629,6 кв.м., літ. а, а',а"- ґанки з навісами; будівля літ. Б-5, Б'-2, Б"-1, Б'"-1, БІУ-1, БУ-1, БУН-1, БУШ-2, БХ-5, БХІ-1, 6-1, в тому числі трансформаторна підстанція літ. БХП-1- головний корпус, загальною площею 29232,9 кв.м, б1}- естакада з навісом, 6{ІІІ, 6}, 6}- приямок, 6}- ґанок з навісом, 6}- вхід до підвалу, 6}- естакада з ґанком, 6{ІХ, 6{Х- ґанок, б, б - приямок, бI}- сходи, б- вхід до підвалу; будівля літ. В-2-холодильно-компресорна, загальною площею 1711,4 кв.м., в, в1- ґанки, в"- ґанок з навісом, в"1- сходи, в- приямок; літ. Г-1, Г'-І- приміщення підготовчого відділення, загальною площею 453,0 кв.м.; будівля літ. Д- вагова; літ. Е- вагова; літ. Ж- склад; літ. З- градирня; літ. И- градирня; будівля літ.М- головний корпус; літ. Н, О, П, Т- сарай (тимчасовий); літ. У,Ф, X - навіс; № 14- масложироуловлювач; № 1-13, № 15-21-споруди; І, III- вимощення;
- нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:04:018:0006, площею 1,7686 га, яка належить на праві власності боржнику. Категорія земель: Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Реєстраційний номер земельної ділянки згідно ДРРП: 367318412101.
Як вбачається, в межах виконавчого провадження № 67479847 звернено стягнення на майно боржника - Приватного акціонерного товариства "АВК" "Дніпро", зокрема, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, будинок 11, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 28698655.
Вказане нерухоме майно належало боржнику - Приватному акціонерному товариству "АВК" "Дніпро", ідентифікаційний код 00373882, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2009 б/н, право власності зареєстроване 30.10.2009 року Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, реєстраційний номер 28698655.
В подальшому, ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі №905/2864/15 замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ідентифікаційний код 00039002; 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ФЕДРА" (ідентифікаційний код 45755686; 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 85/40, офіс 204) у виконавчому провадженні №67479847, яке відкрито щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 04.03.2019р. по справі №905/2864/15. На підставі чого, у виконавчому провадженні №67479847 постановою про заміну сторони виконавчого провадження від 17.06.2025 замінено стягувача з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ідентифікаційний код 00039002) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ФЕДРА" (ідентифікаційний код 45755686; 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 85140, oфic 204). Іпотекодавець: Приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро", ідентифікаційний код 00373882, адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Журналістів, будинок 11; Іпотекодержатель: Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ФЕДРА" (ідентифікаційний код 45755686; 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 85140, oфic 204).
Відповідно до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" на реалізацію були передані будівлі і споруди, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 28698655, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, будинок 11. Кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташована будівля 1210100000:04:018:0006 площею 1,7686 га, яка належить на праві власності боржнику. Категорія земель: Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Реєстраційний номер земельної ділянки згідно ДРРП: 367318412101
Державне підприємство "Сетам" ідентифікаційний код 39958500, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, на підставі документів, поданих приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем, для проведення реалізації майна та у відповідності вимог статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, здійснило 15.09.2025 реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронного аукціону (торгів) через веб-сайт http://setam.net.ua в мережі Інтернет, реєстраційний номер лота № 583916.
Стартова ціна лоту № 583916 склала 50 004 000,00 гривень (п'ятдесят мільйонів чотири тисячі гривень 00 копійок) з ПДВ.
Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів), сформованого 15.09.2025 № 646169 (а.с. 8-9), переможцем електронного аукціону (торгів) став учасник №7, а саме - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іларіс", ідентифікаційний код 46119407, адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, будинок 19Б, офіс 5.
Ціна продажу вказаних будівель і споруд, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, будинок 11, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 28698655, становить 50 004 000,00 гривень (п'ятдесят мільйонів чотири тисячі гривень 00 копійок) з ПДВ, з них:
- 2 500 200,00 гривень (два мільйона п'ятсот тисяч двісті гривень 00 копійок) - сума сплаченого гарантійного внеску на рахунок організатора аукціону в якості гарантійного внеску, які зараховані в рахунок виконання зобов'язань по оплаті суми, які сплачені до початку проведення аукціону (торгів), а саме: до 09 години 00 хв. 15.09.2025 року;
- 39 169 800,00 гривень (тридцять дев'ять мільйонів сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень 00 копійок) - сума перерахована на рахунок приватного виконавця, що сплачена в строк встановлений протоколом №646169 сформованим 15.09.2025, а саме: 17.09.2025;
- 8 334 000,00 гривень (вісім мільйонів триста тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) -сума сплаченого переможцем електронного аукціону податку на додану вартість за ставками, визначеними Податковим кодексом України, ураховуючи фактичну ціну реалізації лота на аукціоні, що сплачена в строк встановлений протоколом №646169 сформованим 15.09.2025, a caме: 17.09.2025.
На підставі вказаного протоколу №646169 видано акт від 17.09.2025 про реалізацію предмета іпотеки, який є підставою для отримання у нотаріуса свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) та державної реєстрації права власності на зазначене в акті майно в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Позивач зазначає, що 18.09.2025 на підставі Акту про реалізацію предмету іпотеки ВП №67479847 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним- Сандомирським Л.О. видано Свідоцтво, яким посвідчено право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Іларіс" (зареєстроване в реєстрі за № 1360) на будівлі і споруди, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 28698655, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 11 на земельній ділянці площею 1,7686 за кадастровим номером: 1210100000:04:018:0006 (а.с. 10).
Також позивач зазначає, що 18.09.2025 здійснено державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Іларіс" на будівлі і споруди, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 28698655 (під час державної реєстрації присвоєно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3205164812020), розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 11 на земельній ділянці площею 1,7686 з кадастровим номером: 1210100000:04:018:0006 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.11.2025 №453807557) (а.с. 14).
За твердженням позивача, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на земельну ділянку площею 1,7686 за кадастровим номером: 1210100000:04:018:0006, яка розташована під будівлями та спорудами за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 11 належить попередньому власнику Приватному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" (а.с. 18-19).
Як вбачається, Товариством з обмеженою відповідальністю "Іларіс" було скеровано Приватному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" вимогу від 19.09.2025 щодо звільнення будівель і споруд та земельної ділянки від обладнання, речей та іншого майна, яке залишилося (а.с. 20).
Приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" у відповіді від 22.09.2025 на вимогу зазначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Іларіс" помилково себе вважає власником земельної ділянки та Приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" не визнає право власності на земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "Іларіс" (а.с. 21).
Позивач зазначає, що звертається до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку площею 1,7686 за кадастровим номером: 1210100000:04:018:0006, розташовану під будівлями та спорудами, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 28698655 (під час державної реєстрації присвоєно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:
3205164812020) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 11, право власності на які належить позивачу.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частин 1-3 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Такий порядок визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Порядок).
Велика Палата Верховного Суду вже здійснювала аналіз правовідносин, які виникають підчас реалізації майна на електронних торгах, і дійшла таких висновків.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.
З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Водночас з аналізу статей 655, 658 Цивільного кодексу України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.
Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через вебсайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (пункт 2 розділу V, пункт 1 розділу VIII Порядку).
За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 Цивільного кодексу України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.
Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти календарних днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно в такому порядку: зазначена в протоколі електронного аукціону сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця); зазначена в протоколі електронного аукціону сума податку на додану вартість за ставками, визначеними Податковим кодексом України, ураховуючи фактичну ціну реалізації лота на аукціоні, перераховується переможцем на рахунок боржника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг; сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронному аукціоні майна та розподіляється Організатором відповідно до пункту 2 розділу III цього Порядку; різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової; різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону повертається Організатором на рахунок переможця у разі, якщо майно реалізовано за ціною, нижчою від стартової. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (пункт 1 розділу VIII Порядку). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.
Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати податку на додану вартість та винагороди за організацію та проведення електронного аукціону) на підставі протоколу про проведення електронного аукціону та платіжного документа, що підтверджує сплату податку на додану вартість та додаткової винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведений електронний аукціон у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведений електронний аукціон не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведений електронний аукціон шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункт 4 розділу X Порядку).
У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку).
Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).
Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).
Відповідно до частини другої статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За змістом зазначених положень моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядок не передбачає.
Тому всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця, повинні міститися в інформаційному повідомленні про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Зокрема, у такому повідомленні повинна міститися вичерпна інформація про майно, яке продається.
Відповідно до частини другої статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
Відповідно до абзацу першого частини восьмої статті 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, пов'язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на такий об'єкт.
Отже, якщо продажу підлягає об'єкт нерухомості, право власності на який відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України, частини першої статті 120 Земельного кодексу України переходить лише разом з правом власності на земельну ділянку, на якій такий об'єкт розташований, то в інформаційному повідомленні про електронні торги повинен бути зазначений кадастровий номер такої земельної ділянки. Невиконання цієї вимоги призводить до правової невизначеності, що призводить до зменшення конкуренції учасників торгів, та може ввести в оману учасників торгів щодо майна, яке продається.
Відповідно до зазначених вимог пунктом 9 розділу ІІІ Порядку встановлено, що якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються, зокрема, відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір), та її кадастровий номер (за наявності).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово звертала увагу, що знаходження на земельній ділянці одного власника об'єкта нерухомості іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника об'єкта нерухомості (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 84)). Отже, якщо продажу підлягає земельна ділянка одного власника, на якій розташований об'єкт нерухомості іншого власника (якщо такий продаж не суперечить закону), то в інформаційному повідомленні повинна міститись інформація про таке обмеження на використання земельної ділянки. В інформаційному повідомленні повинна міститись також інформація про інші обмеження на використання земельної ділянки, пов'язані з наявністю прав інших осіб на земельну ділянку (емфітевзис, суперфіцій тощо). Невиконання цієї вимоги також призводить до правової невизначеності, що призводить до зменшення конкуренції учасників торгів, та може ввести в оману учасників торгів щодо майна, яке продається.
Також Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо така особа знала чи мала знати про порушення порядку реалізації майна, зокрема про порушення вимог до інформації про майно. Не може вважатися добросовісною і особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема про набуття земельної ділянки окремо від об'єкта нерухомості, який на ній розмішений, чи про набуття такого об'єкта окремо від земельної ділянки, якщо таке набуття не допускається в силу закону.
Відповідно до частини першої статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Передання майна полягає у переході його з володіння однієї особи (яка втрачає володіння) до іншої (яка його набуває).
Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Близькі за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95, 96), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29).
Відповідно до частини третьої статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Оскільки, як зазначено вище, оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна, проданого на прилюдних торгах, як окремого документа законодавством не передбачено, то виникнення права власності не пов'язується з його нотаріальним посвідченням.
Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Отже, одночасно з набуттям особою у володіння нерухомого майна шляхом державної реєстрації за нею права власності така особа за наявності правових підстав набуває право власності на таке майно.
Тому підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на електронному аукціоні (торгах) торгах, є договір купівлі-продажу (укладення якого підтверджується протоколом електронних торгів) та дії сторін, спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця (затвердження акта про проведені електронні торги, видача або надсилання його покупцю, звернення покупця до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем).
Відповідно до частин шостої, восьмої, дев'ятої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Отже, і в разі залишення стягувачем за собою нереалізованого майна оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна як окремого документа законодавством не передбачено. Натомість такий договір укладається шляхом звернення виконавця до стягувача з пропозицією вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна з одночасним припиненням права вимоги стягувача до боржника в межах вартості нереалізованого майна (оферта) та виявлення стягувачем волі залишити за собою це майно (акцепт). Виконання договору з боку покупця (стягувача) полягає у внесенні на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь стягувача, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. На підтвердження виконання договору з боку покупця виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Подальші дії покупця (стягувача) та виконавця спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця. З цією метою виконавець складає акт та видає або надсилає його покупцю, покупець отримує свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися (стаття 72 Закону України "Про нотаріат"), звертається до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.
Отже, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Абзац другий пункту 8 розділу X Порядку, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги, не відповідає зазначеній нормі закону, а тому не підлягає застосуванню згідно з частиною сьомою статті 11 Господарського процесуального кодексу України. Тому свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.
Аналогічна правова позиція викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.
Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19) та багатьох інших.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що право власності на земельну ділянку площею 1,7686 за кадастровим номером: 1210100000:04:018:0006, яка розташована під будівлями та спорудами за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 11, належить Публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ", ідентифікаційний код 00373882 (правонаступником якого є відповідач) (а.с. 18-19).
Суд нагадує, що за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна (у тому числі і земельної ділянки). Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80) та багатьох інших.
При цьому, як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.6).
Таким чином, позовна вимога про визнання права власності на земельну ділянку не відповідає належному способу захисту у цій справі. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52).
Враховуючи викладене, позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо судового збору
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судові витрати у справі зі сплати судового збору слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Іларіс" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 19Б, оф. 5; ідентифікаційний код 46119407) до Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 11; ідентифікаційний код 00373882) про визнання права власності на земельну ділянку.
2. Судові витрати у справі віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Іларіс" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 19Б, оф. 5; ідентифікаційний код 46119407).
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
10.04.2026