про закриття апеляційного провадження
31 березня 2026 року м. Харків Справа № 922/3117/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.,
за участю секретаря судового засідання: Євтушенко Є.В.,
за участю представників учасників справи:
від апелянта ( ОСОБА_1 ): Проніна О.О., ордер серія ВЕ № 1180687 від 09.01.2026;
від кредиторів: не з'явилися;
від боржника: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с. Криве Житомирського району Житомирської області (вх. №71 Х/2),
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 (повну ухвалу складено 06.10.2025) у справі № 922/3117/25 (суддя Кононова О.В.),
за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізена БМ", м.Дніпро,
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Агро-Тех", м.Харків,
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізена БМ" (далі - ТОВ "Лізена БМ") відкрито провадження у справі №922/3117/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Агро-Тех" (далі - ТОВ "Авіа Агро-Тех"); визнано розмір вимог ініціюючого кредитора до боржника в сумі 2301440,00грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гриценка Ігора Івановича.
Не погодившись із вищезазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 (колишній засновник та керівник боржника), який не брав участі у справі, проте вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов'язки, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 про відкриття провадження у справі №922/3117/25 про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех" та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "Лізена БМ".
Обґрунтовуючи наявність права на апеляційне оскарження ухвали суду апелянт зазначає, що укладений між ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех" договір поставки №2023103-2 від 03.01.2022, заборгованість за яким стала основною підставою відкриття провадження у цій справі про банкрутство, ним як колишнім керівником та засновником ТОВ "Авіа Агро-Тех" ніколи не укладався та не підписувався, а тому існують обґрунтовані підстави вважати, що субсидіарна відповідальність за цим договором може бути покладена саме на ОСОБА_1 як підписанта цього правочину. У зв'язку з наведеним, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції стосується його прав та обов'язків, тому він має право на апеляційне оскарження відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 254 ГПК України.
По суті доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що господарським судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали від 30.09.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех" не було належним чином перевірено обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора та залишено поза увагою відсутність доказів реального існування боргу та безспірності вимог до боржника. За твердженням скаржника, вимоги ініціюючого кредитора ґрунтуються на тому, що боржник нібито використовує поставлений товар майже 3 роки та не виконує умови договору, що містить ознаки стійкої неплатоспроможності боржника. Проте, суд не звернув уваги на те, що упродовж цього строку кредитор не звертався до боржника з будь-якими з вимогами про сплату боргу. У справі відсутні претензії, акти звірок взаємних розрахунків по договору поставки, судове рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили, або ж докази звернення виконавчого документу до примусового виконання.
Водночас, апелянт наголошує на тому, що договір поставки №2023103-2 від 03.01.2022 насправді ніколи не укладався між ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех", а наявний на ньому підпис директора ОСОБА_1 є підробленим.
На думку скаржника, суд першої інстанції також залишив поза увагою встановлену абз. 9 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ заборону на відкриття провадження відносно ТОВ "Авіа Агро-Тех", а також не врахував того, що боржник виконував замовлення за договорами з державними замовниками у сфері оборони, що підтверджується основним видом його діяльності - КВЕД 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування.
Враховуючи наведене, апелянт стверджує про відсутність у боржника будь-якої заборгованості перед ініціюючим кредитором, крім того зазначає, що ТОВ "Лізена БМ" є заінтересованою особою стосовно ТОВ "Авіа Агро-Тех" через свого керівника, про що ініціюючим кредитором та боржником не було повідомлено суд першої інстанції при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Тому скаржник вважає, що договір поставки №2023103-2 від 03.01.2022 має ознаки фраудаторного правочину, вчиненого з метою завдання шкоди майновим інтересам боржника / інших кредиторів або відчуження активів боржника родичам або афілійованим особам за заниженою ціною.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 апеляційну скаргу у справі №922/3117/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 у справі №922/3117/25; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/3117/25 на 24.02.2026.
17.02.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення по справі, за змістом яких в доповнення до доводів апеляційної скарги апелянт зазначив наступне:
- вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Лізена БМ" не є безспірними та ґрунтуються на зобов'язаннях за договором поставки №2023103-2 від 03.01.2022, який ТОВ "Авіа Агро-Тех" в особі його керівника ОСОБА_1 ніколи не укладався та не підписувався:
- суд першої інстанції проігнорував відсутність у справі первинних документів, які б підтверджували дійсність та безспірність вимог ініціюючого кредитора до боржника, а також не врахував того, що заборгованість ТОВ "Авіа Агро-Тех" перед ТОВ "Лізена БМ" ґрунтується на правочині, який не укладався;
- на даний час у провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/3117/25 (922/303/26) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Авіа Агро-Тех" та ТОВ "Лізена БМ" про встановлення факту неукладеності договору поставки №2023103-2 від 03.01.2022;
- оскільки директор ТОВ "Лізена БМ" - ОСОБА_2 є також одночасно директором ТОВ "Дірав", яке зареєстровано за однією юридичною адресою з ТОВ "Авіа Агро-Тех", котре було перереєстровано у м. Харків невдовзі перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, а повноваження розпорядника майна цих обох підприємств виконує арбітражний керуючий Гриценко І.І., тому існують обґрунтовані підстави вважати, що ініціюючий кредитор є заінтересованою особою до боржника.
23.02.2026 до Східного апеляційного господарського суду від кредитора ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що апелянтом ОСОБА_1 не доведено порушення оскаржуваною ухвалою будь-яких його прав чи інтересів, він не має статусу сторони чи учасника справи даної справи про банкрутство, крім того, жодних посилань на права чи обов'язки ОСОБА_1 оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить. У зв'язку з наведеним, на думку кредитора, апелянт не наділений процесуальним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 24.02.2026 представниця апелянта ( ОСОБА_1 ) заявила усне клопотання про витребування для огляду оригінали письмових доказів, що долучалися до заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех".
За результатами розгляду клопотання про витребування оригіналів документів колегія суддів у судовому засіданні відмовила у його задоволенні, детальні мотиви та обґрунтування наведені в ухвалі від 24.03.2026.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/3117/25 до 24.03.2026.
24.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від скаржника ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення у справі №922/3117/25 судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, проведення якої заявник просить доручити судовим експертам ННЦ "Інститут судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса". На вирішення експерта поставити наступні питання: 1) чи виконано підпис від імені директора ТОВ "Авіа Агро-Тех" у Договорі поставки від 03.01.2022 року №2023103-2 на сторінці 3 в розділі "Юридичні адреси та реквізити сторін" в графі "Директор Олександр Берзін" ОСОБА_1 чи іншою особою? 2) чи нанесено відтиск печатки з написом ТОВ "Авіа Агро-Тех" у Договорі поставки від 03.01.2022 №2023103-2 печаткою ТОВ "Авіа Агро-Тех"? Крім того, скаржник просить зупинити апеляційне провадження на час проведення судової почеркознавчої експертизи.
24.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від скаржника ОСОБА_1 також надійшло клопотання про витребування у ТОВ "Авіа АгроТех" письмових доказів щодо загальної суми заборгованості перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошових коштів; а також первинні бухгалтерські документи по дебіторській та кредиторській заборгованості; виписки по всім рахункам в установах банків та інших фінансово-кредитних установах; фінансову звітність. Також скаржник просить витребувати у ТОВ "Лізена БМ" письмові докази: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 17.01.2022 по 03.10.2023, складених за договором поставки від 03.01.2022, укладеним між ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа АгроТех"; копії договорів про надання транспортних послуг щодо поставки товарів, що є предметом договору поставки від 03.01.2022 та товаро-транспортні накладні за період з 17.01.2022 по 20.02.2024; документи, що підтверджують право власності ТОВ "Лізена БМ" на металеві вироби та товари, визначені у видаткових накладних №2002-2 від 20.02.2024, № 310-1 від 03.10.2023, № 1701-1 від 17.01.2022.
24.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від скаржника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, за змістом яких останній повідомляє суд про те, що загальна сума безспірної заборгованості боржника перед всіма кредиторами становить 8498326,70грн, натомість вартість активів ТОВ "Авіа Агро-Тех" у вигляді рухомого майна та дебіторської заборгованості складає понад 26 млн.грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/3117/25 до 31.03.2026 о 12:45 год.
31.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку спеціаліста за результатами проведення почеркознавчого дослідження №10708 від 26.03.2026, в якому спеціаліст встановив наступне:
1) Підпис від імені ОСОБА_1 , електрографічне зображення якого міститься у графі: "Отримав(ла)" в електрофотокопіях Видаткової накладної №1701-1 , №310-1 та № 2002-2, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, з наслідуванням якимось справжнім підписам ОСОБА_1 .
2) Підпис від імені ОСОБА_1 , електрографічне зображення якого міститься в електрофотокопії Договору поставки № 20220103-2, укладеного між ТОВ "Лізена БМ", в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ "Авіа Агро-Тех", в особі директора ОСОБА_1 від 03.01.2022, виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Також апелянт просить вирішити питання про компенсацію судових витрат, понесених ним на проведення почеркознавчого дослідження спеціаліста в сумі 35000,00грн, та стягнути зазначені витрати з ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех" на користь ОСОБА_1 .
31.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Авіа Агро-Тех" надійшло клопотання про перенесення розгляду справи № 922/3117/25 на іншу дату, яке обґрунтовано тим, що ТОВ "Авіа Агро-Тех" не має можливість забезпечити явку його представника через зайнятість у іншому судовому засіданні.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 31.03.2026 приймала участь в режимі відео конференції представниця апелянта ( ОСОБА_1 ), яка надала пояснення по суті справи та підтримала подані клопотання про призначення експертизи та про витребування доказів від 24.03.2026. Також просила суд врахувати при розгляді справи поданий висновок спеціаліста №10708 від 26.03.2026, яким спростовується факт підписання та укладення Берзіним О.М. від імені ТОВ "Авіа Агро-Тех" договору поставки №2023103-2 від 03.01.2022. Крім того, заперечувала проти задоволення клопотання боржника про перенесення розгляду справи.
Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Гриценко І.І., який подавав заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, до участі в судовому засіданні 31.03.2026 за запрошенням суду, направленим на його обліковий запис у системі "Електронний суд" не приєднався, знаходився офлайн.
Уповноважені представники інших учасників справи про банкрутство у судове засідання 31.03.2026 також не з'явилися; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у встановленому законом порядку.
Розглянувши у судовому засіданні 31.03.2026 клопотання представниці ТОВ "Авіа Агро-Тех" про перенесення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.
За положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України). Неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи.
У даному випадку суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви та обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зважаючи на те, що:
1) доводи представниці боржника про неможливість бути присутньою у судовому засіданні не можуть бути визнано тією обставиною, яка свідчить про неможливість розгляду даної справи судом;
2) ТОВ "Авіа Агро-Тех", як і інших учасників справи про банкрутство було завчасно повідомлено про судове засідання, яке відбудеться 31.03.2026; судове засідання у даній справі призначено на 12:45 год, тобто майже через 3 години після судового засідання у справі, на зайнятість в якій посилається заявниця; представниця боржника мала право та можливість приймати участь в дистанційно в режимі відеоконцеренції; крім того, ТОВ "Авіа Агро-Тех", як учасник справи, не було позбавлено можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника;
3) боржник мав право забезпечити явку своїх представників у судові засідання, що відбулися 24.02.2026 та 24.03.2026, та / або викласти свою позицію у відзиві на апеляційну скаргу, однак таким правом не скористався;
4) при цьому суд також враховує межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, визначені у ст. 269 ГПК України, а саме здійснення апеляційного перегляду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також в межах 60-денного процесуального строку з моменту відкриття провадження, який на час проведення судового засідання майже закінчився;
5) явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, при цьому, участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника інших учасників справи про банкрутство, у зв'язку з чим переходить до її розгляду.
Разом з цим, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання представниці ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи та про витребування доказів від 24.03.2026, а також долученні до матеріалів справи висновку спеціаліста за результатами проведення почеркознавчого дослідження №10708 від 26.03.2026, оскільки за результатами дослідження питання про порушення прав та законних інтересів апелянта оскаржуваною ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 у справі №922/3117/25 апеляційним судом не було встановлено правового зв'язку між цією особою та оспорюваним судовим рішенням.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутньої у судовому засіданні представниці апелянта, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 у справі №922/3117/25 підлягає закриттю, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Згідно з положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відтак реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За приписами ч. 2 ст. 4ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 ст. 254 ГПК України закріплено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене за результатами розгляду спору про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
У свою чергу суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.
Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 05.05.2020 у справі №910/9254/18.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17).
Таким чином, у даному випадку, апеляційному суду першочергово необхідно з'ясувати, чи зачіпає оскаржувана ухвала безпосередньо права та обов'язки скаржника - ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Харківської області від 30.09.2025, якою, зокрема, відкрито провадження у даній справі №922/3117/25 про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех" та визнано вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Лізена БМ" до боржника в сумі 2301440,00грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 30.09.2025 впливає на права та інтереси скаржника як колишнього засновника та керівника ТОВ "Авіа Агро-Тех", який виконував свої повноваження у період з 2019 року по 11.04.2025 (до моменту зміни засновника та керівника), оскільки до нього в межах справи №922/3117/25 про банкрутство може бути пред'явлено заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, які виникли на підставі договору поставки №2023103-2 від 03.01.2022, який ОСОБА_1 (апелянтом) як керівником від імені ТОВ "Авіа Агро-Тех" ніколи не укладався та не підписувався, тобто наявний на ньому підпис є підробленим, а сам договір - неукладеним.
Отже, на думку скаржника, безпідставне відкриття справи про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех" та визнання кредиторських вимог ТОВ "Лізена Б.М." може вплинути на факт субсидіарної відповідальності ОСОБА_1 перед кредиторами боржника, а також свідчить про наявність у заявника апеляційної скарги інтересу щодо спростуванні цієї заборгованості.
У судовому засіданні апеляційного господарського суду 31.03.2026 на запитання колегії суддів стосовно того, яким чином оскаржувана ухвала впливає на права та обов'язки скаржника, представниця апелянта підтвердила, що ОСОБА_1 вбачає порушення своїх прав саме як потенційний суб'єкт субсидіарної відповідальності та як кредитор боржника, вимоги якого на даний час судом першої інстанції ще не розглянуті та не визнані у встановленому порядку.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що у вересні 2025 року ТОВ "Лізена БМ" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех" у зв'язку з наявністю непогашеною заборгованістю у розмірі 2199160,00грн, яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору поставки №2023103-2 від 03.01.2022.
За результатами дослідження заяви ініціюючого кредитора та доданих до неї документів, місцевим судом було встановлено наступне.
03.01.2022 між ТОВ "Лізена БМ" (постачальник) та ТОВ "Авіа Агро-Тех" (покупець) був укладений договір поставки №2023103-2, за умовами якого постачальник передав у власності покупця товари згідно видаткових накладних, за які він повинен був сплати кошти згідно наданих накладних та рахунків на оплату протягом 60 днів з моменту отримання.
За умовами п. 2.2. договору постачальник зобов'язався при поставці товару надати видаткову накладну та рахунок на оплату.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що право власності на товар від постачальника до покупця переходить у місці поставки в момент передачі товару покупцю та підписання видаткової накладної.
Покупець проводить оплату протягом 60 днів з моменту отримання товару та підписання видаткової накладної про отримання товару (п. 3.3. договору).
На виконання вказаних умов договору ТОВ "Лізена БМ" (постачальник) підписало накладні з ТОВ "Авіа Агро-Тех" (покупець), а останній прийняв товари згідно виписаних накладних. Також до цих накладних було виписано відповідні рахунки для сплати вартості товарів, а саме:
- рахунок на оплату №1701-1 від 17.01.2022 на суму 628708,00 грн.;
- рахунок на оплату №310-1 від 03.10.2023 на суму 941744,00 грн.;
- рахунок на оплату №2002-2 від 20.02.2024 на суму 628708,00 грн.
Загальна вартість товару склала 2199160,00грн.
До матеріалів справи доданий акт звірки розрахунків на вказану суму.
Господарський суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Авіа Агро-Тех" порушило взяті на себе зобов'язання за договором поставки №2023103-2 від 03.01.2022 щодо сплати за товар, станом на час розгляду заяви має заборгованість перед кредитором у розмірі 2199160,00грн.
Наявність заборгованості та її розмір визнається ТОВ "Авіа Агро-Тех".
Дослідивши надані сторонами докази, врахувавши, що між кредитором та боржником відсутній спір про право, суд першої інстанції на підставі ст. 39 КУзПБ дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех" та визнання вимог кредитора ТОВ "Авіа Агро-Тех" до боржника в сумі 2301440,00грн, з яких: 2199160,00грн сума заборгованості, 30280,00грн судовий збір та 72 000,00грн (авансовий платіж згідно ст. 34 КУзПБ).
У подальшому, суд першої інстанції ухвалою від 18.11.2025 визнав грошові вимоги до боржника фізичних осіб ОСОБА_3 на загальну суму 93833,49грн та ОСОБА_4 на загальну суму 364334,53грн (1-ша черга).
Крім того, ухвалами суду від 13.01.2025 визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області до боржника в сумі 1164506,70грн та грошові вимоги ГУ ДПС у Полтавській області до боржника на загальну суму 26174041,93грн.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою скаржник - ОСОБА_1 також зазначив, що він є учасником відокремленого позовного провадження у даній справі №922/3117/25(917/1279/25) за позовом АТ "Банк інвестицій та заощаджень" до відповідачів: ТОВ "Авіа Агро-Тех" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1139886,46грн за договором про відкриття кредитної лінії.
Проаналізувавши наведені вище обставин справи, колегія суддів зазначає, що чинний ГПК України містить імперативні норми про осіб, які мають право апеляційного оскарження судових рішень.
Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Апеляційний суд зауважує, що суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами ст.ст. 254, 255 ГПК України. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства (див. постанови Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14).
Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Зазначено статтею визначено, що:
- сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов:
- подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 КУзПБ);
- розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду (ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ);
- визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду - ухвалі (ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ).
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі ст. 1 КУзПБ є кредитори у справі.
Можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності особами, які подали письмові заяви з вимогами до боржника, зокрема правом на оскарження судових рішень, пов'язана з фактом набуття такою особою статусу кредитора (сторони) у справі про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про визнання (повністю або частково) вимог кредитора до боржника.
Подібний підхід у застосуванні положень щодо порядку обчислення строку на апеляційне оскарження судового рішення наведено у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 902/560/20, від 29.04.2021 у справі № 904/5874/19.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі №903/718/20 підтримав раніше викладену ним правову позицію, що законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).
За приписами ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як учасника провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Отже, лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (ст. 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді - ст. 44 ГПК України) (п. 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Східним апеляційним господарським судом встановлено, що у даній справі №922/3117/25 заявник апеляційної скарги - ОСОБА_1 не є ані стороною, ані учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех".
Апеляційним судом також з'ясовано, що офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Авіа Агро - Тех" було здійснено 01.10.2025, останнім днем строку на заявлення грошових вимог кредиторів є 31.10.2025.
Однак, ані у встановлений судом строк, ані на момент подання апеляційної скарги ОСОБА_1 не звертався до господарського суду із заявою з грошовими вимогами до боржника.
Лише після подання апеляційної скарги (в день відкриття апеляційного провадження у цій справі) 02.02.2026 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Авіа Агро-Тех" у розмірі 1518438,16грн щодо заборгованості по виплаті заробітної плати .
Суд першої інстанції ухвалою від 06.02.2026 прийняв заяву ОСОБА_1 до розгляду, одночасно з цим повідомив заявника, що дата судового засідання з розгляду його заяви з грошовими вимогами до боржника буде додатково повідомлена відповідною ухвалою, постановленою після попереднього засідання господарського суду.
Наразі попереднє судове засідання не відбулось, відповідно такі вимоги ОСОБА_1 судом першої інстанції не розглядались по суті з прийняттям відповідного процесуального документа про їх визнання чи відхилення, вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів боржника не внесені, а отже скаржник на даний час не має статусу кредитора у даній справі про банкрутство.
Колегія суддів також враховує, що правом оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство наділені лише учасники такої справи, а оскільки ОСОБА_1 наразі не набув статусу кредитора у справі № 922/3117/25 про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех Комплект", відтак останній не наділений процесуальним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство за відсутності необхідного для цього обсягу процесуальної дієздатності.
Водночас, слід наголосити, що окрім учасників справи ч. 1 ст. 254 ГПК України наділяє правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
За приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
У розумінні ст. 254 ГПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї із сторін спору.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведене, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №924/699/20).
Як вже зазначалося, в обґрунтування права на апеляційне оскарження ухвали від 30.09.2025 про відкриття провадження у даній справі про банкрутство ОСОБА_1 посилається на те, що ним як колишнім керівником та засновником боржника не підписувався від імені ТОВ "Авіа Агро-Тех" договір поставки №2023103-2 від 03.01.2022, укладений з ініціюючим кредитором ТОВ "Лізена БМ", заборгованість за яким стала підставою відкриття провадження у цій справі про банкрутство. Порушення своїх прав та інтересів скаржник вбачає в тому, що субсидіарна відповідальність за цим договором та неіснуючою заборгованості може бути покладена саме на ОСОБА_1 як колишнього керівника боржника.
Судова колегія зазначає, що за наведеного апелянтом обґрунтування наявності в нього права на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 вбачається спрямованість скаржника запобіганню абстрактного та гіпотетичного порушення його прав та інтересів, що може відбутися лише у майбутньому (у разі подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності), однак, скаржником не підтверджено порушення його прав та (або) інтересів саме на момент постановлення оскаржуваної ухвали 30.09.2025 та не зазначено, яким чином оскаржувана ухвала впливає на нього станом на цей час.
При цьому, колегія суддів враховує, що як станом на дату відкриття провадження у даній справі про банкрутство (30.09.2025), так і на момент подання апеляційної скарги заявник апеляційної скарги - ОСОБА_1 вже не був ані засновником та керівником ТОВ "Авія Агро-Техт" (скаржник вибув зі складу учасників підприємства 11.04.2025), а також апелянт не був учасником справи про банкрутство.
Правомірність відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Авіа Агро-Техт", вибуття зі складу засновників та посади керівника цього підприємства ОСОБА_1 не оспорюється та не ставиться під сумнів.
Матеріали справи також не містять доказів подання будь-яких заяв про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Авіа Агро-Техт", учасниками справи такі заяви не подавалися та судом першої інстанції не розглядаються.
Апеляційний суд приймає до уваги, що питання про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 як кредитора боржника оскаржуваною ухвалою також не вирішувалося та на даний час грошові вимоги апелянта до боржника судом не розглянуто.
Щодо залучення ОСОБА_1 в якості учасника в окремих позовних проваджень у даній справі про банкрутство, колегія суддів зазначає, що сам факт залучення ухвалою суду певного суб'єкта як учасника до відокремленого провадження (у майновому спорі) ще не означає автоматичне наділення такого суб'єкта статусом учасника справи про банкрутство.
Колегія суддів враховує правовий висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду міститься в постанові від 22.11.2023 у справі №910/4685/20, де зазначено, що суб'єкти солідарної та субсидіарної відповідальності у такому майновому спорі мають статус відповідачів, належать до учасників відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство та не наділені повним обсягом процесуальних прав учасників справи про банкрутство (непозовного провадження).
За таких обставин, суб'єкти солідарної та субсидіарної відповідальності (за винятком, якщо таким суб'єктом є особа, яка одночасно належать до ІІ групи та має статус уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника) не наділені правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як учасники такої справи, зокрема, й щодо оскарження в апеляційному порядку ухвали про визнання грошових вимог кредиторів до боржника.
Наведене правозастосування відповідає вимогам ч. 3 ст. 47 КУзПБ щодо визначення саме сторони у справі про банкрутство (конкурсного або забезпеченого кредитора та боржника) як єдиного можливого суб'єкта апеляційного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи наведені норми законодавства та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що за відсутності в мотивувальній чи резолютивній частині оскаржуваної ухвали від 30.09.2025 (про відкриття провадження у цій справі про банкрутство та визнання вимог ініціюючого кредитора) висновків суду про права та обов'язки апелянта ОСОБА_1 , тому він не наділений правом на апеляційне оскарження цієї ухвали в статусі особи, про питання прав та обов'язків якої вирішив суд таким судовим рішенням (ухвалою).
При цьому, колегія суддів наголошує, що обсяг визнаних кредиторських вимог може впливати на розмір солідарної та/або субсидіарної відповідальності її суб'єктів, але немає підстав вважати, що відкриваючи провадження у справі про банкрутство та визнаючи розмір грошових вимог кредитора до боржника, суд тим самим вирішив питання про обов'язок певної особи нести субсидіарну відповідальність.
Щодо можливості вирішення відповідною ухвалою питання саме щодо майнового інтересу суб'єктів солідарної та/або субсидіарної відповідальності, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося, ч. 2 ст. 61 КУзПБ визначає можливість звернення ліквідатора та/або кредиторів боржника із заявою з вимогами до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть солідарну та субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
При цьому розмір таких вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відповідна заява (позов) до відповідачів - суб'єктів солідарної відповідальності у справі про банкрутство може бути подана виключно у судовій процедурі боржника та не раніше, ніж буде встановлено у цій процедурі вимоги кредиторів згідно з реєстром. Також, відповідна заява (позов) до відповідачів-суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство може бути подана виключно у ліквідаційній процедурі боржника та не раніше, ніж буде встановлено у цій процедурі недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів згідно з реєстром.
У зв'язку з цим, суб'єкти солідарної та/або субсидіарної відповідальності можуть бути залучені учасниками відокремленого позовного провадження з вирішення відповідного майнового спору на певній судовій стадії як у процедурі розпорядження майном боржника (солідарна відповідальність), так і у ліквідаційній процедурі (субсидіарна відповідальність).
Відтак, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання господарським судом грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника майнового інтересу суб'єктів солідарної та/або субсидіарної відповідальності існувати не може, оскільки в темпоральному аспекті не існує ще самих суб'єктів відповідальності.
Таким чином, неможливо стверджувати про вирішення господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання кредиторських вимог питання щодо майнового інтересу суб'єктів солідарної та/або субсидіарної відповідальності, що, у свою чергу, позбавляє таких осіб права на апеляційне оскарження згаданої ухвали з цих підстав.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №910/4685/20.
З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що заявник апеляційної скарги - ОСОБА_1 є стороною лише відокремлених позовних проваджень у даній справі про банкрутство (№922/3117/25(917/1279/25) - про стягнення заборгованості та №922/3117/25 (922/303/26) - про встановлення факту неукладеності договору поставки №2023103-2 від 03.01.2022), а тому він наділений правом оскаржувати судові рішення лише у цих провадженнях.
Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів вирішення прав та обов'язків ОСОБА_1 або наявності впливу на його майнові інтереси в межах справи про банкрутство №922/3117/25. Будь-які заяви про покладення субсидіарної відповідальності на органи управління боржника, зокрема на апелянта - ОСОБА_1 як колишнього засновника та керівника боржника, який виконував свої повноваження у період з 2019 року по 11.04.2025, в межах справи про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех" від учасників справи до не надходило та судом такі заяви не розглядалися.
Судова колегія враховує, що у цій справі відсутні судові рішення, які б свідчили про залучення скаржника як учасника безпосередньо провадження у справі про банкрутство, що також не заперечується й самим скаржником.
Отже, скаржник - ОСОБА_1 не був та не є на даний час учасником провадження у справі про банкрутство №922/3117/25, до участі в основній справі у будь-якому процесуальному статусі (наприклад уповноваженої особи засновників / учасників боржника) апелянт також не залучений.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є учасником справи про банкрутство №922/3117/25, у зв'язку з чим він позбавлений права на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у цій справі саме в статусі її учасника. А відтак, в оскаржуваній ухвалі від 30.09.2025 немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи законних інтересів апелянта - ОСОБА_1 .
При цьому, апеляційний суд враховує, що оскаржувана ухвала суду від 30.09.2025 не містить жодного посилання на права, інтереси чи обов'язки ОСОБА_1 , будь-якого рішення з цього приводу судом також не приймалося. В описовій, мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваної ухвали відсутні висновки та судження стосовно ОСОБА_1 , прав, обов'язків чи інтересів апелянта.
Разом з цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що заявник апеляційної скарги - ОСОБА_1 не позбавлений доводити обставини, на якій він посилається в апеляційній скарзі, зокрема щодо не підписання та неукладеності договору поставки №2023103-2 від 03.01.2022 саме в межах окремого позовного провадження №922/3117/25(922/303/26), безпосереднім учасником якої він є. У свою чергу, ухвалення судом рішення за результатами розгляду такої справи може бути підставою для перегляду визнаних судом грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника у даній справі. Однак, слід також врахувати й те, що на даний час суд першої інстанції розглянув та визнав вимоги ряду інших конкурсних вимог кредиторів, вимоги яких апелянтом не оскаржуються та не спростовуються.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувались.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги відносно того, що оскаржуваною ухвалою суд вирішив питання про її права та законні інтереси, не відповідають матеріалам справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 у справі №922/3117/25 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки скаржник не є учасником справи, і оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції питання про його права, інтереси та (або) обов'язки не вирішувалося.
У зв'язку з тим, що суд закриває апеляційне провадження та не переглядає оскаржувану ухвалу по суті, колегія суддів відхиляє клопотання представниці ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи та витребування доказів від 24.03.2026, а також про долучення до матеріалів справи висновку спеціаліста за результатами проведення почеркознавчого дослідження №10708 від 26.03.2026.
Керуючись ст.ст. 232 - 235, 264 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 у справі № 922/3117/25 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний тест ухвали складено 10.04.2026.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя П.В. Демідова
Суддя О.О. Крестьянінов