09 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 520/25383/24
адміністративне провадження № К/990/9912/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 520/25383/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00465402410 від 15 серпня 2024 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 379 661, 63 грн, у тому числі 303 729,30 грн за податковими та/або іншими зобов'язаннями та 75 932, 33 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00465362410 від 15 серпня 2024 року про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 31 638,48 грн, у тому числі 25 310,78 грн за податковими та/або іншими зобов'язаннями та 6 327,70 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00465382410 від 15 серпня 2024 року про застосування до ОСОБА_1 1 020, 00 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем: адміністративні та інші санкції;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00465392410 від 15 серпня 2024 року про застосування до ОСОБА_1 340, 00 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2026 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин пропуску такого строку.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху 26 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку скаржник покликається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Скаржник зазначає, що місцезнаходженням Головного управління ДПС є м. Харків, яке систематично зазнає ракетних обстрілів, що спричиняє пошкодження міської інфраструктури та енергетичних об'єктів, а також призводить до тривалих відключень електроенергії. Такі обставини, на думку скаржника, істотно ускладнюють належну організацію роботи державного органу та виконання його працівниками службових обов'язків. Попри зазначене, працівники ГУ ДПС, діючи в умовах підвищеної небезпеки та постійних повітряних тривог, вживають заходів для належного виконання своїх повноважень та дотримання процесуальних строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 15 січня 2026 року та 18 лютого 2026 року касаційні скарги було повернуто скаржнику як такі, що не містили обов'язкових підстав касаційного оскарження.
У своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз'яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, зокрема, в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Крім того, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об'єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Також, варто зазначити, що податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
Водночас вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом.
Отже, наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об'єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 520/25383/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко