31 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34604/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року у справі №160/34604/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
04.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016, збільшеного на коефіцієнти 1,17; 1,1; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 при призначенні з 24.09.2025 року ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмови у застосуванні середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.09.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016, збільшеного на коефіцієнти 1,17; 1,1; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 при призначенні з 24.09.2025 року ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмови у застосуванні середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року у справі №160/34604/25 позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016, збільшеного на коефіцієнти 1,17; 1,1; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 при призначенні з 24.09.2025 року ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмови у застосуванні середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022, 2023, 2024 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.09.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 16.08.2017 року була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
24.09.2025 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.
При розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, збільшений на коефіцієнт 1,17; 1,1; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 - 8913,83 грн.
27.10.2025 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії - із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2022, 2023, 2024 рік.
Відповідачем листом від 19.11.2025 року за №64389-50135/В-01/8-0400/25 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.
Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з приписами ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший, поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
При цьому, ст.9 Закону №1058-IV не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років. Частина 3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
В тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що у випадку призначення особі пенсії за одним законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком вперше, а не переведення на інший вид пенсії згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV, про що зазначено, зокрема, у постанові від 19 січня 2022 року у справі №528/639/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 (справа №211/1898/17) та 10.07.2018 (справа №520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XIII (далі - Закон №1788-XIII), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулась у 2025 році вперше.
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом №1788-XIII за вислугу років, то в подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно виснував про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, позаяк пенсія за віком передбачена за Законом №1058-IV, у той час як раніше позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XIII.
Отже, під час призначення позивачу в 2025 році пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV пенсійний орган повинен був застосовувати показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (три календарні роки, що передують року звернення особи за призначенням пенсії за віком), згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV.
Аналогічний підхід до вирішення подібних спірних відносин застосовано і Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 31.10.2018 у справі №577/2576/17).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не застосувало показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки при призначенні позивачу пенсії за віком, починаючи з 24.09.2025.
Також, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату його пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки, здійснивши виплату недорахованих сум пенсій із врахуванням проведених виплат, починаючи з 24.09.2025.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року у справі №160/34604/25- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун