26 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/2344/25
головуючий суддя І інстанції - Савонюк М.Я.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 в адміністративній справі №340/2344/25 за позовом Акціонерного товариства "Капустянський граніт" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування рішень, -
Акціонерне товариство "Капустянський граніт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило:
- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області: від 11.12.2024 за №00186670702, яким збільшено АТ «Капустянський граніт» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 110710,00 грн. податкового зобов'язання та 27678,00 грн штрафної санкції; та від 11.12.2024 за №00186660702, яким зменшено АТ «Капустянський граніт» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 536740,00 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 адміністративний позов Акціонерного товариства "Капустянський граніт" було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 11.12.2024 за №00186670702, яким збільшено АТ «Капустянський граніт» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 138388,00 грн, у тому числі: 110710,00 грн. основного платежу та 27678,00 грн. штрафних санкцій.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 11.12.2024 №00186660702, яким зменшено АТ «Капустянський граніт» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 536740,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з огляду на виявлені порушенням позивачем вимог податкового законодавства, спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті у відповідності з приписами законодавства. Вказано, що позбавлена розумної економічної причини операція, що збільшує витрати платника податку за наявності об'єктивної можливості до їх скорочення. В операціях платника податку повинна простежуватись тенденція до найбільшого скорочення витрат, а не штучного збільшення його витрат для зменшення сум податку на прибуток. Відтак, постачання блоків гранітних в асортименті за цінами нижче звичайних цін не призвело до приросту або збереження активів чи їх вартості, а обумовило виключно заниження підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Капустянський граніт» зареєстроване як юридична особа із місцезнаходженням за адресою: Україна, 27124, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, село Кам'яний міст, вулиця Кар'єрна, будинок 58, з основним видом діяльності « 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю». Також серед видів діяльності за КВЕД визначено « 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю» (а.с. 212-213). Товариство є платником податків на прибуток та додану вартість.
У період з 25.10.2024 по 04.11.2024 на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23.10.2024 №807-п, направлень від 24.10.2024 №3674, №3675 та №3676 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Акціонерного товариства «Капустянський граніт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2024 року, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами такої перевірки було складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТ «Капустянський граніт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2024, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків» №16461/11-28-07-02/31652348 від 11.11.2024 (а.с. 7-18).
Перевіркою, встановлено порушення вимог:
- підпункту 14.1.71, підпункту 14.1.219 пункту 14.1. статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, підпункту 201.10 статті 201 ПК України завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 та 21 Декларації за вересень 2024 року) на суму 536 740,0 грн;
- підпунктів 14.1.71, 14.1.219 пункту 14.1. статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, підпункту 201.10 статті 201 ПК України занижено податок на додану вартість за вересень 2024 рік на суму 115 427,0 грн.
Завищення АТ «Капустянський граніт» суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 536740,0 грн. відбулось внаслідок завищення показника рядку 17 (колонка Б) Декларацій: за липень 2021 року на суму 9837,00 грн; за серпень 2021 року на суму 76634,00 грн; за вересень 2021 року на суму 251574 грн; за жовтень 2021 року на суму 122752,00 грн; за листопад 2021 року на суму 8606,00 грн; за грудень 2021 року на суму 9857,00 грн; за січень 2022 року на суму 10865,00 грн; за лютий 2022 року на суму 7457,00 грн; за травень 2023 року на суму 1390,00 грн; за червень 2023 року на суму 31977,00 грн; за жовтень 2023 року на суму 12273,00 грн; за квітень 2023 року на суму 27823,0 грн; за травень 2024 року на суму 15838,0 грн; за червень 2024 року на суму 3470,00 грн; за серпень 2024 року на суму 55217,00 грн та заниження податкових зобов'язань (рядок 18 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду») за вересень 2024 року на суму 115427,00 грн.
У Акті перевірки вказано, що на підставі відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», відомостей по рахунку 70 «Доходи від реалізації», відомостей по рахунку 26 «Готова продукція», видаткових накладних, даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що протягом періоду з 01.07.2021 по 30.09.2024 АТ «Капустянський граніт» здійснювало постачання власної продукції (блоків гранітних в асортименті) за цінами, які є нижчими за звичайні. При цьому, за однакової якості продукції, умов постачання та розрахунків за продукцію різним покупцям ціна постачання 1 куб. м гранітного блоку (без ПДВ) коливалась від 270,0 грн до 10 000,0 грн, тобто різниця між цінами постачання в деяких періодах складає понад десять разів більше (в окремих випадках більше 18 разів), а в деяких випадках навіть нижче за собівартість готової продукції. Отже, при постачанні блоків гранітних покупцям за цінами нижчими за звичайні Товариство не здійснювало нараховування податкових зобов'язань з ПДВ на базу оподаткування визначеною за звичайними цінами в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму ПДВ 652167,0 грн.
Не погодившись із висновками Акта перевірки позивач направив заперечення до ГУ ДПС у Кіровоградській області від 25.11.2024 №34 (а.с. 90-92).
За результатами розгляду вказаних заперечень відповідачем прийнято рішення про правомірність висновків викладених в актів перевірки, про що повідомлено АТ «Капустянський граніт». Водночас відповідач погодився із доводами АТ «Капустянський граніт» стосовно врахування розрахунку коригування від 31.12.2021 №165 до податкової накладної №162 від 31.12.2021, в якому змінена ціна за 1.куб. до 4200,00 грн (а.с. 86-88).
На підставі висновків Акта перевірки відповідачем 11.12.2024 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №00186670702, яким збільшено АТ «Капустянський граніт» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 138388,00 грн, у тому числі: 110710,00 грн основного платежу та 27678,00 грн штрафних санкцій (а.с. 98-99);
- №00186660702, яким зменшено АТ «Капустянський граніт» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 536740,00 грн (а.с. 97).
06.03.2025 позивач подав до Державної податкової служби України скаргу вих. №14, у якій просив поновити пропущений строк на подання скарги та скасувати вказані вище податкові повідомлення-рішення (а.с. 63-66).
Рішенням Державної податкової служби України №8181/6/99-00-06-01-03-06 причини пропуску позивачем строку на подання в адміністративному порядку скарги на податкові повідомлення-рішення від 11.12.2024 №00186670702№00186660702 визнано неповажними та відмовлено у його поновленні (а.с. 21-22).
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Акціонерним товариством «Капустянський граніт» підтверджено, що встановлені ним ціни на власну продукцію є обґрунтованими, а відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 11.12.2024 за №00186670702 та №00186660702, у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Згідно із підпунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітраж або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно з абзацом першим підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп.14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що при дослідженні фактору формування ціни на відповідність критерію «звичайних цін» контролюючий орган повинен співставити вид та якість товару, порівняти економічні (комерційні) умови поставки товару, його кількість, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов'язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту, знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів.
Відповідно до частини 1 статті 10, 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI (далі - Закон №5007) суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Тобто, суб'єкти господарювання реалізують продукцію за ціною, визначеною в договорі. Ця ціна, якщо не доведено зворотнє, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін, тобто, для цілей оподаткування є звичайною.
Верховний Суд у постановах від 16.12.2019 по справі №200/12345/18-а та від 07.11.2022 по справі №320/5251/19 зазначив, що у справах, в яких спір стосується визначення бази оподаткування податком на додану вартість з дотриманням вимоги пункту188.1 статті 188 ПК України щодо звичайних цін як мінімального рівня, якому повинна відповідати база оподаткування, особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (послуг), визначена в договорі, не відповідає ринковим.
Таким чином, база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим.
Відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з'ясування рівня звичайних цін. Використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари свідчить про передчасність використання результатів досліджень, використаних податковим органом для визначення звичайної ціни у межах спірних відносин.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 29.08.2024 року у справі № 300/3949/23, від 25.05.2023 у справі №200/465/21-а, які враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень були висновки відповідача про порушення позивачем підпунктів 14.1.71, 14.1.219 пункту 14.1. статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, останній виходив з того, що протягом періоду з 01.07.2021 по 30.09.2024 АТ «Капустянський граніт» здійснювало постачання власної продукції (блоків гранітних в асортименті) за цінами, які є нижчими за звичайні. Зокрема, за результатами аналізу цін постачання готової продукції власного виробництва (блоків гранітних в асортименті) на покупців позивача було встановлено, що ціна постачання 1 куб. м гранітного блоку (без ПДВ) коливалась від 270,0 грн до 10000,0 грн, тобто різниця між цінами постачання в деяких періодах складає понад десять разів (в окремих випадках більше 18 разів). При цьому, якість продукції умови постачання та розрахунків за продукції різним покупцям ідентичні.
Відповідно наданих до перевірки договорів купівлі-продажу передана продукція відповідає вимогам ДСТУ Б EN41467/2007 встановленим для даного виду товару з урахуванням особливостей притаманних даному виду продукції. Постачання здійснювалось на умовах самовивозу зі складу продавця за адресою: с. Кам'яний Міст, Новоукраїнський р-н, Кіровоградська область, вул. Кар'єрна, буд. 58. Розрахунки передбачені шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок продавця. Поряд з цим, встановлено значне коливання ціни продажу, в деяких випадках навіть нижче за собівартість готової продукції, що призвело до отримання збитків та формування від'ємного значення з податку на додану вартість та відповідно не сплати до бюджету податків.
Разом з тим, на запит відповідача від 29.10.2024 №2137/12/11-28-07-02-09 щодо надання пояснень та документів на підставі яких відбувається формування звичайної ціни продажу готової продукції блоків гранітних, що вироблені підрядником - ТОВ «ГЕО-ІНВЕСТ» за період з 01.07.2021 по 30.09.2024 (а.с. 50) позивач надав письмові пояснення, згідно яких при формуванні звичайної ціни продажу готової продукції (блоків гранітних) враховуються такі фактори, як собівартість готової продукції, умови поставки, стратегія співпраці з покупцями. Крім цього, підприємство вивчає ціни на аналогічні товари на ринку попиту та пропозиції, орієнтується на якість продукції, спосіб розрахунку, об'єми продажу. Звичайна ціна формується згідно умов договорів та їх додатків з кожним покупцем, та є ціною ринку (а.с. 23).
Також, відповідно до прайс-листа позивача від 04.01.2021, для визначення ціни продажу, підприємство визначає якість готової продукції згідно розробленого ним Посібника із класифікації блоків Капустинського родовища від 14.01.2017. В посібнику встановлено, що видобуті блоки гранітні Капустинського родовища поділяються на 4 класи якості - А (найвища та включає дві категорії), В (включає три категорії), С (включає три категорії) та D (нижчий клас, включає дві категорії). Блоки, які не відповідають визначним класам якості і нижче якості D є некондинційними (а.с. 60).
На некондиційні блоки наказом керівника встановлюється окрема ціна, але не нижче ціни ринку на подібні блоки.
При оприбуткуванні блоків гранітних кожному блоку присвоюється порядковий номер.
При прийманні готової продукції блоків гранітних від підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Інвест» якість кожного блоку визначає спеціально створена комісія на підставі вказаного вище посібника та керуючись ДСТУ Б EN 1467:2007 «Камінь природний. Блоки необроблені. Вимоги». Вказане підтверджується копіями протоколів комісії за період з 30.09.2020 по 30.10.2023, які долучені до матеріалів справи (а.с. 26-39зв.)
Як видно з матеріалів справи, вказані документи та відповідні письмові пояснення були надані позивачем в ході перевірки, однак не враховані перевіряючими при визначенні її результатів.
Крім цього, як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, податковий орган порівняльний аналіз до цін продажу АТ «Капустянський граніт» по відношенню до інших постачальників аналогічної продукції не застосував, дослідження рівня цін на ринку в цілому на основі офіційної інформації від органів державної влади та статистки не зробив. Для визначення ринкової ціни гранітних блоків, які постачав АТ «Капустянський граніт», використав інформацію з документів на постачання продукції товариством в одному звітному періоді різним контрагентам позивача без зазначення критеріїв їх відбору.
У додатку №5 до Акта перевірки податковий орган самостійно визначив звичайні ціни на виготовлену АТ «Капустянський граніт» продукцію залежно від періоду.
Разом з тим, розрахунки таких цін у Акті перевірки відсутні, як і посилання на застосовану методику обрахунку, чи перелік базових показників. Наведене не дозволяє перевірити обґрунтованість визначення звичайних цін та правильність здійснених прорахунків.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовленої продукції/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність інформації в первинних бухгалтерських документах, які були надані позивачем в ході проведення перевірки відомостям з Посібника із класифікації блоків Капустинського родовища від 14.01.2017, прайс-листів, протоколів засідань комісії щодо встановлено якості видобутих блоків з підстав незазначення інформації в договорах, видаткових накладних, зареєстрованих податкових накладних, актах прийому-передачі, оборотно-сальдових відомостей щодо номенклатури гранітних блоків відповідно до класів якості, адже як встановлено судом, при оприбуткуванні блоків гранітних кожному блоку присвоюється порядковий номер, який є неповторним.
Суд звертає увагу, що у наявних в матеріалах справи копіях видаткових накладних, податкових накладних, оборотно-сальдових відомостях позивачем зазначена інформація про порядковий номер гранітного блоку, його розміри, об'єм та ціну. Тому у межах перевірки фахівці відповідача мали змогу перевірити відомості щодо сформованої ціни кожної одиниці товару у первинних бухгалтерських документах.
Разом з тим, у Акті перевірки невідповідності ціни реалізації позивачем власної продукції затвердженим прайс-листам з урахуванням встановленої якості «гранітного блоку» не встановлено.
Відсутність деталізації реалізованого товару в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. В кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону №996-XIV такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №806/1033/17, які враховуються судом апеляційної інстанцїі, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як видно з матеріалів справи, розрахунок собівартості виготовленої АТ «Капустянський граніт» продукції в Акті перевірки не наведений, обставини збитковості спірних господарських операцій у межах перевірки не встановлені.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок про заниження позивачем рівня звичайних цін податковим органом зроблений всупереч вимогам пункту 188.1 статті 188 ПК України, які діяли станом на час періоду, який перевірявся. Відповідачем в ході перевірки не наведено жодного доказу того, що ціни реалізації продукції власного виробництва позивача є нижчими звичайних цін.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 в адміністративній справі №340/2344/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва