Справа № 420/7164/26
10 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
До Одеського окружного адміністративного суду 16.03.2026 року надійшов позов Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мунтян Олени Вікторівни, від 03 березня 2026 року ВП № 80375475 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до 03 березня 2026 року постановою державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мунтян Оленою Вікторівною (далі - відповідач, державний виконавець) відкрите виконавче провадження ВП № 80375475 (ідентифікатор доступу: 6Г340А07А6А5) з виконання виконавчого листа № 420/5634/25 виданого 17.02.2026 Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. № 420/23580/24 з урахуванням раніше виплачених сум. Постановою відповідача від 03 березня 2026 року ВП № 80375475 за примусове виконання рішення немайнового характеру постановлено стягнути з боржника в/ч НОМЕР_2 виконавчий збір у розмірі 34 588,00 гривень на підставі статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». В/ч НОМЕР_2 вважає, що державним виконавцем неправильно визначено розмір виконавчого збору, оскільки спірні відносини, які розглядались у справі № 420/5634/25 мають всі ознаки майнового спору.
Як зазначено у позові, на виконання вказаного рішення на користь ОСОБА_1 в/ч НОМЕР_2 нараховано 37714,42 грн. У разі звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновим спором, а оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, які спонукають до вчинення певних дій, не пов'язаних із сплатою коштів, є немайновим спором. Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер. Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Позивач вказує, що у справі № 420/5634/25 ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. № 420/23580/24 з урахуванням раніше виплачених сум, яке їй нараховано у розмірі 37714,42 грн., що свідчить про те що безпосереднім наслідком задоволення позовних вимог стала зміна складу майна сторін, оскільки у держави в особі в/ч НОМЕР_2 внаслідок виконання рішення суду стане на 37714,42 грн. менше, а у позивача - на 37714,42 грн. більше. Як стверджує позивач, сама по собі назва предмету спору у справі № 420/5634/25 - виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. № 420/23580/24 з урахуванням раніше виплачених сум свідчить про те, що заявлені позовні вимоги достеменно підлягають грошовій оцінці. Фактичною метою звернення ОСОБА_1 (стягувача у виконавчому провадженні) до суду з відповідним позовом є відновлення майнових прав шляхом зобов'язання в/ч НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. № 420/23580/24 з урахуванням раніше виплачених сум, що, в свою чергу, є благом, яке після його перерахунку та виплати піддається грошовій оцінці, в даному випадку у розмірі 37714,42 грн. Не зазначення в результативній частині рішення конкретної суми, що належить до виплати на користь позивача, НЕ спростовує той факт, що наслідком виконання цього рішення є зміна складу майна сторін, і не свідчить про те що позовні вимоги не піддаються грошовій оцінці, отже висновок відповідача про те, що вирішений Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/5634/25 спір носить немайновий характер є помилковим.
Таким чином, позивач вважає, що в даному випадку розмір виконавчого збору має обраховуватися державним виконавцем з урахуванням сум, нарахованих та виплачених стягувачу, у розмірі 10 відсотків суми що підлягає стягненню, у відповідності до частини 2 статті 27 Закону № 1404-VIII.
Ухвалою суду від 23.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі.
30.03.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Відділ із адміністративним позовом не згоден у повному обсязі та вважає його таким, що не підлягає задоволенню.
У відзиві, зокрема, вказано, що виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, що в свою чергу підтверджується самим виконавчим документом поданим на виконання до Відділу здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону, яка в свою чергу регламентує виконання рішень немайнового характеру, яким у відповідності до вимог частини 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон) у редакції від 02.06.2016 № 1404-VІІІ встановлено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Відповідач зазначає, що третім пунктом постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 80375475 від 03.03.2026 зазначено про стягнення з боржника виконавчий збір у розмірі 34588,00 гривня (UAH) та сплатити на депозитний рахунок відділу: Одержувач: Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Код: 34890175, МФО: 328845, Банк: АТ "Ощадбанк, Рахунок: UA363288450000025333300170244. Згідно листа боржника Військової частини НОМЕР_2 від 17.03.2026 року зареєстрованого за вхідним №5142/19.3 від 20.03.2026 року, встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду виданого від 17.02.2026 року у справі №420/5634/25 виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №1007 від 05.03.2026 року. Наголошуємо, що відповідно до зазначеного листа, рішення суду виконано після відкриття виконавчого провадження № 80375475.
На думку відповідача, позивач не навів жодних конкретних обґрунтувань, з приводу неправомірності винесення постанови про стягнення виконавчого збору № 80375475 від 03.03.2026 року та державним виконавцем своїми рішеннями, діями не були порушені права Скаржника, в тому числі при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 80375475 від 03.03.2026 року.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 .
07.04.2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про забезпечення, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення виконання постанови 03 березня 2026 року ВП № 80375475 про стягнення виконавчого збору.
Ухвалою суду від 08.04.2026 року задоволено заяву представника військової частини НОМЕР_1 про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03 березня 2026 року ВП № 80375475 про стягнення виконавчого збору - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/7164/26.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив на позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 420/5634/25 визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. № 420/23580/24, зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. № 420/23580/24 з урахуванням раніше виплачених сум.
17.02.2026 Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/5634/25 видано виконавчий лист.
03.03.2026 року державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мунтян Оленою Вікторівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 80375475 з примусового виконання виконавчого листа № 420/5634/25.
Відповідно до п.3 даної постанови виконавцем постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 34588 гривня (UAH).
03.03.2026 року в рамках виконавчого провадження №80375475 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мунтян Оленою Вікторівною, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі: 34588,00 грн.
Позивач, не погоджуючись з постановою від 03 березня 2026 року ВП № 80375475 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588 грн., звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За приписами ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частинами 4, 8 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, по яким Законом встановлено певні особливості).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем в оскаржуваній постанові неправильно обрахована сума виконавчого збору - за ч.3 ст.27 Закону (щодо рішення немайнового характеру), в той час як виконавчий збір має бути розрахований у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню (ч.2 ст.27 Закону).
Згідно ч.4 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
З аналізу вказаних норм Закону вбачається, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Як вже встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 420/5634/25 визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. № 420/23580/24, зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. № 420/23580/24 з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, ані мотивувальна частина, ані резолютивна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 420/5634/25, не містять чітких сум грошового забезпечення, які належать до виплати за спірний в цій справі період.
Отже, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 420/5634/25 має усі ознаки рішення немайнового характеру.
Той факт, що під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 420/5634/25, військовою частиною була визначена сума боргу, не свідчить на користь висновків про те, що вказане рішення є рішенням майнового характеру. Більш того, на момент відкриття виконавчого провадження сума, що підлягала стягненню, не була визначена у виконавчому документі, що виключало для державного виконавця можливості прийняти постанову про визначення виконавчого збору у розмірі 10 % суми стягнення.
Верховний Суд, у постанові від 28.04.2020 р. у справі № 480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Суд також зауважив, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Таким чином, оскільки у виконавчому документі не була визначена сума перерахованого грошового забезпечення, а відповідно до імперативних приписів ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що рішення, яке підлягало виконанню, мало ознаки немайнового характеру.
Посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 р. у справі № 280/9443/21, суд вважає помилковим, оскільки воно було ухвалене за інших фактичних обставин. Зокрема у справі № 280/9443/21 боржник був зобов'язаний нарахувати та виплатити на користь позивача вихідну допомогу при звільненні в розмірі 24517,92 грн. Тобто, у справі № 280/9443/21, яку переглядав суд касаційної інстанції, чітко визначена сума коштів, яку боржник був зобов'язаний нарахувати та виплатити стягувачу, внаслідок чого таке рішення було віднесене судом касаційної інстанції до рішень майнового характеру.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами те, що позивачем були порушені приписи законодавства України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 205, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Відповідач - Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, 30, код ЄДРПОУ 34890175).
Суддя О.А. Вовченко
.