Справа № 420/32980/24
09 квітня 2026 року м.Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву щодо звільнення від сплати штрафу по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 28.02.2025 року позов задоволено частково.
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не включення до вислуги років ОСОБА_1 : періоди проходження навчання на військових кафедрах Одеського електротехнічного інституту зв'язку ім. Попова і Одеського інституту інженерів морського флоту.
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не включення до вислуги років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні періодів: служби в ОВС відповідно наказу Управління МВС України на Одеській залізниці від 08.09.2015 № 130о/с, та періодів безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України у захисті безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України визначених в довідці військової частини НОМЕР_2 від 29.05.2023 № 839.
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) включити: до вислуги років ОСОБА_1 періоди проходження навчання на військових кафедрах Одеського електротехнічного інституту зв'язку ім. Попова і Одеського інституту інженерів морського флоту; вислуги років у пільговому обчисленні періодів: служби в органах внутрішніх справ відповідно наказу Управління МВС України на Одеській залізниці від 08.09.2015 № 130о/с; періодів безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України у захисті безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України визначених в довідці військової частини НОМЕР_2 від 29.05.2023 № 839 та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області уточнений розрахунок вислуги років військовослужбовця для перерахунку пенсії.
Ухвалою суду від 20.11.2025 року зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 28.02.2025 року по справі №420/32980/24 у 30-ти денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Від представника відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення суду.
06.02.2026 року від позивача надійшла заява про накладення штрафу на відповідальну особу за виконання рішення військової частини НОМЕР_1 .
Також сторонами надані додаткові пояснення та заперечення.
Ухвалою суду від 06.04.2026 року накладено на Командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 штраф за невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року по справі №420/32980/24 у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Cтягнуто з Командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) штраф в сумі 33 280,00 грн.
Cтягнуто з Командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) штраф в сумі 33 280,00 грн. - до Державного бюджету України.
09.04.2026 року від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про звільнення від сплати штрафу.
Так в обґрунтування заяви відповідачем зазначено, що на дату винесення ухвали суду від 06.04.2026 року були надіслані додаткові докази в яких зокрема додано розрахунок вислуги років позивача та докази направлення такого уточненого розрахунку вислуги років військовослужбовця для перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Разом з тим суд зазначає, що указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
Надалі введений військовий стан продовжувався та на дату розгляду даної заяви є продовженим.
З огляду на зазначене судом, через існуючу загрозу життю та здоров'ю людей, суд вирішив розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Розглянувши звіт з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду прийнятої у справі №420/32980/24, суд дійшов висновку, що відповідачем не надані докази повного виконання рішення суду. Оцінюючи зміст звіту, суд доходить до таких висновків.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013р., зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019р. №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019р. №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Також Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Відповідно до ч.2-3 ст.14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно з ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, у відповідності до зазначених правових норм, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025р., яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання на всій території України.
19.12.2024р. набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024р. за №4094-IX (далі - Закон №4094-ІХ), яким ст.382 КАС України викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст. 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч.3 ст.382-3 КАС України).
Як вбачається із змісту наданого Військовою частиною НОМЕР_1 звіту від на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2025р. у справі №420/32980/24 в ньому представником зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) проведено перерахунок вислуги років ОСОБА_1 , згідно Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року по справі №420/32980/24, включено періоди проходження навчання на військових кафедрах Одеського електротехнічного інституту зв'язку ім. Попова і Одеського інституту інженерів морського флоту; вислуги років у пільговому обчисленні періодів: служби в органах внутрішніх справ відповідно наказу Управління МВС України на Одеській залізниці від 08.09.2015 № 130о/с; періодів безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України у захисті безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України визначених в довідці військової частини НОМЕР_2 від 29.05.2023 № 839 та 10.11.2025р. направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 особова справа ОСОБА_1 № ОН-104372 з додатком розрахунком вислуги років згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року по справі №420/32980/24 для подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області уточненого розрахунку вислуги років військовослужбовця для перерахунку пенсії.
Судом встановлено, що Військовою частиною НОМЕР_1 надано всі необхідні докази щодо виконання рішення суду від 28.02.2025 року, зокрема розрахунок вислуги років позивача та докази направлення такого уточненого розрахунку вислуги років військовослужбовця для перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Суд зазначає, що за правилами ч.5 ст.382-3 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття звіту вх.№127737/25 та відповідно звільнення Командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від сплати штрафу накладеного ухвалою суду від 06.04.2026 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 248, 256, 382 КАС України суд,-
Прийнятті звіт Військової частини НОМЕР_1 вх.№127737/25.
Звільнити Командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від сплати штрафу накладеного ухвалою суду від 06.04.2026 ркоу по справі №420/32980/24.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Е.А.Іванов