Справа № 420/23824/25
10 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000010/2 від 12.04.2025 р. Одеської митниці;
визнати протиправним та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2025/000027 від 11.04.2025 року.
В обґрунтування вимог позову зазначається, що з метою митного оформлення, позивачем ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» (далі - позивач) було подано до Одеської митниці (далі - відповідач) митну декларацію (МД) №25UA500590000512U0 від 11.04.2025, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ», а саме: 1. Килимні покриття для підлоги, неготові, з поліпропілену, максимальною площею не більш ніж 1 м2: - 4C18401560-0950-00, 1010 BB 50X50 - 450 м2; Торгівельна марка CARUS. Виробник: BALSAN S.A.S. Країна виробництва - FR. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №25UA500590000512U0 від 11.04.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
Водночас, 12.04.2025 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000010/210.09.2025, а також виніс картку відмови №UA500580/2025/000270 в митному оформленні (випуску) товарів зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України
Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, оскільки було подано усі документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару і не мали розбіжностей, які б впливали на можливість визначення числових значень складових митної вартості товарів.
На підставі викладеного та не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 10.09.2025 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією МД) №25UA500590000512U0 від 11.04.2025, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000010/2 від 12.04.2025, а саме: Документи, які подані з метою підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, враховуючи, що у відповідності із частиною другою статті 53 МКУ зовнішньоекономічний договір (контракт) та рахунок-фактури (інвойс) є документами, які мають підтверджувати митну вартість: відповідно до ст. 4 контракту від 13.09.23 № 13092023 між BALSAN S.A.S та ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» товар поставляється на умовах FCA Arthon (або DAP Izegem), проте, відповідно до інвойсів від 31.03.25 № F0000110228 та від 01.04.25 № F0000110363 поставка здійснюється на умовах FCA Izegem.
Представник відповідача зазначає, що також було встановлено, що документи, які подані з метою підтвердження заявленої митної вартості не містять всіх відомостей, що мають підтверджувати числові значення складових митної вартості товарів, враховуючи, що у відповідності із частиною другою статті 53 МКУ транспортні (перевізні) документи, є документами, які мають підтверджувати митну вартість товарів та у відповідності із пунктом 5 частини десятої статті 58 МКУ мають містити відомості щодо витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України: відповідно до договору транспортного експедирування від 31.03.25 № 31/03/2025 між ТОВ «ЛЕВЛОГІСТИК» та ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» вартість послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів транспортним засобом AC8234HI/AC1237XF складає 3900 євро по курсу НБУ на день вивантаження, що не відповідає сумі, яка міститься у довідці про транспортні витрати видана ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» від ТОВ «ЛЕВЛОГІСТИК» від 07.04.25 - 179931,98 грн., що не відповідає добутку числа 3900 на число жодного із офіційних курсів НБУ у період із дати складання зазначеного договору до дати складання зазначеної довідки.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500590000512U0 від 11.04.2025 містилися розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У рішенні про коригування митної вартості № UA500590/2025/000010/2 від 12.04.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
На підставі викладеного представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 10.04.2026 у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що між ПП "ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» (покупець) та компанією BALSAN S.A.S 2 (надалі - Продавець) 13.09.2023 укладено Контракт № 13092023, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити килимове покриття (надалі іменується «Товари») та Покупець зобов'язується придбати згідно з умовами цього договору. Умови поставки прописані в інвойсах (рахунок-фактурах), які є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 4 зазначеного Контракту визначено, що товар поставляється на умовах, зазначених у накладних і вони є невід'ємною частиною договору, за винятком випадків, коли інше прямо погоджено в письмовій формі. Умови Інкотермс як FCA Arthon (або DAP Izegem).
На виконання умов контракту видано інвойс від 31.03.2025 № F0000110228 та інвойс від 01.04.2025 № F0000110363, відповідно до яких Позивач придбав у Продавця товар, загальною вартістю товару 7 913,00 євро. Сплата зазначеного товару у Інвойсах підтверджується двома банківськими платіжними документами від 27.03.2025 та від 21.03.2025.
В Інвойсі від 31.03.2025 № F0000110228 зазначена вартість транспортних витрат на поставку товару до транзитного складу BALSAN S.A.S 2, місцем знаходження якого є Izegem, вартість складала 220 євро.
Для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці позивачем подана митна декларація (МД) № 25UA500590000512U0 від 11.04.2025, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ», а саме: 1. Килимні покриття для підлоги, неготові, з поліпропілену, максимальною площею не більш ніж 1 м2: -4C18401560-0950-00, 1010 BB 50X50 - 450 м2; Торгівельна марка CARUS. Виробник: BALSAN S.A.S. Країна виробництва - FR
У підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №25UA500590000512U0 від 11.04.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
Позивач вищезазначені товари визначив митною вартістю - по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору).
На виконання вимог статті 54 МКУ та у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товарів, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500590000512U0 від 11.04.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З цих підстав 12.04.2025 Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000010/2 (надалі-оскаржуване рішення, рішення).
Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33:
«За митною декларацією від 11.04.25 № 25UA500590000512U0 (далі - МД) заявлено товари, що імпортуються ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» за контрактом від 13.09.23 № 13092023, рахунками-фактурами від 31.03.25 F0000110228 та від 01.04.25 № F0000110363. Щодо товарів декларантом застосовано основний метод визначення митної вартості товарів. Умови поставки - FCA IZEGEM (Бельгія), які передбачають додання до ціни угоди, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. Відповідно до частини четвертої статті 54 МКУ, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановлено, що документи, які подані з метою підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, враховуючи, що у відповідності із частиною другою статті 53 МКУ зовнішньоекономічний договір (контракт) та рахунок фактури (інвойс) є документами, які мають підтверджувати митну вартість: відповідно до ст. 4 контракту від 13.09.23 № 13092023 між BALSAN S.A.S та ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» товар поставляється на умовах FCA Arthon (або DAP Izegem), проте, відповідно до інвойсів від 31.03.25 № F0000110228 та від 01.04.25 № F0000110363 поставка здійснюється на умовах FCA Izegem. Встановлено, що документи, які подані з метою підтвердження заявленої митної вартості не містять всіх відомостей, що мають підтверджувати числові значення складових митної вартості товарів, враховуючи, що у відповідності із частиною другою статті 53 МКУ транспортні (перевізні) документи, є документами, які мають підтверджувати митну вартість товарів та у відповідності із пунктом 5 частини десятої статті 58 МКУ мають містити відомості щодо витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України: відповідно до договору транспортного експедирування від 31.03.25 № 31/03/2025 між ТОВ «ЛЕВЛОГІСТИК» та ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» вартість послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів транспортним засобом AC8234HI/AC1237XF складає 3900 євро по курсу НБУ на день вивантаження, що не відповідає сумі, яка міститься у довідці про транспортні витрати видана ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» від ТОВ «ЛЕВЛОГІСТИК» від 07.04.25 - 179931,98 грн., що не відповідає добутку числа 3900 на число жодного із офіційних курсів НБУ у період із дати складання зазначеного договору до дати складання зазначеної довідки.
Враховуючи вищевикладене, декларанта зобов'язано у відповідності із частиною третьою статті 53 МКУ протягом 10 календарних днів надати: - для спростування та у зв'язку із наявністю розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.- для спростування та у зв'язку із відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числове значення складової митної вартості товарів: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Відповідно до частини шостої статті 53 МКУ митним органом проінформовано декларанта про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.
12.04.2025 декларантом із переліку затребуваних документів надані наступні: підтвердження продавця від 18.03.2025 № C0000135650-4, договір перевезення вантажу від 31.03.2025 № 31/03/25 між ТОВ «ЛЕВЛОГІСТИК» та ТОВ «ТОПАГРОТРАК», рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.24 у справі № 420/27052/24 та лист ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» від 12.04.25 № 4 щодо відмови від надання інших затребуваних документів.
Щодо додатково наданих документів, слід зазначити, що підтвердження продавця від 18.03.2025 № C0000135650-4 стосується лише частини партії товарів за даною МД на суму 3260,00 євро, а договір від 31.03.2025 № 31/03/25 між ТОВ «ЛЕВЛОГІСТИК» ТА ТОВ «ТОПАГРОТРАК» містить п. 5.2. відповідно до якого вартість послуг із перевезення вантажу, що надаються виконавцем за цим договором узгоджується сторонами у фіксованій сумі та зазначається у заявці, яка до митного оформлення не надана. Декларантом не надано відомості, що підтверджують числове значення складової митної вартості товарів - витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України, не спростовано розбіжності у документах, які подані з метою підтвердження заявленої митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.
12.04.2025 відповідно до частини п'ятої статті 55 та частини четвертої статті 57 МКУ проведена процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості та визначення основи вартості із урахуванням вимог статті 255 МКУ. Митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз інформації, що наявна в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби. Встановлено, що стосовно оцінюваних товарів інформація щодо прийнятої митним органом вартості операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами із урахуванням вимог та застережень статей 59, 60 та 61 МКУ відсутня, у зв'язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Визначення митної вартості за методами на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості відповідно до статей 62 та 63 МКУ не може бути здійснено у зв'язку із відсутністю інформації декларанта та виробника щодо вартості відповідних витрат. Враховуючи, що митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість товару визначається відповідно до положень статті 64 МКУ із використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом визначення митної вартості товарів. За джерело інформації для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів Одеською митницею взята мінімальна митна вартість товарів раніше визнаних митними органами митних вартостях згідно з ціновою базою Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, яка співставна з оцінюваними товарами за МД на рівні - 12,3334 євро за м2 відповідно до митної декларації від 09.07.24 № 24UA209140019447U6 (товар № 1, опис - «покриття для підлоги виготовленого з поліпропілену у вигляді пластин, з максимальною площею не більш як 1 м2», умови поставки FCA Бельгія, контракт - зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, метод визначення митної вартості основний, кількість - 120 м2), за якою товари у найближчий до митного оформлення час були ввезенні на митну територію України та випущені у вільний обіг. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості та в зв'язку з тим, що даний рівень митної вартості є мінімальним серед ідентичних товарів, дата час яких є максимально наближеною до дати на часу ввезення оцінюваних товарів».
Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2025/000027: «У зв'язку із прийняттям у відповідності із положеннями статті 55 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 №4495-VI рішення про коригування митної вартості від 12.04.2025 № UA500590/2025/000010/2, порушуються вимоги, які визначені статями 257 та 266 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 №4495-VI, а також правила заповнення граф 43 та 47 митної декларації, які визначені Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку передбаченому главою 4 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 №4495-VI або у суді».
Окрім того, митним органом роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
З метою митного оформлення позивачем було подано нову митну декларацію № 25UA500590000516U7 від 12.04.2025 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів, за якою додатково нараховано 19 319,85 грн митних платежів, і саме за вказаною декларацією товар було випущено у вільний обіг.
Вважаючи вказане рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № UA500590/2025/000010/2 від 12.04.2025 підстави його винесення, суд зазначає таке.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
У п. 33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якими співставлялась вартість товару.
Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.
Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Митним органом в оскаржуваному рішенні №UA500590/2025/000010/2 від 12.04.2025 зазначено, серед іншого, що відповідно до ст. 4 контракту від 13.09.23 № 13092023, укладеного між BALSAN S.A.S та ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ», товар поставляється на умовах FCA Arthon (або DAP Izegem), проте, відповідно до інвойсів від 31.03.25 №F0000110228 та від 01.04.25 №F0000110363 поставка здійснюється на умовах FCA Izegem.
Згідно Правил Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.
Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов'язання по завантаженню на продавця, крім цього, продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки. Обов'язок щодо страхування товару не покладено на жодну із сторін договору.
Як встановлено судом, в інвойсі від 31.03.2025 № F0000110228 зазначена вартість транспортних витрат на поставку товару у сумі 220 євро до транзитного складу BALSAN S.A.S 2, місцем знаходження якого є саме Izegem.
Зазначене повністю, обґрунтовує, чому саме було зазначено Izegem та окрім того, підтверджується відповідною сплатою Позивачем транспортних витрат за доставку товару до транзитного складу Продавця з якого і було транспортовано товар Позивачу.
Відповідно в митній декларації правильно зазначено FCA Izegem, тобто зазначено транзитний склад Продавця. Отже, умови поставки в обох документах зазначено правильно, як FCA.
Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів (ст. 5 ГК України). Також, приписами статті 190 ГК України унормовано, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Також, відповідно до положень ст. 11 ЗУ "Про ціни та ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Відповідно до приписів ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Вказане свідчить, що встановлення цін у господарських правовідносинах відбувається на основі вільної самостійності їх учасників, що надає можливість суб'єкту підприємництва самостійно встановлювати та обраховувати вартість товарів або послуг, окрім випадків державного регулювання цін на певні товари/послуги, у встановленому законодавством порядку та випадках. Відносини із вартості перевезення вантажу автомобільним транспортом як за межами України, так і на території України не є предметом державного цінового регулювання.
Позивачем до митного оформлення була надана Довідка про транспортні витрати № 07042025 від 07.04.2025 р., яка містить данні про вартість перевезення по іноземній території, вартість 179 931,98 грн., від кордону мп Краковець до м. Одеси вартість 70837,62 грн., експедиційні послуги 2500,00 грн та містить номер автотранспортного засобу яким було здійснено перевезення НОМЕР_1 причіп держномер НОМЕР_2 , що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, які були подані до митного оформлення та дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки. Додатково витрати на транспортування підтверджують, зокрема: договір транспортного експедирування №31\03\2025 від 31.03.2025 р., договір перевезення вантажу № 31\03\25 від 31.03.2025 р. Окрім того, вартість транспортних витрат підтверджується і рахунком, який було виставлено до сплати ТОВ «Левлогістик», а саме Рахунком на оплату № 3 від 11.04.2025 р. на суму 181 073,93 грн. Вартість вказана в даному рахунку є більшою на 1 141,95 грн, оскільки мав місце понаднормовий простій транспортного засобу при завантаженні на п'ятому місці, Gerflor Mipolam GmbH, зазначене підтверджується підписаною Заявкою до договору транспортного експедирування від 11.04.2025 року. Оплата зазначених транспортних послуг підтверджується платіжною інструкцією № 1855 від 16.04.2025 р.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного суду від 31 травня 2019 року по справі N 804/16553/14; від 22 серпня 2019 року у справі N 810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі N 810/2839/17, така ж позиція наведена в узагальненій практиці застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13.03.2012) в Постанові Пленуму Вищого адміністративного СУДУ України N 2 від 13.10.2017 року
Крім того, в оспорюваному рішенні зазначено, що підтвердження продавця від 18.03.2025 № C0000135650-4 стосується лише частини партії товарів за даною МД на суму 3260,00 євро, а договір від 31.03.2025 № 31/03/25 між ТОВ «ЛЕВЛОГІСТИК» ТА ТОВ «ТОПАГРОТРАК» містить п. 5.2. відповідно до якого вартість послуг із перевезення вантажу, що надаються виконавцем за цим договором узгоджується сторонами у фіксованій сумі та зазначається у заявці, яка до митного оформлення не надана.
На підтвердження транспортних витрат ПП «Тайсон Клілінг Компані» було надано договір транспортного експедирування №31\03\2025 від 31.03.2025, який було укладено між Позивачем та ТОВ «Левлогістик» щодо урегулювання питань з приводу організації відповідних транспортних послуг.
Відповідно до пункту 1.1. Договору транспортного експедирування № 31/03/2025 від 31.03.2025 р. визначено, що на умовах даного Договору, Замовник замовляє, а Експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок Замовника протягом строку дії даного Договору організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Замовника автомобільним транспортом по території України та інших держав.
Тобто, товариство до якого звернувся Позивач, надало послуги саме з організації перевезення товару, шляхом доручення іншій особі-перевізнику здійснити безпосереднє перевезення товару.
Згідно п. 3.1 зазначеного Договору визначено, що Експедитор має право залучати до виконання даного договору третіх осіб (Перевізників), уклавши з ними відповідні договори.
У ст. 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Заявка це - документ, в якому Замовником визначено основні умови перевезення, спеціальні вимоги до умов транспортування вантажу, транспортного засобу, умови та терміни доставки, вартість перевезення та інші особливості надання послуг перевезення.
З вищевказаного не вбачається обов'язкове надання до митного оформлення Заявки, а саме виконання перевезення свідчить, що Замовником було надано всю необхідну інформацію для виконання даного перевезення.
Верховний Суд в постанові від 16.11.2018 року по справі №813/1012/17 зазначив, що серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість. Заявка не містить відомостей, щодо вартості товару, а відтак жодним чином не може підтверджувати його митну вартість.
До того ж, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не зазначив яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
У зв'язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500110/2025/000070/1 від 28.05.2025 року прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500590/2025/000027 від 11.04.2025 року, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500590/2025/000027 зазначено, зокрема, таку причину для відмови у митному оформлені: «У зв'язку із прийняттям у відповідності із положеннями статті 55 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 №4495-VI рішення про коригування митної вартості від 12.04.2025 № UA500590/2025/000010/2, порушуються вимоги, які визначені статями 257 та 266 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 №4495-VI, а також правила заповнення граф 43 та 47 митної декларації, які визначені Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651».
Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості від 12.04.2025 №UA500590/2025/000010/2 через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500590/2025/000027 також підлягає скасуванню.
При цьому суд зазначає, що оскільки прийняттю картки відмови передує прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, то враховуючи дату прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів - 12.04.2025, позивач помилково вважає 11.04.2025 датою прийняття картки відмовив прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA50090/2025/000027.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ПП "ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, відповідно до платіжної інструкції № 2144 від 31.07.2025 року.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов приватного підприємства «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500590/2025/000010/2 від 12.04.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2025/000027 від 12.04.2025.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: приватне підприємство «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 32625121, вул. Миру, 155, с. Вільне, Болградський район, Одеська область, 68556)
Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а).
Суддя П.П. Марин