08 квітня 2026 р. № 400/13714/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання М'ялик В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2025 року № 1439914290707,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1439914290707 від 29.07.2025 про визначення йому штрафної санкції в розмірі 167664,25 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що перевірка була проведена безпідставно, а отже отриманні на її підставі результати є незаконними. З приводу виявлених порушень вимог податкового законодавства позивач пояснив, що дійсно під час зняття касового залишку було встановлено невідповідність на суму 2019,5 гривень. Але, зазначена обставина пояснюється тим, що в касі необхідно залишити 2000 гривень, щоб на наступний день касиру було чим видавати решту покупцям. Про зазначене позивач повідомив інспекторів, які погодилася з наданими поясненнями. Також, позивач не погоджується з тим, що ним здійснювався продаж товарів на суму 107165,83 гривень без застосування реєстратора розрахункових операцій. Інспекторами враховано нібито розбіжність виторгів та декларації з акцизного податку за період з травня 2024 по травень 2025 року. Однак, ця сума не відповідає дійсності і є незрозумілою для позивача. Оскільки, позивач є початківцем у торгівлі, раніше ніколи не займався бізнесом, не мав необхідності подання податкових декларацій, не мав можливості мати найманого бухгалтера, тому при подачі декларацій акцизного збору ним була допущена помилка у зазначенні 5% акцизного податку, а саме, замість того щоб вирахувати його з доходу, позивача додав. Наприклад, у травні 2024 року усього доходу від підакцизного товару склав 120977,6 гривень. Зазначену суму він вказав як дохід, і окремо вказав ще 5% від цієї суми виторгу, що як з'ясувалося було помилковим. Пізніше позивачем були подані уточнені декларації з акцизного податку. Також, позивач вказує, що інспекторами не врахована значна кількість фіскальних чеків, які є в СОД РРО.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументував тим, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена на підставі п.п.80.2.2 п.80.2ст.80 ПК України. ДПС України листом від 25.04.2025 №11409/7/99-00-07-03-04-07 з метою забезпечення дотримання суб'єктами господарювання (далі - СГ) податкового та іншого законодавства України на постійній основі здійснює аналіз діяльності СГ, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО ( далі - ПРРО). Даним листом також доведено перелік СГ, які при проведенні розрахункових операцій через РРО/ ПРРО не забезпечили використання режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу алкогольних напоїв згідно додатку №2. В додатку №2 до листа ДПС України у т.ч. ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначені вище факти відображені в доперевірочному аналізі щодо доцільності проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, оскільки до контролюючого органу від ДПС України надійшов лист від 25.04.2025 №11409/7/99-00-07-03-04-07 щодо організації проведення фактичних перевірок та доведено перелік суб'єктів господарювання, відповідач правомірно видав наказ про проведення фактичної перевірки. Під час перевірки 26.06.2025 (час 11:21:37) ФОП ОСОБА_1 знято Х-звіт. У відповідності з п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, в присутності працівників контролюючого органу, ФОП ОСОБА_1 проведено інвентаризацію коштів в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , результат якої оформлено описом готівкових коштів (додаток 3 до примірника акта перевірки) (далі-опис). За даними опису в касі було 3044,00 грн (з урахуванням контрольно-розрахункової операції - однієї літри квасу за 35,00 грн. та пляшка 1 л - прозора 9,00 грн. в сумі 44,00 грн.), а згідно з даних х-звіту станом на 26.06.2025 на господарському об'єкті розрахункові операції проводилися через програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний № 4000846804 на суму 1024,50 грн. Тобто, в магазині ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 26.06.2025 року розрахункові операції у сумі 1975,50 грн. здійснювались без використання реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів , що є порушенням п. 1, п. 2 ст. 3 Закону №265. Крім того, в ході фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 у магазині за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 03.05.2024 по 31.05.2025, встановлена розбіжність між сумою виторгів з СОД РРО щодо реалізації підакцизної продукції (пиво, сидр) через програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний №4000846804 та вартістю реалізованого пива згідно декларації з акцизного податку (рядок 1.3 додатку №6 до Декларації), з урахуванням суми податкового зобов'язання, що підлягає оплаті до бюджету у сумі 107165,83 грн. (перше порушення 03-05-2024 о 12:13:44 фіскальний чек №2338822176, при купівлі пива «Пиво Молочний Стаут темне» у кількості 4 літра за ціною 80,0 грн. загальною вартістю 320,0 грн.), розрахунок наведено у додатку №6. За результатами проведеної фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 магазина за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 03.05.2024 по 31.05.2025, встановлено реалізацію підакцизного товару (пива, сидра) без застосування реєстратора розрахункових операцій та не видачу відповідного розрахункового документу за проданий товар на суму 107165,83 грн. (перше порушення 03-05-2024 о 12:13:44 фіскальний чек №2338822176, при купівлі пива «Пиво Молочний Стаут темне» загальною вартістю 320,0 грн.), що є порушенням п.1, 2 ст.3 Закону №265. Перевіркою встановлений випадок проведення розрахункової операцій в магазині ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з продажу підакцизного товару, а саме: «Пиво зі смаком фраголіно» та пива «Хмільне» через програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний №4000846804 (№4062332609 від 22.03.2025 15:35:54 на суму 157,50 грн., додаток 4), в якому відсутній код УКТ ЗЕД, що є порушенням п.11 ст. 3 Закону №265.
В судових засідання 25.02.2026 та 08.04.2026, позивач та представник відповідача підтримали власні позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи. Позивач просив позов задовольнити. Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 19.03.2024 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Свою господарською діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснює у магазині за адресою: АДРЕСА_2 .
25.04.2025 №11409/7/99-00-07-03-04-07 Державна податкова служба України повідомила Головне управління ДПС у Миколаївській області про проведений аналіз системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, під час якого виявлені факти можливих порушень вимог податкового законодавства, зокрема, щодо ФОП ОСОБА_1 .
Даним листом також доведено перелік СГ, які при проведенні розрахункових операцій через РРО/ ПРРО не забезпечили використання режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу алкогольних напоїв згідно додатку №2. В додатку №2 до листа ДПС України у т.ч. ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
24.06.2025 уповноваженою особою Головного управління ДПС у Миколаївській області видано наказ №855-П «Про проведення фактичної перевірки», яким вирішено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , з 26 червня 2025 року тривалістю 10 діб.
26.06.2025 ревізори Головного управління ДПС у Миколаївській області на підставі направлень на перевірку №1428/14-29-07-10 та №1427/14-29-07-10 вийшли за адресою: АДРЕСА_2 , та розпочали фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 .
Під час фактичної перевірки ревізорами встановлено три факти: 1) зняттям залишків в касі магазину встановлено наявність грошових коштів у сумі 3044 гривень, а відповідно до Х-звіту розрахункові операції проведенні всього на 1024,50 гривень. Тобто, встановлено невідповідність на суму 1975,50 гривень; 2) в розрахункових фіскальних чеках через програмний реєстратор №4000846804, №4062332609 від 22.03.2025 15:35:54 на суму 157,50 грн відсутній код УКТ ЗЕД; 3) встановлена розбіжність між сумою виторгів з СОД РРО щодо реалізації підакцизної продукції (пиво, сидр) через програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний №4000846804 та вартістю реалізованого пива згідно декларації з акцизного податку з урахуванням суми податкового зобов'язання, що підлягає оплаті до бюджету у сумі 107165,83 грн. за період з 03.05.2024 по 31.05.2025.
Зазначені факти кваліфіковано як порушення вимог п.1, п.2 ст.3, п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За результатами фактичної перевірки, ревізорами складено Акт фактичної перевірки від 07.07.2025 №1087/Ж5/14/29/07/2383710494.
29.07.2025 уповноваженою особою Головного управління ДПС у Миколаївської області на підставі акту фактичної перевірки від 07.07.2025 №1087/Ж5/14/29/07/2383710494 винесено податкове повідомлення-рішення №1439914290707 про застосування штрафної санкції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 167664,25 гривень.
Відповідно до п.80.2.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Питання того, чи повинен контролюючий орган конкретизувати у наказі про призначення фактичної перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства було предметом дослідження Верховного Суду. Так, у постановах Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, від 27.03.2025 у справі №280/6830/23, від 09.07.2025 у справі № 140/34886/23, від 17.09.2025 у справі №380/10906/24, від 02.10.2025 у справі № 300/2885/24, від 16.10.2025 у справі №560/11395/24, від 17.11.2025 у справі №520/4280/25 та багатьох інших сформулював правовий висновок, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Таким чином, відповідно до актуальних на теперішній час правових висновків Верховного Суду, не зазначене контролюючим органом конкретних фактичних підстав для призначення податкової перевірки, не має наслідком визнання такого наказу протиправним та не тягне визнання протиправними податкових повідомлень-рішень прийнятих на підставі такої перевірки.
Відповідно до п.1, п.2 ст.3 Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до ст.2 Закону, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників (із змінами та доповненнями).
Під час судового засідання позивач визнав факт розбіжності Х-звіту з кількістю готівки в касі магазину на суму 1975,50 гривень. Пояснення, що зазначена готівка є залишком, які продавці використовують для видачі решти покупцям, не є переконливим та є таким, що суперечить вимогам Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 317. Відповідно до вимог цих нормативних актів, у разі необхідності внесення до каси підприємства коштів, які будуть використовуватися як решта, повинні бути проведенні через РРО, як операції «службова видача» та «службове внесення». Оскільки, позивач не здійснив «службового внесення» до РРО, суд не приймає його пояснення та погоджується з висновками контролюючого органу, що ця сума 1975,50 гривень є коштами, отриманими за розрахунковими операціями без проведення їх через РРО.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше.
Штрафна санкція відповідачем обрахована правильно. Суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині. В цій частині позову належить відмовити.
Відповідно до п.11 ст.3 Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
В матеріалах справи міститься фіскальний чек ПРРО ФН №4000846804, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_1 здійснюється продаж підакцизних товарів: пиво Хмільне та пиво зі смаком фраголіна без зазначення коду УКТ ЗЕД (т.5 арк.спр.226). Під час судового засідання позивач жодним чином не пояснив зазначену обставину. Відсутні будь-які аргументи проти цього порушення також і у позовній заяві позивача.
Відповідно до п.7 ст.17 Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Штрафна санкція відповідачем обрахована правильно. Суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині. В цій частині позову належить відмовити.
Під час фактичної перевірки встановлено розбіжність між даними про здійснення продажів підакцизних товарів що містяться в системі обліку даних реєстратора розрахункових операцій та вартістю реалізованого пива згідно декларації з акцизного податку за період 03.05.2024 по 31.05.2025 на загальну суму 107165,83 гривень.
Зазначений факт розбіжностей між цими двома системами обліку позивач визнав та пояснив це саме методологічною помилкою у декларації з акцизного податку. Позивач стверджує, що подав відповідну уточнену декларацію з акцизного податку для усунення розбіжностей.
Таким чином, у цьому випадку не встановлено самого факту здійснення розрахункових операцій на суму 107165,83 гривень, проведених без використання реєстратора розрахункових операцій, а встановлено лише розбіжність з декларацією з акцизного податку. Причини цієї розбіжності під час фактичної перевірки ревізорами не встановлені, а лише зроблені безпідставні висновки про те, що ця розбіжність утворилися саме внаслідок проведення розрахункових операцій без використання РРО. Але, з матеріалів фактичної перевірки такого висновку зробити неможливо. Суд звертає увагу, що в якості першої події здійснення розрахункової операції без РРО, контролюючий орган бере факт продажу пива «Пиво Молочний стаут темне» загальною вартість 320 гривень від 03.05.2024, яке підтверджується фіскальним чеком №23338822176. Разом з тим, якщо зазначений продаж підтверджується фіскальним чеком №23338822176, то його неможливо кваліфікувати, як такий, що здійснений без використання РРО, а тому за це неможливо притягнути до відповідальності за п.7 ст.17 Закону.
Таким чином, суд вимушений констатувати, що у цьому випадку контролюючий орган, виявивши у обліку позивача порушення (невідповідність звітності СОД РРО та декларацій з акцизного податку), не встановив дійсні причини цієї невідповідності, та надав довільну кваліфікацію цього порушення, саме як реалізацію підакцизного товару без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій. Натомість, саме цей склад правопорушення не є доведеним, та навпаки спростовується наявністю фіскального чеку №23338822176, на який самі ревізори посилаються у акті фактичної перевірки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що протиправність рішення відповідача про застосування штрафної санкції на загальну суму 160588,75 гривень.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 29.07.2025 №1439914290707 в частині застосування штрафних санкцій на суму 160588,75 гривень, за фактами реалізації підакцизних товарів без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій на суму 320 гривень та 106845,83 гривень.
В задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 29.07.2025 №1439914290707 в частині застосування штрафних санкцій на суму 7075,50 гривень, за фактами проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням режиму програмування коду товарної підкатегорії режиму згідно з УКТ ЗЕД для підакцизної групи товарів, здійснення розрахункових операцій без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій на суму на суму 1975,50 гривень - відмовити.
Сума сплаченого позивачем судового збору в сумі 1605,89 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно частині задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 44104027) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 29.07.2025 №1439914290707 в частині застосування штрафних санкцій на суму 160588,75 гривень.
3. В задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 29.07.2025 №1439914290707 в частині застосування штрафних санкцій на суму 7075,50 гривень - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 44104027) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1605,89 (одна тисяча шістсот п'ять гривень вісімдесят дев'ять копійок) грн.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 10.04.2026