Ухвала від 10.04.2026 по справі 340/1958/26

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про продовження процесуальних строків

10 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1958/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю ОСОБА_1 ;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 - видати наказ, яким перерахувати та виплатити позивачу, отримав травму 14.07.2024 року, у зв'язку з чим 26.11.2024 року було проведено медичний огляд ВЛК, та встановлено, що травма відноситься до тяжких та пов'язана з проходженням військової служби. З 15.07.2024 по 26.07.2024 року, з 27.07.2024 по 05.08.2024 року, з 05.08.2024 по13.09.2024 року, з 13.09.2024 по 26.11.2024 року, з 20.12.2024 по 10.01.2025 року, з 11.01.2025 року по 27.01.2025 року, з 15.01.2026 року по 04.02.2026 року знаходився на стаціонарному лікуванні. А також за проведеними ВЛК від 26.11.2024 та 28.06.2025 року було визначено, що військовослужбовець потребує відпустки на 30 календарних днів, від 03.02.2026 року військово-лікарською комісією було визначено теж, що ОСОБА_1 потребує відпустки на 30 календарних днів додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць ОСОБА_1 .

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 26.02.2022 року по теперішній час (01.04.2026 року) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 26.02.2022 року по теперішній час (01.04.2026 року) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 06.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до приписів статей 160, 161 КАС України.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що в основній позовній вимозі про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю, не зазначено періодів такої бездіяльності. Водночас похідна позовна вимога (пункт 2.2) сформульована неконретизовано, фактично дублює наведені у тексті позовної заяви обгрунтування позовних вимог, що не дозволяє встановити її дійсного змісту та заявленого способу відновлення порушеного права позивача. Не зазначено виклад обставин, якими обгрунтовуються вимоги про перерахунок грошового забезпечення із застосування прожиткового мінімуму станом на 1 січня відповідного календарного року, а також посилання на відповідні докази. Крім цього, не зазначено жодних доказів на підтвердження обставини проходження військової служби позивачем у Військовій частині НОМЕР_1 та обґрунтувань того, яким чином військовою частиною НОМЕР_1 порушено його право на отримання додаткової грошової винагороди, з урахуванням того, що в спірні періоди він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

07.04.2026 позивачем на виконання ухвали суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено позовну заяву у новій редакції, у які заявлено такі позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 та НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю ОСОБА_1 ;

- зобов'язати - Військову частину НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 - видати наказ яким перерахувати та виплатити позивачу., отримав травму 14.07.2024 року, у зв'язку з чим 26.11.2024 року було проведено медичний огляд ВЛК, та встановлено, що травма відноситься до тяжких та пов'язана з проходженням військової служби. З 15.07.2024 по 26.07.2024 року, з 27.07.2024 по 05.08.2024 року, з 05.08.2024 по 13.09.2024 року, з 13.09.2024 по 26.11.2024 року, з 20.12.2024 по 10.01.2025 року, з 11.01.2025 року по 27.01.2025 року, знаходився на стаціонарному лікуванні. А також за проведеними ВЛК від 26.11.2024 та 28.06.2025 року було визначено, що військовослужбовець потребує відпустки на 30 календарних днів та Військову частину НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 зобов'язати видати наказ яким перерахувати та виплатити позивачу за період з 15.01.2026 року по 04.02.2026 року знаходився на стаціонарному лікуванні, а також від 03.02.2026 року військово-лікарською комісією було визначено теж, що ОСОБА_1 потребує відпустки на 30 календарних днів додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 26.02.2022 року по теперішній час (01.04.2026 року) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 26.02.2022 року по теперішній час (01.04.2026 року) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив наступне.

Оскільки позовну заяву подано у новій редакції, до неї застосовуються встановлені статтями 160, 161 КАС України вимоги до змісту та оформлення.

Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, у вступній частині позовної заяви відсутні відомості про найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; найменування, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) сторін, їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Нова редакція позовної заяви не містить переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого порушеного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їхнє обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги до кожного із відповідачів.

Так, позивач просить визнати протиправною бездіяльність військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

Водночас позивачем не зазначено змісту порушеного права кожним із відповідачем у чітко визначені періоди часу проходження служби.

У свою чергу, похідна позовна вимога сформульована неконретизовано, фактично дублює наведені у тексті позовної заяви обгрунтування позовних вимог, що не дозволяє встановити її дійсного змісту та заявленого способу відновлення порушеного права позивача кожним із відповідачем окремо. З наведеного формулювання незрозуміло, які саме вимоги висуваються до відповідачів - видати наказ про нарахувати грошової винагороди, чи надання відпустки, нарахування додаткової грошової винагороди чи встановлення обставин отримання травмування. Про вказаний недолік було зазначено судом в ухвалі від 06.04.2025. Спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Разом з тим, наведений позивачем зміст похідної позовної вимоги (2.2.) не відповідає вимогам частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України. У разі задоволення позовних вимог у запропонованій позивачем редакції існує ймовірність ускладнення виконання судового рішення.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Натомість у разі задоволення позовних вимог у запропонованій позивачем редакції існує ймовірність ускладнення виконання судового рішення.

Крім того, суд звертає увагу на дотримання строків звернення до адміністративного суду.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відсутність у позовній заяві відомостей про чіткі періоди проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 та військовій частині НОМЕР_1 , а також належного викладу обставин, з якими позивач пов'язує порушення свого права, унеможливлює встановлення моменту виникнення спірних правовідносин та, відповідно, перевірку дотримання строку звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Знову ж таки, в ухвалі від 06.04.2026 також було вказано позивачу, що в супереч вимогам статті 160 КАС України, у позовній заяві не зазначено виклад обставин, якими обгрунтовуються вимоги про перерахунок грошового забезпечення за періоди з 26.02.2022 по 01.04.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного календарного року, а також посилання на відповідні докази. Також, відсутнє належне нормативно-правове обґрунтування позовних вимог та посилання на правові норми, що можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Позивачем не наведено жодної норми законодавства, опираючись на яку вбачає наявність підстав для зобов'язання відповідача вчинити певні дії, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною другою статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Згідно з частиною третьою статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

За приписами частини шостої статті 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

За таких обставин, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 06.04.2026, тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали та запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України; у разі пропуску строку звернення до суду до військової частини НОМЕР_3 - подати про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк, встановлений ухвалою суду від 06.04.2026 тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК

Попередній документ
135607237
Наступний документ
135607239
Інформація про рішення:
№ рішення: 135607238
№ справи: 340/1958/26
Дата рішення: 10.04.2026
Дата публікації: 13.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (22.04.2026)
Дата надходження: 01.04.2026
Учасники справи:
суддя-доповідач:
САВОНЮК М Я