10 квітня 2026 року справа №320/3238/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса вул. Святослава Хороброго, 5а м. Київ 03151, ЄДРПОУ 440096797) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Суть спору та процесуальні дії у справі.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Київській області за номером 1421/10-36024012/3198910593 від 23.09.2024 року “Про виключення з реєстру єдиного податку» із 30.09.2024 та поновити із цієї ж дати реєстрацію платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Реєстрі платників єдиного податку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково. Постановлено вжити захід забезпечення адміністративного позову, а саме зупинити дію рішення № 1421/10-36-24-12/ НОМЕР_1 від 23.09.2024 року про анулювання із 30.09.2024, платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 на період до набрання законної сили рішення у справі № 320/3238/25. У застосуванні заходу забезпечення позову, а саме забороні відповідачу здійснювати реєстрацію платником податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 на період до набрання законної сили рішення у справі № 320/3238/25 - відмовити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області б/д б/н про скасування заходів забезпечення позову у справі №320/3238/25 відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про розгляд адміністративної справи № 320/3238/25 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення ГУ ДПС про виключення його з реєстру платників єдиного податку є протиправним як з процедурних, так і з матеріально-правових підстав. Зокрема, позивач зазначає, що контролюючим органом безпідставно проведено камеральну перевірку щодо дотримання ним умов перебування на спрощеній системі оподаткування, тоді як відповідно до положень Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки є виключно питання своєчасності подання звітності, реєстрації податкових накладних та сплати узгоджених податкових зобов'язань. При цьому встановлення факту здійснення видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи, можливе лише за результатами документальної перевірки. Отже, акт камеральної перевірки не є належною правовою підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а саме рішення прийняте з перевищенням повноважень. Крім того, ОСОБА_1 заперечує висновки контролюючого органу щодо здійснення ним діяльності, яка не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування. Він вказує, що фактично здійснює діяльність за КВЕД 61.90 “Інша діяльність у сфері електрозв'язку», а саме надання послуг доступу до мережі Інтернет як постачальник електронних комунікаційних послуг, що не є тотожним діяльності оператора електронних комунікацій. При цьому, за змістом Закону України “Про електронні комунікації», оператор здійснює управління та експлуатацію мереж, тоді як постачальник може надавати послуги як на власних, так і на мережах інших осіб, не будучи оператором. ОСОБА_1 посилається на роз'яснення Міністерства цифрової трансформації України та рішення НКЕК, відповідно до яких визначення видів електронних комунікаційних послуг належить до компетенції спеціально уповноважених органів, а не контролюючих органів, які, здійснюючи податковий контроль, не наділені повноваженнями щодо самостійного тлумачення та класифікації таких послуг. Додатково ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010) та методологічних роз'яснень до неї, діяльність за кодом 61.90 не включає експлуатацію телекомунікаційних мереж, що характерно для коду 61.10, а тому висновок податкового органу про здійснення ним забороненого виду діяльності є безпідставним. Водночас надання послуг доступу до мережі Інтернет не підпадає під обмеження, встановлені підпунктом 291.5.1 Податкового кодексу України, і не позбавляє права застосування спрощеної системи оподаткування. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що рішення про виключення його з реєстру платників єдиного податку прийняте без належних правових підстав, із порушенням процедури та з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з поновленням його статусу платника єдиного податку.
04.03.2025 року від уповноваженого представника Головного управління ДПС у Київській обл. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідач обґрунтовує правомірність прийнятого рішення тим, що відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у разі встановлення контролюючим органом під час перевірки порушень вимог, визначених главою 1 розділу XIV ПК України, на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення. Отже, на думку відповідача, закон не обмежує вид перевірки, а передбачає лише факт її проведення та наявність встановленого порушення, у зв'язку з чим доводи позивача щодо порушення процедури є безпідставними. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебував на обліку як платник єдиного податку та самостійно обрав види діяльності відповідно до КВЕД, однак фактично здійснював діяльність у сфері електронних комунікацій, а саме надання послуг доступу до мережі Інтернет, що відноситься до видів діяльності у сфері електрозв'язку. З урахуванням КВЕД-2010 така діяльність не виокремлюється в окремий вид, а входить до класів 61.10, 61.20, 61.30 та 61.90. Посилаючись на Закон України “Про електронні комунікації», відповідач вказує, що послуга доступу до мережі Інтернет є електронною комунікаційною послугою, яка передбачає передачу інформації через електронні комунікаційні мережі, а постачальники таких послуг є суб'єктами господарювання, які фактично надають такі послуги незалежно від того, чи використовують власні мережі, чи мережі інших постачальників . Крім того, відповідач аналізує зміст КВЕД-2010 та зазначає, що діяльність з надання доступу до мережі Інтернет може включатися як до класу 61.10 (зокрема у випадку надання доступу оператором мережі), так і до класу 61.90, проте у будь-якому випадку така діяльність є діяльністю у сфері електрозв'язку. Відтак, незалежно від обраного коду КВЕД, сама суть діяльності позивача полягає у наданні електронних комунікаційних послуг. Відповідач також посилається на підпункт 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України та робить висновок, що суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері електронних комунікацій (зокрема надають послуги доступу до мережі Інтернет), не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Ця позиція додатково підтверджується листом Міністерства фінансів України, яким підтримано підхід ДПС щодо неможливості перебування таких суб'єктів на спрощеній системі. З урахуванням встановленого під час камеральної перевірки факту здійснення позивачем забороненого виду діяльності відповідач дійшов висновку про наявність підстав для анулювання його реєстрації платника єдиного податку, що і було оформлено рішенням від 23.09.2024, прийнятим на підставі акта перевірки та у відповідності до вимог статті 299 ПК України.
31.03.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду скеровано заперечення на відзив.
Позивач у запереченнях зазначає, що станом на 01.03.2025 в адміністративних судах України відкрито 183 провадження за позовами постачальників послуг доступу до мережі Інтернет щодо скасування рішень податкових органів про анулювання реєстрації платників єдиного податку. Із них судами першої інстанції вже розглянуто 110 справ, у 99,98% яких позови задоволено, рішення податкових органів скасовано та поновлено реєстрацію платників єдиного податку. Крім того, станом на 06.03.2025 апеляційними адміністративними судами ухвалено 13 рішень за результатами розгляду апеляційних скарг ДПС, якими відмовлено у задоволенні апеляцій та залишено в силі рішення судів першої інстанції на користь постачальників послуг доступу до мережі Інтернет. ОСОБА_1 вважає, що контролюючий орган, посилаючись лише на узагальнені норми законодавства та ототожнюючи різні види діяльності у сфері електронних комунікацій із положеннями Податкового кодексу України, не надав належної оцінки фактичним обставинам та допустив нечітке і необґрунтоване тлумачення норм. Крім того, камеральна перевірка за своєю природою не передбачає встановлення фактичного змісту господарської діяльності платника податків, а застосування спрощених та узагальнених підходів до її визначення є неприпустимим. За таких обставин рішення ГУ ДПС у Київській області №1421/10-36024012/3198910593 від 23.09.2024 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку підлягає скасуванню як незаконне.
04.04.2025 ГУ ДПС у Київській області надіслав додаткові пояснення, із змісту яких суд встановив, що відповідач не визнає позов та вважає його безпідставним, зазначаючи, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків з 30.08.2021 та з 01.08.2023 застосовує спрощену систему оподаткування (3 група, 5%). Відповідач посилається на те, що з набранням чинності Законом України “Про електронні комунікації» з 01.01.2022 діяльність з постачання електронних комунікаційних послуг не може здійснюватися на спрощеній системі оподаткування. При цьому зазначається, що чинне законодавство не розмежовує окремо суб'єктів, які надають такі послуги без експлуатації мереж, а отже постачальники послуг фактично прирівнюються до операторів . Відповідач також зазначає, що відповідно до КВЕД-2010 діяльність з надання доступу до мережі Інтернет не виділена окремо, а входить до класів 61.10, 61.20, 61.30 та 61.90, що у сукупності охоплюють сферу електрозв'язку. Відтак, незалежно від обраного коду КВЕД, така діяльність є електронною комунікаційною послугою, яка не дає права на застосування спрощеної системи. ДПС вказує, що платнику було направлено запит щодо надання інформації, однак останній не погодився з позицією контролюючого органу та продовжив здійснювати відповідну діяльність. У зв'язку з цим проведено перевірку, складено акт від 13.09.2024, отримано заперечення платника, які були розглянуті, однак залишені без задоволення. За результатами перевірки встановлено порушення підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, що стало підставою для прийняття рішення від 23.09.2024 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку. Відповідач вважає це рішення таким, що відповідає вимогам законодавства та є правомірним.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про розгляд адміністративної справи № 320/3238/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановлені судом обставини.
З 01.09.2021 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якої зазначено 61.90 - інша діяльність у сфері електрозв'язку, перебував на спрощеній системі оподаткування другої групи, відповідно до Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З 01.08.2023 року перебував на системі оподаткування третьої групи відповідно до Витягу № 30916 з реєстру платників єдиного податку.
13.09.2024 року головним державним інспектором Бучанського відділу податків і зборів із фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Київській області Тетяною Дубас, на підставі п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 .
Актом № 46003/10-36-24-12/ НОМЕР_1 від 13.09.2024 року про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, зазначено порушення здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до абз 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ - 61.10 - діяльність у сфері проводового електрозв'язку.
25.09.2024 року платником було направлено заперечення на Акт № 46003/10-36-24-12/3198910593 від 13.09.2024 року.
23.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято рішення № 1421/10-36024012/3198910593 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі акта перевірки від №46003/10-36-24-12/ НОМЕР_1 від 13.09.2024 року.
04.10.2024 року позивачем подана скарга на вказане Рішення до ДПС України з одночасним повідомленням про це ГУ ДПС у Київській області.
05.12.2024 року Головним управлінням ДПС у Київській області листом №36465/6/99-00-06-03-03-06 від у задоволенні скарги відмовлено.
Релевантні джерела права та практика їх застосування.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.
Спрощена система оподаткування обліку та звітності унормована главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Абзацом 1 п. 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України третя група- фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України;не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За змістом п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення. Отже, однією з підстав для виключення з реєстру платників єдиного податку є перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
В свою чергу, відповідно до абз. 1 п. 299.11.ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Щодо правомірності прийняття рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку за результатами проведення камеральної перевірки.
Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПК України, можливе лише під час проведення перевірок.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також може бути: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти; своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до абз. 1 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Як зазначав суд вище, 23.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято рішення № 1421/10-36024012/3198910593 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі Акта про результати камеральної перевірки від №46003/10-36-24-12/ НОМЕР_1 від 13.09.2024 року
Ключовим питанням, яке має вирішити суд є питання правомірності проведення камеральної перевірки, за результатами якого прийнято оскаржуване рішення, оскільки відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18 незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Суд звертає увагу, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.02.2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 року у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 року у справі № 813/4266/17 реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована у спосіб виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Водночас ухвалення контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в процесі останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування
Указана правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 18.03.2025 року у справі №160/21398/24, де окрім іншого зазначено, що відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Повертаючись до обставин, цієї справи суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, а акт перевірки за результатами, якого прийняте спірне рішення взагалі не містить інформації щодо виду та підстав такої перевірки.
Саме за результатами документальної перевірки контролюючий орган може робити правові висновки про дотримання чи порушення платником вимог податкового законодавства.
Крім того, суд звертає увагу, що зміст акту від 13.09 2024 року свідчить, що податковим органом не наведено жодної доводу, який би підтверджував здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.
Так, ФОП ОСОБА_1 станом на 2022-2024 надавав користувачам (споживачам) послугу доступу до мережі Інтернет (відповідно до реєстраційних даних в ІКС «Податковий блок» за КВЕД основний вид діяльності 61.90 - «Інша, діяльність у сфері проводового зв'язку», Тобто ФОП фактично проводив діяльність із постачальння послуг доступу до мережі Інтернет з відповідним кодом цього виду діяльності у сфері електронних комунікацій IA.S1.
Постачальники послуг доступу до мережі Інтернет працюють на спрощеній системі оподаткування відповідно до п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, який не змінювався з 2019 року. Вказана норма ПКУ обмежує застосування спрощеної системи лише для таких видів послуг, як телефонний зв'язок та послуги осіб).
ПКУ визначає вичерпний перелік тих видів діяльності у сфері електронних комунікацій (телекомунікацій), здійснюючи які суб'єкти господарювання, зокрема юридичні особи, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи. Так, відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж , мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж (термінологія Закону України «Про телекомунікації», який втратив чинність з 01.01.2022 року). Згідно із Методологічними основами та поясненнями до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затвердженими наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396, до позиції 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв'язку" не включається надання послуг із технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, які належать іншому суб'єкту господарювання.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 статті 18 Закону послуги доступу до мережі Інтернет - це окремий тип електронних комунікаційних послуг, відмінний від послуг міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації та надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації мереж.
Однак, указані обставини не досліджувалися контролюючим органом під час проведення належного виду податкової перевірки.
Таким чином, на підставі наведеного вище, суд дійшов висновку про те що рішення Головного управління ДПС у Київській області за номером 1421/10-36024012/3198910593 від 23.09.2024 року “Про виключення з реєстру єдиного податку» із 30.09.2024 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Реєстрі платників єдиного податку є протиправним.
Щодо вимоги про зобов'язання ГУ ДІС у Київській області поновити реєстрацію суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 299.11. ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Разом з тим, нормами ПІК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, з врахуванням наведених вище обставин, та оскільки Рішення Головного управління ДПС у Київській області за номером 1421/10-36024012/3198910593 від 23.09.2024 року “Про виключення з реєстру єдиного податку» із 30.09.2024 є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2024 та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати по справі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Піреус Банк» від 06.01.2025 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса вул. Святослава Хороброго, 5а м. Київ 03151, ЄДРПОУ 440096797) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Київській області за номером 1421/10-36024012/3198910593 від 23.09.2024 року “Про виключення з реєстру єдиного податку».
3. Зобов'язати Головного управління Державної податкової служби у Київській області поновити реєстрацію платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в Реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2024 та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку.
4. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса вул. Святослава Хороброго, 5а м. Київ 03151, ЄДРПОУ 440096797) за рахунок державних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім грн) 00 коп.
5. Копію рішення направити сторонам у справі (їх представникам) відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.