про залишення позовної заяви без руху
10 квітня 2026 року справа № 320/25917/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув адміністративну справу за позовною заявою Науково-виробничого приватного підприємства "ПЛАСТ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
26.07.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Науково-виробниче приватне підприємство "ПЛАСТ" до Головного управління ДПС у м. Києві з позовом від 18.07.2023, в якому позивач просить суд визнати протиправними (незаконними) та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.01.2018 №0052621213 та №0052651213.
При цьому, у тексті позовної заяви позивач просить поновити строки звернення до суду з даним позовом, у зв'язку з тим, що оскаржувані ППР стали наслідком невизнання податковим органом податкового компромісу стосовно ППР 0001992280 від 16.07.2013. Постанова, якою факт досягнення компромісу було встановлено, винесена 22.02.2018р. Київським апеляційним адміністративним судом по справі № 826/43/17, але це рішення тривалий час не виконувалось і Позивач змушений був знову звернутись в суд з позовом. Рішенням від 13.07.2022р. по справі № 826/15364/18 Окружний адміністративний суд м.Києва зобов?язав Головне правління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків - НВПП «Пласт» - за платежами податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість шляхом відображення в ІКП досягнення НВПП «Пласт» податкового компромісу за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001982280 і 0001992280 від 16.07.2013р. та відображення в ІКП НВПП «Пласт» переплати з податку на прибуток в сумі 109527,00 грн. і переплати з податку на додану вартість в сумі 92496,00 грн., які виникли в зв?язку із сплатою 05.01.2018 грошових зобов?язань за податковою вимогою № 12655-17 від 08.12.2016, яка скасована в судовому порядку. Однак, і після даного рішення суду, податкова служба не вносила зміни в ІКП НВП «Пласт». Лише 27.06.2023р. за черговою скаргою Позивача були внесені зміни в ІКП НВП «Пласт». Таким чином, до доведення в судовому порядку всіх вище зазначених фактів та внесення змін в ІКП НВПП «Пласт», Позивач не мав би змоги довести факт протиправності оскаржуваних в цьому позові ППР.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Витребувано докази у справі від позивача (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на позивача; копії Статуту Науково-виробничого приватного підприємства "ПЛАСТ" та протоколу про призначення керівника; Витяг із Реєстру платників податку на додану вартість на позивача; копії податкових повідомлень-рішень від 16.07.2013 №0001982280, №0001992280 та податкової вимоги від 08.12.2016 №12655-17; копії платіжних доручень від 05.01.2018 №1415, №1416, №1417; копію заяви про застосування податкового компромісу із доказами щодо дати її отримання податковим органом; копії судових рішень у справі №826/20548/13-а; копії судових рішень у справах №826/43/17, №826/15364/18 (окрім наданих до позову); копію конверту, в якому було отримано рішення ДФС України від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25; копії податкових декларацій з ПДВ №9138793481, 9165638707, 9185507476 із квитанціями №2 про їх реєстрацію) та відповідача (зворотній бік ІКП з ПДВ на позивача за період з 01.01.2013 по теперішній час з повним описом графи "Опис операції"; копії оскаржуваних ППР від 22.01.2018 №0052621213, №0052651213 із доказами направлення та отримання позивачем цих ППР).
Щодо клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду в ухвалі від 31.08.2023 вказано, що питання щодо поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом буде вирішено після отримання витребуваних доказів від сторін.
18.09.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 15.09.2023 про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач вказує, що ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку НВПП «ПЛАСТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 28.12.2017 №28753/26-15-12-13-20. За висновками акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.01.2018 №0052621213, №0052651213. НВПП «ПЛАСТ» 05.02.2018 подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 22.01.2018 №0052621213, №0052651213 до ДФС України (вх. ДФС №22115/6 від 06.02.2018). Державною фіскальною службою України прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25, яким відмовлено у задоволені скарги та залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 22.01.2018 №0052621213, №0052651213. Рішення про результати розгляду скарги від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25 ДФС України направлено НВПП «ПЛАСТ» засобами поштового зв?язку.
Також, відповідач звернув увагу на те, що позивач у позовній заяві на другій сторінці зазначає про результати розгляду скарги ДФС України від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25.
Відповідно до офіційного сайту судова влада НВПП «ПЛАСТ» звернулось із позовною заявою 26.07.2023, тобто пройшло більше 5 років з дня отримання рішення ДФС України про результат розгляду скарги. Враховуючи вищенаведене, позивачем була подана позовна заява після спливу позовної давності у 1 місяць з дня вручення позивачу рішення ДФС України від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25.
21.09.2023 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 31.08.2023 надійшли витребувані судом докази. При цьому, повідомлено суд, зокрема, про те, що конверт, в якому було отримано рішення ДФС України від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25 у позивача не зберігся, тому не може бути наданий суду.
26.09.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами у справі.
03.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Розглянувши клопотання позивача від 18.07.2023 про поновлення строків звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення-рішення від 22.01.2018 №0052621213 та №0052651213.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27.01.2022) сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, в силу приписів п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України позивач має звернутися із позовом до суду протягом одного місяця від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 зазначив, що положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у п.56.18, п.56.19 ст.56 ПК України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження.
З огляду на викладене, строк оскарження податкового повідомлення-рішення у разі застосування процедури адміністративного оскарження становить один місяць з дня отримання рішення про результати розгляду скарги, а отже позивач мав право звернутись до суду у строк дня отримання рішення про результати розгляду скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.07.2023 р. у справі № 640/11466/21.
Судом встановлено, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, адже подано до ДПС України скаргу стосовно оспорюваних рішень. Останнім прийнято рішення від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25, яке було направлено на поштову адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням, що не заперечується позивачем.
Отже строк звернення до суду із цим позовам становить один місяць з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги.
Проте доказів отримання позивачем рішення ДФС України від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25 матеріали справи не містять.
Ухвалою суду від 31.08.2023 було витребувано у позивача копію конверту, в якому було отримано рішення ДФС України від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25. Проте вимоги ухвали в цій частині не виконано з тих причин, що конверт, в якому було отримано рішення ДФС України від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25 у позивача не зберігся, тому не може бути наданий суду.
У клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду відповідач вказує, що рішення про результати розгляду скарги від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25 ДФС України направлено НВПП «ПЛАСТ» засобами поштового зв?язку. Проте відповідні докази суду не надано.
Отже дату отримання/повернення рекомендованого поштового відправлення без вручення, суд встановити не може, відповідно, визначити конкретну дату початку строку для звернення позивача із даним позовом до суду, не вбачається можливим.
З даним позовом до суду позивач звернувся 26.07.2023, що підтверджується відтиском штампом відділу канцелярії суду на позовній заяві, тобто після спливу п'яти років з дня винесення ДФС України рішення за результатами розгляду скарги позивача. Позивач обізнаний із рішенням про результати розгляду скарги від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25, яке прийнято ДФС України та посилається на нього у позові.
При цьому, у позовній заяві позивач просить суд поновити строки звернення до суду за даним позовом, у зв'язку з тим, що оскаржувані ППР стали наслідком невизнання податковим органом податкового компромісу стосовно ППР 0001992280 від 16.07.2013. Постанова, якою факт досягнення компромісу було встановлено, винесена 22.02.2018 Київським апеляційним адміністративним судом по справі №826/43/17, але це рішення тривалий час не виконувалось і позивач змушений був знову звернутись в суд з позовом. Вказує, що рішенням від 13.07.2022 по справі № 826/15364/18 Окружний адміністративний суд м. Києва зобов?язав Головне правління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків - НВПП «Пласт» - за платежами податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість шляхом відображення в ІКП досягнення НВПП «Пласт» податкового компромісу за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001982280 і 0001992280 від 16.07.2013 та відображення в ІКП НВПП «Пласт» переплати з податку на прибуток в сумі 109527,00 грн. і переплати з податку на додану вартість в сумі 92496,00 грн., які виникли в зв?язку із сплатою 05.01.2018 грошових зобов?язань за податковою вимогою № 12655-17 від 08.12.2016, яка скасована в судовому порядку. Однак, і після даного рішення суду, податкова служба не вносила зміни в ІКП НВПП «Пласт». Лише 27.06.2023 за черговою скаргою позивача були внесені зміни в ІКП НВПП «Пласт». Таким чином, на думку позивача, до доведення в судовому порядку всіх вище зазначених фактів та внесення змін в ІКП НВПП «Пласт», позивач не мав би змоги довести факт протиправності оскаржуваних в цьому позові ППР.
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що 28.12.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка, предметом якої було питання дотримання Науково-виробничим приватним підприємством «ПЛАСТ» вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість.
За результатами такої перевірки складений акт від 28.12.2017 №28753/26-15-12-13-20 (далі - акт камеральної перевірки).
Відповідно до акта камеральної перевірки такою перевіркою встановлено порушення Науково-виробничим приватним підприємством «ПЛАСТ» граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених пунктами 57.1 і 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а саме, за висновком контролюючого органу позивачем були порушені граничні строки сплати наступних узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ, визначених:
- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 №0001992280 (форми «Р») у сумі 330,05 грн на 171 днів;
- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 №0001992280 (форми «Р») у сумі 3050,00 грн на 20 днів;
- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 №0001992280 (форми «Р») у сумі 38951,00 грн на 22 дні;
- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 №0001992280 (форми «Р») у сумі 3050,00 грн на 107 днів;
- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 №0001992280 (форми «Р») у сумі 15305,00 грн на 113 днів;
- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 №0001992280 (форми «Р») у сумі 31542,00 грн на 140 днів;
- самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18.07.2017 №9138793481 у сумі 27673,00 грн на 89 днів;
- самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17.08.2017 №9165638707 у сумі 7787,00 грн на 58 днів;
- самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17.08.2017 №9165638707 у сумі 19159,00 грн на 91 день;
- самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 13.09.2017 №9185507476 у сумі 18872,00 грн на 60 днів.
22.01.2018 на підставі цього акта камеральної перевірки Головне управління ДПС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення форми «Ш» за наступними номерами:
- №0052621213, яким на підставі статей 126 і 129 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 42001,00 грн всього на строки від 20 до 22 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 4200,10 грн (що складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);
- №0052651213, яким на підставі статей 126 і 129 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 128 358,05 грн всього на строки від 60 до 171 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 25 671,61 грн (що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).
З матеріалів, наданих до позову, слідує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 в адміністративній справі №826/43/17 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 скасовано та прийнято нове рішення. Адміністративний позов Науково-виробничого приватного підприємства «ПЛАСТ» задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.12.2016 № 12655-17, підставою для прийняття якої слугувала наявність у позивача податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.07.2013 № 0001982280, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 109 256 грн та № 0001992280, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 92 495 грн.
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2014 у справі № 826/20548/13-а відмовлено у задоволенні позову Науково-виробничого приватного підприємства «Пласт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2013 № 0001982280, № 0001992280. Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2015, скасовано вказану вище постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. У подальшому, постановою Верховного Суду України від 12.01.2016 скасовано вказані вище постанову Київського апеляційного адміністративного суду та ухвалу Вищого адміністративного суду України, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2014 залишено в силі.
Як встановлено судом, Науково-виробничим приватним підприємством «ПЛАСТ» було подано до податкового органу заяву про застосування податкового компромісу (отримано 30.03.2015).
Платіжним дорученням від 10.04.2015р. № 1001190934 позивач здійснив оплату податку на прибуток у розмірі 5 463,00 грн. Проте, 5% від суми податкового зобов'язання визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 16.07.2013 № 0001982280 становить 5 476,22 грн (109 524,58 грн. х 5%).
Крім того, платіжним дорученням від 10.04.2015 № 1001190924 позивач здійснив оплату податку на прибуток у розмірі 4 624,00 грн. Проте, 5% від суми податкового зобов'язання визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 16.07.2013 № 0001992280 становить 4 611,45 грн (92 229,07 х 5%).
15.04.2015 позивачем повторно подано до податкового органу заяву про застосування податкового компромісу та платіжні доручення від 24.04.2015 № 1001203124 про сплату податку на прибуток по податковому компромісу в сумі 5 463,00 та № 1001203043 про сплату податку на додану вартість по податковому компромісу, у сумі 4 624,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2014 у справі № 826/20548/13-а відмовлено у задоволенні позову Науково-виробничого приватного підприємства «ПЛАСТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2013 № 0001982280, № 0001992280. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2015, скасовано вказану вище постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. У подальшому, постановою Верховного Суду України від 12.01.2016 скасовано вказані вище постанову Київського апеляційного адміністративного суду та ухвалу Вищого адміністративного суду України, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2014 залишено в силі.
Як вбачається з матеріалів справи, у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 в адміністративній справі №826/43/17 колегія суддів дійшла висновку про те, що, у даному випадку, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань, а відтак, оскаржувана позивачем податкова вимога від 08.12.2016 № 12655-17 є протиправною та підлягає скасуванню.
Надалі позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києва, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві, яка полягає у невнесенні до інтегрованої картки платника податків - НВПП «ПЛАСТ» - інформації щодо досягнення податкового компромісу за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001982280 і №0001992280 від 16.07.2013 та відмові у врахуванні сум, сплачених 05.01.2018, у розмірі 202 023,00 грн: в рахунок податку на прибуток в сумі 109 527,00 грн. та в рахунок податку на додану вартість в сумі 92 496,00 грн, як переплату з відповідного податку та зобов'язати ГУ ДФС у м. Києві здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків - НВПП «ПЛАСТ» - за платежами податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість шляхом відображення в ІКП досягнення НВПП «Пласт» податкового компромісу за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001982280 і №0001992280 від 16.07.2013 та відображення в ІКП НВПП «Пласт» переплати з податку на прибуток в сумі 109 527,00 грн і переплати з податку на додану вартість в сумі 92 496,00 грн, які виникли в зв'язку із сплатою 05.01.2018 грошових зобов'язань за податковою вимогою № 12655-17 від 08.12.2016.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №826/15364/18, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду від 28.12.2022, адміністративний позов задоволено повністю.
Посилаючись на вказані обставини, позивач у позовній заяві зазначає, що і після даного рішення суду, податкова служба не вносила зміни в ІКП НВП «Пласт». Також позивач зазначає, що лише 27.06.2023р. за черговою скаргою Позивача були внесені зміни в ІКП НВП «Пласт».
За твердженням позивача, до доведення в судовому порядку всіх вище зазначених фактів та внесення змін в ІКП НВПП «Пласт», Позивач не мав би змоги довести факт протиправності оскаржуваних в цьому позові ППР.
При цьому суд зауважує, що до матеріалів справи позивачем не надано скарг, як і не надано доказів внесення змін в ІКП НВП «Пласт».
Відсутність вказаних доказів унеможливлює визнання судом доведеними обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Також суд зазначає, що 21.09.2023 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 31.08.2023 про відкриття провадження у справі надійшли витребувані судом докази. При цьому, повідомлено суд, зокрема, про те, що конверт, в якому було отримано рішення ДФС України від 03.04.2018 №11747/6/99-99-11-03-01-25 у позивача не зберігся, тому не може бути наданий суду.
Проте позивач не вжив заходів щодо витребування відповідних доказів від ДПС України, у якої повинні зберігатися докази направлення та вручення платникам рішень про результати розгляду скарги.
Крім того, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на запровадження в Україні воєнного стану та продовження адаптивного карантину, встановленим КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), з приводу чого суд зазначає, що питання поновлення строку на звернення до адміністративного суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні та продовження адаптивного карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, позивач не надає належного обґрунтування, яким чином запровадження воєнного стану в Україні та продовження адаптивного карантину, вплинуло на пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Окрім того, суд зауважує, що відлік строку позовної давності для звернення позивача із даним позовом до суду розпочався та закінчився до моменту введення на території України воєнного стану.
Отже, судом встановлено, що провадження в даній адміністративній справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, встановлених статтями 122, 160, 161 КАС України, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами тринадцятою-п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання Науково-виробничого приватного підприємства "ПЛАСТ" про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду від 18.07.2023 - відмовити.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів на підтвердження обставин поважності пропуску такого строку із урахуванням висновків суду в мотивувальній частині даної ухвали суду.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.