10 квітня 2026 року Справа № 280/2865/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до - Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69126, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 02140892)
треті особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 )
про визнання протиправним та скасування рішення,-
01.04.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі по тексту - відповідач), треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.10.2005 № 385/8 «Про переведення квартири АДРЕСА_5 до нежитлового фонду».
- судові витрати покласти на відповідача.
Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що адміністративний позов містить позовні вимоги щодо скасування рішення відповідача від 26.10.2005 № 385/8 «Про переведення квартири АДРЕСА_5 до нежитлового фонду».
З даним позовом позивач звернувся до суду лише 01.04.2026, тобто із пропуском 6-місячного строку.
Представником позивача у адміністративному позові подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, на обґрунтування якої зазначає, що позивач була позбавлена об'єктивної можливості вчасно дізнатися про порушення своїх прав через бездіяльність відповідача. Зокрема, оскаржуване рішення, як і документи, що стали підставою для його прийняття, позивачу в установленому законом порядку не вручалися та не надсилалися. Про фактичні порушення процедури та зміст оскаржуваного акта позивач дізналася лише у грудні 2025 року, після отримання копії Тимчасового положення на запит з архіву. Враховуючи, що право на звернення до суду виникло у позивача лише після фактичного ознайомлення з документами, які підтверджують порушення її прав, наведені обставини є об'єктивними та не залежними від волі особи. Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, позивач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його, оскільки з моменту отримання архівної довідки у грудні 2025 року встановлений законом строк пропущено не було.
Проаналізувавши наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду доводи, суд зазначає наступне.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов'язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.
З урахуванням наведеного суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості отримати судовий захист, що зумовлено його власною пасивною поведінкою.
Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Отже, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є тими об'єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.
В матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом або унеможливлювали позивачу вчасно дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, викладені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду причини його пропуску суддя визнає неповажними, оскільки вони не є об'єктивно непереборними для звернення до суду з даним позовом та не підтверджені належними доказами.
Також, у позовній заяві представник позивача зазначає третіми особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Однак, у порушення вимог ст. 49 КАС України, позивачем не уточнено процесуальний статус вказаних осіб, а саме: на чиїй стороні вони виступають (на стороні позивача чи відповідача) та чи заявляють вони самостійні вимоги щодо предмета спору.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску в частині вимог, згідно мотивувальної частини даної ухвали.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, викладені у заяві від 30.03.2026 про поновлення процесуального строку.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69126, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 02140892), треті особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів, від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду
- належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
- оформлену відповідно до КАС України позовну заяву з зазначенням інформації стосовно процесуального статусу третіх осіб.
Роз'яснити позивачеві про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.В.Сацький