09 квітня 2026 року Справа № 280/839/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.07.2025 року №083950026311, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періоди роботи з 07.09.1994 року по 25.02.2002 рік в Запорізькому спеціалізованому управлінні № 1 тресту “Дніпродомнаремонт» - 7 років 5 місяців 19 днів, періоди роботи з 15.05.2005 року по 30.08.2005 рік в ВАТ “Запорізький промисловий алюмінієвий комбінат» - 3 місяці 16 днів та періоди роботи з 03.04.2007 року по 13.06.2019 рік в ВАТ “Запорізький металургійний комбінат» - 12 років 2 місяці 11 днів;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком від 30.07.2025 року.
Мотивуючи позовні вимоги представником позивача зазначено, що рішення від 30.07.2025 року №083950026311, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком є протиправним, оскільки прийняте без належної оцінки записів трудової книжки НОМЕР_2 та долучених до заяви довідок №187 від 26.06.2003, №136 від 10.07.2025, №431 від 24.06.2025, які підтверджують характер, умови та тривалість роботи позивача на посадах, віднесених до Списку №1. Позивач також посилається на те, що орган Пенсійного фонду не використав надані йому законом повноваження для перевірки поданих документів. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 09.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
18.02.2026 до суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та, зокрема, вказав, що пенсійна справа позивача опрацьовувалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, та до пільгового стажу не були зараховані: період з 07.09.1994 по 25.02.2002 - через невідповідність довідки №187 вимогам додатка 5 до пункту 20 Порядку №637; період з 15.05.2005 по 30.08.2005 - через відсутність атестації робочих місць; період з 03.04.2007 по 13.06.2019 - через зауваження до оформлення довідки №431. Водночас у відзиві зазначено, що за повторним зверненням позивача 01.08.2025 іншим органом Пенсійного фонду України пенсію було призначено з 15.07.2025. та було враховано період роботи на ПАТ «Запоріжсталь», а пільговий стаж склав 15 років 6 місяців 11 днів. Просить в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
24.02.2026 до суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та, зокрема, вказав, що зазначив, що не приймав спірного рішення, не розглядав заяву позивача по суті та не є належним відповідачем щодо вимог про скасування рішення, зарахування пільгового стажу та повторний розгляд заяви. Також відповідач 1 послався на те, що заява позивача від 22.07.2025 опрацьовувалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у разі призначення пенсії лише здійснювало б її виплату за місцем проживання позивача. Просить в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.07.2025 №083950026311, прийнятим за принципом екстериторіальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У цьому рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 28 років 7 місяців 11 днів, пільговий стаж за Списком №1 - 3 роки 3 місяці 22 дні, а відмова мотивована відсутністю необхідного пільгового стажу.
Із копії трудової книжки НОМЕР_2 вбачається, що позивач: 07.09.1994 прийнятий до Запорізького спеціалізованого управління №1 тресту «Дніпродомнаремонт» слюсарем-ремонтником 4 розряду агломераційного металургійного обладнання печі; 19.09.1996 переведений електрозварювальником ручного зварювання 4 розряду; 01.06.1998 присвоєно 5 розряд; 21.12.1999 встановлено 6 розряд електрогазозварювальника; 26.02.2002 звільнений; 18.08.2003 прийнятий до ВАТ «ЗАлК» електрогазозварювальником 5 розряду; 01.07.2005 переведений електрогазозварювальником 6 розряду 2-го відділку цеху з ремонту металургійного обладнання; 01.04.2007 звільнений; 03.04.2007 прийнятий до ВАТ «Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь»» електрогазозварювальником 5 розряду доменного цеху; 01.12.2009 присвоєно 6 розряд; 13.06.2019 звільнений.
З довідки №187 від 26.06.2003 вбачається, що позивач у період з 07.09.1994 по 26.02.2002 працював у ДП Запорізьке спеціалізоване управління №1 ВАТ «Дніпродомнаремонт» на комбінаті «Запоріжсталь» в агломераційному та доменному цехах слюсарем-ремонтником, електрозварювальником ручного зварювання, електрогазозварювальником 4, 5, 6 розрядів; повний робочий день був зайнятий ремонтом устаткування в місцях його встановлення на ділянках діючих виробництв; робота віднесена до Списку №1; довідка видана на підставі особової картки Т-2, штатного розпису, особового рахунку та атестації робочих місць за наказами №33 від 20.02.1995 і №88 від 22.06.2000.
З довідки №136 від 10.07.2025 вбачається, що позивач працював повний робочий день: з 18.08.2003 по 30.06.2005 - на електролізній дільниці електротермічного цеху силуміна і кремнію; з 01.07.2005 по 01.04.2007 - на дільниці №2 цеху ремонту металургійного обладнання; роботи виконувались у металургійному виробництві за професією електрогазозварник, робітник ремонтних служб, зайнятий ремонтом устаткування в місцях його встановлення на ділянках діючих виробництв; робота віднесена до Списку №1, розділ VII, пункт 5а, позиція 7.5а-3, код КП 7212.1; довідка містить посилання на накази про атестацію №261 від 15.05.2000 та №451 від 31.08.2005.
З довідки №431 від 24.06.2025 вбачається, що позивач з 03.04.2007 по 13.06.2019 працював повний робочий день за професією електрогазозварник доменного цеху, робоче місце 020248; робота передбачена Списком №1, розділ III, підрозділ 1а, позиція 3.1а-3 постанови КМУ №36 від 16.01.2003 та відповідними положеннями постанови КМУ №461 від 24.06.2016; довідка видана на підставі особової картки, штатного розпису, особового рахунку, табелів обліку робочого часу та наказів про результати атестації робочих місць №151 від 20.03.2006, №131 від 17.03.2011, №307 від 29.02.2016, №1719 від 12.12.2017.
Не погодившись із прийнятим оскаржуваного рішення, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також \ старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі по тексту - Закон №1058-ІУ).
Статтею 8 Закону№1058-ІУ закріплено право громадянина отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право па отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб-члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Зміст абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону№1058-1V пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Закон №1058-ІУ доповнено розділом XIV "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" Законом України від 03.10.2017№2148-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".
Статтею 114 Закону№1058-ІУ врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, частиною першою статті 1 14 Закону№1058-1V передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років-на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону
За унормуванням абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІУ на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком№1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць,- після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пункт 20 Порядку №637 передбачає використання уточнюючих довідок у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків№ 1і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за №1451/11731 (далі-Порядок№383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
В матеріалах пенсійної справи міститься заява позивача про призначення пенсії від 22.07.2025 року, відповідно до якої, останній до заяви долучив наступні документи: копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, диплом про навчання, копію трудової книжки НОМЕР_2 , копії довідок що визначають право на пенсію на пільгових умовах № 431 від 24.06.2025 року, № 136 від 10.07.2025 року, № 187 від 26.06.2002 року.
Як зазначено у рішенні від 30.07.2025 року № 083950026311 відповідач не зарахував до пільгового стажу позивача періоди роботи з 15.05.2005 року по 30.08.2005 рік в ВА1 «Запорізький промисловий алюмінієвий комбінат» у зв'язку з відсутністю відомостей про результати атестації робочих місць
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №243/4716/17 висловив правову позицію про те, що невключення пенсійним органом до пільгового стажу періоду роботи особи у зв'язку з відсутністю уточнюючої довідки є безпідставним, якщо такий стаж підтверджено записами трудової книжки, яка є основним документом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови працівникові у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за таку атестацію покладається на власника підприємства, а не на працівника. Цей висновок є застосовним і до спорів щодо зарахування стажу за Списком №1.
Стосовно періоду роботи з 07.09.1994 по 25.02.2002 суд враховує, що цей період підтверджений записами трудової книжки та довідкою №187, яка містить відомості про характер робіт, повний робочий день, роботу в місцях встановлення устаткування на ділянках діючих виробництв, посилання на Список №1 та на документи, на підставі яких її видано. Формальні зауваження відповідача 2 щодо окремих реквізитів довідки, без належної оцінки трудової книжки та без здійснення перевірки поданих документів, не можуть вважатися достатньою підставою для неврахування цього періоду до пільгового стажу.
Стосовно періоду роботи з 15.05.2005 по 30.08.2005 суд виходить із того, що довідка №136 від 10.07.2025 містить необхідні дані про професію, характер роботи, зайнятість повний робочий день, належність робіт до Списку №1 та накази про атестацію. Посилання відповідача 2 на перерву між атестаціями не може бути безумовною підставою для відмови у врахуванні цього періоду, оскільки негативні наслідки несвоєчасної атестації не можуть покладатися на працівника.
Стосовно періоду роботи з 03.04.2007 по 13.06.2019 суд враховує, що довідка №431 містить конкретний період, професію, робоче місце, тривалість стажу, посилання на Список №1 та накази про результати атестації. Наведені відповідачем 2 сумніви щодо повноважень окремих підписантів довідки самі по собі не спростовують достовірності її змісту. Крім того, сам відповідач 2 у відзиві зазначив, що згодом цей спірний період було враховано до пільгового стажу за додатково наданою довіреністю, що свідчить про формальний характер первісної відмови щодо цього періоду.
Суд бере до уваги доводи відповідачів про повторне звернення позивача 01.08.2025 та подальше призначення пенсії рішенням ГУ ПФУ у Київській області, проте такі доводи не спростовують протиправності рішення від 30.07.2025 №083950026311, оскільки повторне звернення породило інші правовідносини та інший адміністративний акт, який не є предметом розгляду у цій справі.
Орган Пенсійного фонду був зобов'язаний забезпечити всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих документів, а в разі сумнівів щодо довідок - використати свої повноваження, передбачені статтею 44 Закону №1058-IV та Порядком №22-1, для проведення додаткової перевірки достовірності відомостей. Натомість спірне рішення ґрунтується переважно на формальному підході до окремих реквізитів довідок та не містить належної оцінки сукупності всіх доказів.
За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.07.2025 №083950026311 є протиправним та підлягає скасуванню.
Пунктами 4.2, 4.3, 4.7, 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування документів за принципом екстериторіальності визначається орган, який формує електронну пенсійну справу та приймає рішення за результатами розгляду заяви, а після призначення пенсії справа передається за місцем проживання особи для здійснення виплати.
З огляду на наведене, належним відповідачем щодо вимог про скасування рішення та повторний розгляд заяви є саме той територіальний орган Пенсійного фонду України, який у порядку екстериторіальності прийняв спірне рішення. З матеріалів справи та відзивів обох відповідачів вбачається, що таким органом є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області спірного рішення не приймало, самостійно права позивача не порушувало, а тому дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Така позиція суду грунтується на правовій позиції Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23.
Разом з тим, з метою належного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як орган, який у порядку екстериторіальності прийняв спірне рішення, повторно розглянути заяву позивача від 22.07.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та вирішити питання щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи, підтверджених трудовою книжкою та довідками №187, №136, №431.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про їх часткове задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 77,90, 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.07.2025 №083950026311 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення та при повторному розгляді заяви надати належну правову оцінку записам трудової книжки НОМЕР_2 , довідці №187 від 26.06.2003, довідці №136 від 10.07.2025, довідці №431 від 24.06.2025 та вирішити питання щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 07.09.1994 по 25.02.2002, з 15.05.2005 по 30.08.2005, з 03.04.2007 по 13.06.2019 відповідно до висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.04.2026.
Суддя А.В. Сіпака