Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
10 квітня 2026 року Справа №200/697/26
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 у період з 20.01.2020 по 28.02.2023 включно та за період з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, а саме: невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 20.01.2020 по 28.02.2023 включно та за період з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно сум грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 по 19.07.2022 включно; з 20.07.2022 по 28.02.2023 включно та з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по 19.07.2022 включно; з 20.07.2022 по 28.02.2023 включно та з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позовну заву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 по 19.07.2022 включно; з 20.07.2022 по 28.02.2023 включно та з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по 19.07.2022 включно; з 20.07.2022 по 28.02.2023 включно та з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням вже виплачених сум - залишено без розгляду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року заяву представника позивача про уточнення позовних вимог повернуто без розгляду.
23.02.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. Також відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Приписами статті 240 КАС України передбачено підстави залишення позовної заяви без розгляду.
Зокрема п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодекс.
Так, відповідно до ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З 19.07.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст. 233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
Водночас, 11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення №1-р/2025 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо перевірки конституційності положень частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
Велика палата Конституційного Суду України дійшла висновку, що встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України та таке обмеження звужує зміст і обсяг гарантованих статтею 43 Конституції України прав працівника на своєчасне одержання винагороди за працю, а також обмежує можливість реалізувати право на судовий захист, гарантоване статтею 55.
У зв'язку з цим Конституційний Суд України постановив, що положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у частині, яка стосується строку звернення працівника до суду з вимогами по виплату заробітної плати та інших належних йому виплат, є неконституційним та втрачає чинність із дня ухвалення цього рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання, на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов'язані з проходженням публічної служби, не обмежується будь-яким строком.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду із цим позовом, а тому відсутні підстави, передбачені пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України із урахуванням ч. 3 та 4 ст. 123 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 243, 248 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_2 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров