10 квітня 2026 рокуСправа №160/35628/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 15.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 : додаткової винагороди у розмірі 700 000грн. за кожен місяць стаціонарного лікування після тяжкого поранення та за час знаходження у відпустці за станом здоров'я і за за час звільнення від виконання службових обов'язків на 28 календарних днів(з 10.03.2025р. по 06.10.2025р.); грошового забезпечення (заробітної плати) за травень-жовтень 2025р.;компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій - по 14 діб за кожний рік служби, а саме за 2024-2025р.р. та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : - додаткову винагороду у розмірі 700 000грн. за кожен місяць стаціонарного лікування після тяжкого поранення та за час знаходження у відпустці за станом здоров'я і за час звільнення від виконання службових обов'язків на 28 календарних днів.; -грошове забезпечення (заробітну плату) за травень-жовтень 2025р.; -компенсацію за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій - по 14 діб за кожний рік служби, а саме за 2024-2025р.р.; -матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік; -середній заробіток за затримку повного розрахунку належного ОСОБА_1 при звільненні з військової служби з 06.10.2025р. по дату винесення судового рішення у пропорційному розмірі невиплачених ОСОБА_1 сум.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачами було допущено протиправну бездіяльність щодо непроведення йому нарахування та виплати грошового забезпечення за період лікування після тяжкого поранення, матеріальної допомоги за 2024-2025 роки,компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2024-2025 року, та додаткової винагороди у розмірі 100 000, 00 грн. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
23 січня 2026 року від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що додатково винагорода за зазначений у позовній заяві період, підтверджений відповідною медичною документацією, належним чином нарахована та виплачена позивачу відповідно до карток особового рахунку позивача.
Враховуючи вищевикладене у військовій частині НОМЕР_1 відсутня заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати додаткової винагороди за підтверджені періоди його стаціонарного лікування після тяжкого поранення.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки від 22.02.2025 №8324 з 30.05.2024 до 06.10.2025 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.10.2025 №114-РС ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом 2 підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.10.2025 №289 ОСОБА_1 при звільненні виплачено: щомісячну грошову премію за особистий внесок у загальні результати служби у повному розмірі, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу за період з 01 жовтня по 08 жовтня 2025 року.
Також цим наказом встановлено, що позивачу відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплачено грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024-2025 роки, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» виплачено грошову компенсацію як учаснику бойових дій за 14 (чотирнадцять) діб невикористаної додаткової відпустки за 2025 рік та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у запас у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) місяців.
Відповідно до довідки т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 29.03.2025 №509, ОСОБА_1 10 березня 2025 року одержав травму (поранення) під час захисту Батьківщини. Діагноз: Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин правого стегна з вогнепальним скалковим сегментарним переломом правої стегнової кістки зі зміщенням уламків. За ступенем тяжкості зазначена травма відноситься до тяжких. Поранення отримано ОСОБА_1 за таких обставин: під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій противника поблизу населеного пункту Козача Локня Курської області.
Згідно з випискою з медичної картки стаціонарного хваорого №4109, 11.03.2025 позивач був доставлений до медичного закладу комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня № 5» у м. Суми, де перебував до 13.03.2025.
Відповідно до виписки №3275 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого позивач з 13.03.2025 до 01.05.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня №12» м.Київ.
Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії №2025-0430-0723-0273-0 від 30.04.2025 через (поранення) травму, пов'язану із захистом Батьківщини за ступенем тяжкості - тяжка, ОСОБА_1 визначена потреба у відпустці для лікування після поранення на 45 календарних днів.
Так, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №128 від 02.05.2025, позивач з 02.05.2025 знаходився у відпустці за станом здоров'я та був знятий з відповідних видів котлового забезпечення з 02 травня 2025 року.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціаонарного хворого №3785 ОСОБА_1 з 18.06.2025 до 09.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному закладі «Криворізька міська лікарня № 5» Криворізької міської ради.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 27.08.2025 №2025-0827-1148-4500-0 позаштатною постійно-діючою гарнізонною Військово-лікарською комісією було проведено медичний огляд позивача та отримана ним 10.03.2025 травма визнана ВЛК пов'язаною із захистом Батьківщини, за ступенем тяжкості є тяжкою. Також позивачу визначена потреба у звільненні від виконання службових обов'язків на 28 календарних днів.
Згідно з свідоцтвом про хворобу від 27.08.2025 №2015-0827-1137- 5864-3, ОСОБА_1 на підставі ст. 81 графи II Розладу хвороб визнано непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців.
Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №9919/25/1051/В від 13.11.2025, рішення 9919/25/1051/Р, позивачу встановлено 3 групу інвалідності терміном на 2 роки по причині - травма Так, повязана із Захистом Батьківщини.
30 вересня 2025 року ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 було подано рапорт, в якому серед іншого просив виплатити всі належні грошові кошти (грошове забезпечення, компенсацію за невикористану відпустку, одноразову грошову допомогу при звільнені мобілозованих осіб, грошову допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань.
Також даним рапортом позивач просив виплатити додаткове грошове забезпечення у розмірі 100 000, 00 грн., за кожен місяць лікування після тяжкого поранення та у зв'язку з обстеженням, реабілітацією і знаходженням у відпустці по день звільнення, заробітну плату за травень-вересень 2025 року, компенсацію та невикористані щорічні відпустки, зокрема за 2024-2025 роки, компенсацію за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій - 14 діб за кожний рік служби, а саме 2024-2025 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за недоотримане речове майно.
23 жовтня 2025 року позивач через свого представника звернувся до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, в якому серед іншого просив повідомити про причини невиплати при звільненні грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, грошової компенсації як учаснику бойових дій за 14 календарних днів невикористаної додаткової відпустки за 2024 рік, грошової допомоги при звільненні за станом здоров'я у розмірі 2 місячних грошових забезпечень.
Листом від 08.11.2025 №16864 військова частина НОМЕР_1 долучила серед іншого картки особового рахунку працівника ОСОБА_1 за 2024-2025 роки, з яких вбачається, що позивачу у неповному розмірі здійснювалось нарахування грошового забезпечення, додаткової грошової винагороди, невиплата компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій - по 14 діб за кожний рік служби, а саме за 2024-2025 роки, та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023.
Стосовно нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. за періоди перебування на лікуванні після поранення.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 та № 350 від 22.03.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
01.04.2022 до постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Отже, додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.
Спірним питання в межах розгляду даної справи є наявні у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з отриманим 10.03.2025 пораненням.
Суд зазначає, що документально підтверджено, що відповідно до довідки т.в.о.командира Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 29.03.2025 №509, ОСОБА_1 10 березня 2025 року одержав травму (поранення) під час захисту Батьківщини. Діагноз: Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин правого стегна з вогнепальним скалковим сегментарним переломом правої стегнової кістки зі зміщенням уламків. За ступенем тяжкості зазначена травма відноситься до тяжких. Поранення отримано ОСОБА_1 за таких обставин: під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій противника поблизу населеного пункту Козача Локня Курської області.
Згідно з випискою з медичної картки стаціонарного хваорого №4109, 11.03.2025 позивач був доставлений до медичного закладу комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня № 5» у м. Суми, де перебував до 13.03.2025.
Відповідно до виписки №3275 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого позивач з 13.03.2025 до 01.05.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня №12» м.Київ.
Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії №2025-0430-0723-0273-0 від 30.04.2025 через (поранення) травму, пов'язану із захистом Батьківщини за ступенем тяжкості - тяжка, ОСОБА_1 визначена потреба у відпустці для лікування після поранення на 45 календарних днів.
Так, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №128 від 02.05.2025, позивач з 02.05.2025 знаходився у відпустці за станом здоров'я, та був знятий з відповідних видів котлового забезпечення з 02 травня 2025 року.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціаонарного хваорого № 3785 ОСОБА_1 з 18.06.2025 до 09.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному закладі «Криворізька міська лікарня № 5» Криворізької міської ради.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 27.08.2025 №2025-0827-1148-4500-0 позаштатною постійно-діючою гарнізонною Військово-лікарською комісією було проведено медичний огляд Позивача та отримана ним 10.03.2025 травма визнана ВЛК пов'язаною із захистом Батьківщини, за ступенем тяжкості є тяжкою. Також позивачу визначена потреба у звільненні від виконання службових обов'язків на 28 календарних днів.
Згідно з свідоцтвом про хворобу від 27.08.2025 №2015-0827-1137- 5864-3, ОСОБА_1 на підставі ст. 81 графи II Розладу хвороб визнано непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців.
Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 9919/25/1051/В від 13.11.2025, № рішення 9919/25/1051/Р, позивачу встановлено 3 групу інвалідності терміном на 2 роки по причині - Травма Так, повязана із Захистом Батьківщини.
Наказом Командира НОМЕР_2 окремої важкої механізованої Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка від 06.10.2025 №114-РС ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом 2 підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.10.2025 №289 ОСОБА_1 при звільнені не виплачено: щомісячну грошову премію за особистий внесок у загальні результати служби у повному розмірі, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу за період з 01 жовтня по 08 жовтня 2025 року.
Відповідно до п.1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022, установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Також цією постановою передбачено, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_1 , з 10 березня 2025 року до 06 жовтня 2025 позивачу за підтверджені належним чином періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні та, здійснювалось нарахування та виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000, 00 грн., зокрема зазначене в особовій картці рахунку позивача підтверджується наступним.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2025 року №110 позивачу було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 70 тис. грн.) у розмірі - 70000,00 грн. (кошти виплачені на картковий рахунок у січні 2025 року).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2025 року №558 було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 01.12.2024 року - 06.12.2024 року у розмірі - 19354,84 грн. (кошти виплачені на картковий рахунок у січні 2025 року).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2025 року №1330 було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 12.01.2025 року - 29.01.2025 року у розмірі - 58064,51 грн. (кошти виплачені на картковий рахунок у лютому 2025 року).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2025 року №1330 було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 30 тис. грн.) за період з 30.01.2025 - 31.01.2025 року у розмірі - 1935,48 грн. (кошти виплачені на картковий рахунок у лютому 2025 року).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2025 року №2418 було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 30 тис. грн.) за період з 01.02.2025 року - 22.02.2025 року у розмірі - 23571,43 грн. (кошти виплачені на картковий рахунок у березні 2025 року).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2025 року №2418 було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 23.02.2025 року - 28.02.2025 року у розмірі - 21428,57 грн. (кошти виплачені на картковий рахунок у березні 2025 року).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2025 року №3465 було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 01.03.2025 року - 10.03.2025 року у розмірі - 32358,06 грн. (кошти виплачені на картковий рахунок у квітні 2025 року).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2025 року №5380 (д.б) було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 11.03.2025 - 31.03.2025 року; з 01.04.2025 року - 30.04.2025 року; з 01.05.2025 року - 01.05.2025 року у розмірі - 170967,75 грн. (кошти виплачені на картковий рахунок у червні 2025 року).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2025 року №6081 (д.6) було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 02.05.2025 року - 31.05.2025 року; з 01.06.2025 року - 14.06.2025 року у розмірі - 143440,86 грн. (кошти виплачені на картковий рахунок у липні 2025 року).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2025 року №8908 (д.б) було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 18.06.2025 року - 30.06.2025 року; з 01.07.2025 року - 09.07.2025 року у розмірі - 72365,59 грн. (кошти виплачені на картковий рахунок у листопаді 2025 року).
А тому додаткова винагорода за період лікування, підтверджений відповідною медичною документацією, належним чином нарахована та виплачена позивачу, що підтверджується відомостями карток особового рахунку позивача.
Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Стосовно нарахування грошового забезпечення за період перебування на лікуванні після важкого поранення.
Згідно з пунктом 9 Порядку №260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.
Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Як вбачається з картки особового рахунку працівника за 2025 рік, ОСОБА_1 нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення у період перебування позивача на лікуванні з травня до жовтня 2025, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Стосовно нарахування та виплати позивачу компенсації за невикористану додаткову додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2024-2025 роки.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (пункт 14 статті 10-1 Закону №2011-XII).
Згідно Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 розрахунок сум грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дії, та одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється зі складових щомісячного грошового забезпечення військовослужбовця за нормами, чинними на день видання наказу про їх призначення.
Відповідно до наявної картки особового рахунку, позивачу за 2024 рік не було нараховано компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, водночас за 2025 рік позивачу було виплачено таку компенсацію, отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а нарахуванню та виплаті компенсація за 2024 рік.
Стосовно нарахування та виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Згідно з розділом XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов'язків за посадами.
Суд зазначає, що позивач був прийнятий на військову службу до військової частини НОМЕР_1 - 30.05.2024, однак, з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем протилежного не доведено, що позивачу за 2024 рік була нарахована та виплачена матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Отже в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно нарахування та виплати середньоденного заробітку.
Частина 1 статті 47 Кодексу законів про працю України передбачає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, у редакції, що була чинною станом на час звільнення позивача, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
Згідно зі статтею 117 Кодексу законів про працю України, у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що остаточного розрахунку відповідачем ще не здійснено, а тому вимога про нарахування та виплату середньоденного заробітку є передачасною, та такою, що не задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішення питання про розподіл судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від його сплати як учасник бойових дій.
Керуючись статтями 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій - по 14 діб за 2024 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій - 14 діб за 2024 рік та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон