24 листопада 2025 рокуСправа №160/26552/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач) від 02 вересня 2025 року №046950004852 щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі довідок про заробітну плату №19273 від 20 листопада 2024року, №84 від 09 грудня 2024 року;
- зобов'язати відповідача здійснити з 26 серпня 2025 року перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням виплачених сум, на підставі довідок про заробітну плату №19273 від 20 листопада 2024року, №84 від 09 грудня 2024 року з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 02.09.2025 року №046950004852 щодо відмови у перерахунку пенсії.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначає, що ГУ ПФУ в Донецькій області має право здійснювати перевірку лише тих суб'єктів господарювання, місцем провадження господарської діяльності яких є Донецька область. Довідка про заробітну плату №19273 від 20.11.2024 за період роботи з жовтня 1985 по грудень 1992 видана Дніпродзержинським міським управлінням, юридичною адресою якого є Дніпропетровська обл., м.Кам'янське, пр.Антошкіна,7/42. Довідка №84 від 09.12.2024 за період роботи з січня 1993 по березень 1999 видана ГУ МВС України в Дніпропетровській області, юридичною адресою якого є Дніпропетровська обл.., м.Дніпро,пл..Троїца,2-а. Таким чином, відповідач не має права здійснювати перевірку достовірності видачі вищезазначених довідок. Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення від 02.09.2025 відповідна перевірка не здійснена, Акт перевірки достовірності довідки не надано, у зв'язку з чим підстав для врахування при обчисленні пенсії відсутні до надходження акту зустрічної перевірки. При реєстрації звернення позивача від 25.08.2025 №212 відділ звернення автоматично проставляє позначку про те, що документи, які додані до заяви підлягають перевірці, у зв'язку з чим до Управління Контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було автоматично надіслано відповідний запит про здійснення перевірки вищевказаних довідок позивача.
Суд відмовляє у задоволенні заявленого клопотання ГУ ПФУ в Донецькій області про залучення в якості співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з огляду на наступне.
Принцип екстериторіальності застосовується при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймало рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви ОСОБА_1 та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - ГУ ПФУ в Донецькій області.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є суб'єктом прийняття рішення.
Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2018 року по справі №826/1460/16 дійшов висновку, що належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вивчивши матеріали справи, щодо предмету спору, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 01.02.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
26.08.2025 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з додатково наданими документами, а саме: довідками про заробітну плату №19273 від 20.11.2024, №84 від 09.12.2024 відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно принципу екстериторіальності заяву позивача розподілено для опрацювання на ГУ ПФУ в Донецькій області.
02.09.2025 рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №046950004852 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії та зазначено, що відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та порядку подання та оформлення документів затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 орган, що призначає пенсію, має право проводити перевірку достовірності даних, зазначених в документах, які надані для призначення (перерахунку) пенсії. При розгляді електронної пенсійної справи гр. ОСОБА_1 встановлено, що відсутня довідка про заробітну плату за період з липня 1991 по червень 1996 року та відсутній акт зустрічної перевірки відділом контрольно - перевірочної роботи.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.5 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч.4 ст.8 Закону №1058-IV іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 113 Закону №1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 ст.26 Закону наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2025 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії та пакетом документів, зокрема надано довідки про заробітну плату №19273 від 20.11.2024, №84 від 09.12.2024. Разом з тим, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії до надання довідки про заробітну плату та акту зустрічної перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право та наявність підстав для врахування пенсійним органом при обчисленні пенсії відповідно до вимог ст.40 ч.1 абз.3 Закону № 1058 отриманої ним заробітної плати до липня 2000 року за 60 найвигідніших місяців, тобто, за період з липня 1991 по червень 1996 року, є документально підтвердженим трудовою книжкою, довідками про заробітну плату для обчислення пенсії №19273 від 20.11.2024, №84 від 09.12.2024.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 1.1 розділу I Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок №22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії- додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (пункт 1.3 розділу I Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії Порядку 22-1).
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (абзац шостий пункту 1.9 розділу I Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії Порядку 22-1).
Абзацом першим пункту 2.7 розділу II Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Абзацами першим, другим підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (абзаци перший-третій пункту 2.10 розділу II Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший Порядку № 22-1).
Відповідно до абзацу шостого пункту 4.3 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1).
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення особі пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати та її складові за даними, що містяться у розрахунковому листі особи за відповідний період.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 2а-6873/11.
У Довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.11.2024 року №19273 зазначено, що вона видана на підставі особистих рахунків за 1985-1992 роки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та на усі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок).
У Довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 09.12.2024 року №84 зазначено, що вона видана на підставі особистих рахунків за 1993-1999 роки, які знаходяться за адресою: м.Дніпро, площа Троїцька, 2а та страхові внески до Пенсійного фонду України у 1993-1999 роках не нараховувалися та не утримувались, оскільки ОСОБА_1 був особою молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України. Відповідно до законодавства України нарахування та утримання страхових внесків до Пенсійного фонду України з грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС до ПФУ проводиться з 01 січня 2007 року. ГУМВС України в Дніпропетровській області не заперечує проти проведення первинних документів за зазначений у довідці період.
Отже, такі довідки відповідають вимогам Порядку №22-1 та містить всі необхідні відомості.
Зазначені періоди роботи позивача також враховані до його страхового стажу, що підтверджується розрахунком страхового стажу, долученим до матеріалів справи відповідачем.
Рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 02.09.2025 року №046950004852 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - не містить будь-яких посилань на невідповідність вказаних довідок чинному законодавству (або її недостовірності).
Крім того, законодавством саме на відповідача покладено обов'язок при перерахунку пенсії позивачу, щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою про перерахунок пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на перерахунок та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Ризик неможливості здійснення такої перевірки з незалежних від людини причин не може бути покладений на особу, що звернулась за перерахунком пенсії, якщо вимоги до форми довідки про заробітну плату були дотримані підприємством, що її видало, а сам факт роботи в цьому підприємстві підтверджений записами у трудовій книжні.
Відповідачем при визначенні розміру пенсії не взято до уваги вказані довідки, оскільки вони не підтверджені первинними документами та відсутній акт перевірки.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача, зазначені як підстави для відмови у перерахунку пенсії та врахування довідки, з огляду на те, що за вимогами чинного законодавства неможливість проведення перевірки не дає підстав для відмови у перерахунку пенсії та врахування довідок про заробітну плату.
Так, у довідці вказані первинні документи, на підставі яких зазначені нарахування заробітної плати (особові рахунки, платіжні відомості або інші документи про нараховану та сплачену заробітну плату). Довідка має вихідні реквізити (дату, номер), підписи посадових осіб, які їх склали, та печатку архівної установи.
Отже, як вбачається зі змісту довідок, останні видані на підставі первинних документів. Підстав вважати наведені в довідках відомості недостовірними, відповідачем не наведено, та ці відомості жодним чином не спростовуються.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем ототожнюються поняття «неможливість перевірити або ненадходження документу за результатами такої перевірки» з поняттями «не підтвердження нарахування та сплати заробітної плати первинними документами», що не передбачено законодавством. Зазначений висновок відповідача фактично ґрунтується на припущеннях, оскільки сам факт наявності відомостей про сплату заробітної плати не спростовується відповідачем.
Подібні висновки Верховного Суду наведені у постановах від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17, від 26 березня 2021 року у справі № 414/1221/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 221/6434/16-а, від 28 серпня 2020 року у справі № 263/7235/17.
Зокрема Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Крім того, варто врахувати, що оскаржуваним рішенням відмовило позивачу в зарахуванні заробітної плати для перерахунку пенсії до надання акту зустрічної перевірки відділом контрольно-ревізійної роботи, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи, що подані позивачем архівні довідки видані на підставі особових рахунків по нарахуванню заробітної плати, містять інформацію про загальний розмір заробітної плати за цей період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, а також відомості про підстави їх видачі, суд дійшов висновку, що такі довідки відповідали вимогам Порядку №22-1, а тому у відповідача були відсутні підстави для відмови в перерахунку пенсії позивача на підставі таких довідок.
З огляду на викладені у постановах від 21.02.2020 (справа №291/99/17) та 29.07.2020 (справа №341/1132/17) висновки Верховного Суду відносно того, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії суд вважає протиправним рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 02.09.2025 №046950004852 з відсутності у пенсійного органу підстав для позбавлення позивача права на врахування заробітної плати із страхового стажу періоду роботи з липня 1991 по червень 1996 роки лише у зв'язку з неможливістю здійснити перевірку сплати страхових внесків роботодавцем, оскільки такі обставини виникли не з вини позивача.
Також суд зазначає щодо обраного позивачем способу захисту його порушеного права наступне.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Частиною 1статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Аналіз норм ст.245 КАС України, у їх взаємозв'язку зі статтями 2,5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Крім того, статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачем, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії буде скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 02.09.2025 року №046950004852 та зобов'язання ГУ ПФУ у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2025 року, з урахуванням довідок про заробітну плату №19273 від 20.11.2024року, №84 від 09.12.2024 року та з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судового збору у розмірі 605грн. 60коп.
Керуючись ст.ст. 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.09.2025 року №046950004852 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідок про заробітну плату №19273 від 20.11.2024 року, №84 від 09.12.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2025 року, з урахуванням довідок про заробітну плату №19273 від 20.11.2024 року, №84 від 09.12.2024 року та з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605(шістсот п'ять)грн. 60коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В. Луговська