Справа № 991/14/25
Провадження 1-кп/991/1/25
07 квітня 2026 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Запоріжжя, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Краматорськ Донецької області, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
1. Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000190 від 24.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою Суду від 14.01.2025 у вказаному провадженні призначено судовий розгляд.
Засобами електронного зв'язку 06.04.2026 прокурором до суду скеровано клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . У зв'язку з цим у судовому засіданні 07.04.2026 Судом вирішувалося назване клопотання.
2. Доводи клопотання
Як свідчить зміст клопотання, до обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.08.2024 застосований запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього низки обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , продовжувався згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України. Востаннє 17.02.2026 ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 , продовжено такі обов'язки: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Посилаючись на те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування обвинуваченого від суду), продовжує існувати, прокурор зазначає про необхідність продовження обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .
3. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у клопотанні. Наполягав на наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_4 . У зв'язку з цим просив задовольнити клопотання та продивити, покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки.
Захисник ОСОБА_7 до початку судового засідання засобами електронного зв'язку подав до суду письмові заперечення на клопотання прокурора. У судовому засіданні так само заперечував проти продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 . Обстоюючи свою позицію захисник послався на те, що прокурором не доведено фактичні обставини, викладені у клопотанні, а наявні в матеріалах провадження докази, зокрема показання свідків, не лише не підкріплюють позицію прокурора, а й суперечать їй за змістом. Крім цього, наполягав на відсутності ризику переховування ОСОБА_4 від суду з огляду на постійне проживання в Україні разом із сином, зайняття волонтерською діяльністю. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні послався на формальність клопотання про продовження строку дії обов'язків. Наполягав на недоведеності прокурором існування ризиків. У зв'язку з цим просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 підтримали позицію захисника ОСОБА_7 .
4. Оцінка та висновки Суду
Дослідивши клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, Суд встановив таке.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Під час досудового розслідування внаслідок зміни запобіжного заходу ухвалою слідчого судді від 13.08.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Зміст особистого зобов'язання як запобіжного заходу розкривається через обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Такі обов'язки покладаються на підозрюваного/обвинуваченого на строк не більше двох місяців та , за наявності підстав, підлягають продовженню згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України.
Востаннє у відповідності до положень ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.02.2026 ОСОБА_4 продовжено такі обов'язки: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Наразі, у зв'язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 .
За змістом ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов'язків, покладених на ОСОБА_9 , Суд має з'ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики.
Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Крім цього, Суд бере до уваги, що питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями під час вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу, його зміну та продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 .
Оцінивши доводи захисника про недоведеність прокурором обставин, вчинення яких інкриміноване ОСОБА_4 , Суд встановив, що вони фактично зводяться до передчасної оцінки доказів у кримінальному провадженні з точки зору їх достатності для доведення винуватості ОСОБА_4 . Зазначене суперечить правовій природі вирішення питання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. У зв'язку з цим такі доводи не можуть бути враховані як підстава для відмови у продовженні строку дії обов'язків. Водночас оцінка їм буде надана за результатами судового розгляду після безпосереднього дослідження всіх доказів у їх сукупності та взаємозв'язку під час ухвалення вироку.
Розглядаючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми судовими рішеннями встановлене існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду. Названий ризик, за змістом клопотання та твердженням прокурора у судовому засіданні, не втратив своєї актуальності.
Оцінюючи вірогідність вчинення обвинуваченим дій із переховування, Суд враховує такі обставини:
- тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 . Санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Зазначений злочин у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким. При цьому згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин належить до корупційних, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м'якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються. За наведених обставин, у разі визнання ОСОБА_4 винуватим в інкримінованому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі;
- наявність соціальних зв'язків у обвинуваченого за межами України. Так, родина обвинуваченого ОСОБА_4 (дружина та донька) проживають за межами України. Проживання найближчих родичів обвинуваченого ОСОБА_4 за кордоном, на переконання Суду, значно знижує силу стримуючих факторів, які б могли утримати обвинуваченого від виїзду за межі України, та полегшує можливість тривалого перебування обвинуваченого за кордоном. При цьому перебування сина ОСОБА_4 в Україні не розцінюється Судом як такий соціальний зв'язок, що безумовно утримує обвинуваченого від переховування. Суд зауважує, що оскільки син обвинуваченого не досяг віку, з яким закон пов'язує обмеження щодо виїзду чоловіків за межі України в період дії правового режиму воєнного стану, він не має юридичних перешкод для перетину державного кордону.
Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності вони є достатньо вагомими, а тому переконують Суд у актуальності ризику можливого переховування обвинуваченого від суду. Адже повернення обвинуваченому паспорту для виїзду за кордон у сукупності з тягарем можливого покарання, наявністю соціальних зв'язків за межами України, свідчить про достатню ймовірність позапроцесуальних дій обвинуваченого.
Оцінивши обов'язки, про продовження яких просить прокурор, Суд дійшов висновку про їх релевантність та пропорційність встановленому ризику переховування. Обов'язок повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, а також обов'язок здати на зберігання документи, що дають право на виїзд за кордон, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із запобіганням ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому Суд переконаний, що встановлені обмеження є мінімально необхідними, водночас достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , оскільки вони створюють дієвий механізм контролю за його пересуванням та позбавляють останнього фактичної можливості безперешкодно та оперативно залишити територію України для уникнення правосуддя.
На підставі викладеного Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . У зв'язку з цим, клопотання прокурора належить задовольнити.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, Суд
Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії покладених на нього обов'язків, а саме:
1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 07 червня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1