Провадження № 33/821/254/26 Справа № 711/7081/25 Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАПГоловуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
03 квітня 2026 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника Гречаника О.В. в режимі відеоконференції, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гречаника О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «СКС»
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2025 рокуОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 605,6 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, 28.07.2025 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СКС», директором якого є ОСОБА_1 встановлено, що він порушив вимоги ведення податкового обліку, а саме: п. 287.1 ст.287 ПКУ, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати плати за землю (орендна плата) за 2013-2024 роки на загальну суму 726105,80 грн., що підтверджується висновками акту перевірки від 28.07.2025 № 11371/23-00-07-09-01/21352720, чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Гречаник О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Просить поновити строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що постанова суду є незаконною, оскільки ОСОБА_1 був звільнений з посади директора ТОВ «СКС» 2009 року.
Згідно постанови суду першої інстанції вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: витягом акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 1137/23-00-07-09-01/213552720 від 28.0.2025; актом про факт неявки для надання пояснень, ознайомлення та підписання акту перевірки, повідомлення на запит від 16.07.2025, листом запрошенням для надання пояснень, ознайомлення та підписання акту перевірки № 17542/-6-23-00-00-07-09-06 від 15.07.2025 та реєстраційними даними ТОВ «СКС».
Натомість акт документальної планової виїзної перевірки не є і не може бути предметом оскарження, оскільки як неодноразово зазначав Верховний Суд, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків тат не покладає відповідальності.
Стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає про те, що розгляд справи здійснено у відсутність ОСОБА_1 належним чином не повідомленим про дату, час та місце судового розгляду. Копі постанови, за матеріалами справи, направлялась ОСОБА_1 однак дані про її отримання відсутні. 11.02.2026 ОСОБА_1 на електронну пошту надійшов лист про те, що згідно постанови виконавчої служби ОДВ Оболонський ВДВС у м. Києві Київського МУ МЮУ про накладення арешту, банк змушений заблокувати рахунок, з посиланням на відповідну постанову. Копія постанови судом першої інстанції була направлена на адвокатський запит, на електронну пошту , 16.02.2026.
Заслухавши думку захисника Гречаника О.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення здійснювався у відсутність ОСОБА_1 , про винесене рішення йому стало відомо 11.02.2026, отримавши лист з банку про накладення арешту на рашунки, копію постанови отримав його захисник 16.02.2026, апеляційний суд вважає справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду поважними, та вбачає необхідним його поновити.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Вимоги ст.280 КУпАП регламентують, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
На думку апеляційного суду, дані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом дотримані не були.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 28.07.2025 № 465/23-00-07-09-01 ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «СКС» порушив вимоги ведення податкового обліку, а саме: п. 287.1 ст. 287 ПКУ, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати плати за землю (орендна плата) за 2013-2024 року на загальну суму 726105,80 грн.
Однак, в матеріалах справи наявні лише витяг з акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 1137/23-00-07-09-01/213552720 від 28.07.2025; акт про факт неявки для надання пояснень, ознайомлення та підписання акту перевірки № 1527/23-00-07-09-01/21352720 від 28.07.2025; відповіді на запити від 16.07.2025; листи запрошенням для надання пояснень, ознайомлення та підписання акту перевірки № 17542/6/23-00-07-09-06 від 15.07.2025 та реєстраційні даними ТОВ «СКС».
Будь-яких інших даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.
Диспозиція ч.1 ст.163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єкт вказаного адміністративного проступку спеціальний (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери).
При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які документальні докази того, що ОСОБА_1 обіймав посаду директора ТОВ «СКС».
Проте, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.268 КУпАП, без належних даних про повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, без дотримання положень ст.280 КУпАП, передчасно прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «СКС», вчинив адміністративне правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Так, актом перевірки дотримання вимог податкового законодавства № 1527/23-00-07-09-01/21352720 від 28.07.2025 встановлено факт заниження ТОВ «СКС» суми податкового зобов'язання з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати плати за землю (орендна плата) за 2013-2024 роки
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 стверджує, що ОСОБА_1 з 2009 року не є директором ТОВ «СКС», оскільки був звільнений з посади директора 31.12.2009.
На підтвердження вказаних обставин захисник надав лист з Пенсійного фонду України про те, що відповідно даних трудової книжки ОСОБА_1 щодо періоду роботи у ТОВ «СКС» зазначено, що останній наказом № 15 від 31.12.2009 звільнений з товариства.
Крім того захисник зазначив, що на даний час засновниками та учасниками ТОВ «СКС» є громадяни рф і вони не можуть проводити будь-які реєстраційні дії.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28.07.2025 № 465/23-00-07-09-01 датою вчинення правопорушення є 28.07.2025.
Тобто, на момент вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, ОСОБА_1 не мав жодного відношення до ТОВ «СКС», не перебував з товариством у трудових відносинах, оскільки ще 31.12.2009 був звільнений з посади директора товариства, що підтверджується даними листа Пенсійного фонду України.
З огляду на наведене, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які вказували б на те, що ОСОБА_1 в період вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП був суб'єктом вказаного правопорушення.
Натомість апелянтом представлені докази того, що ОСОБА_1 не працював у ТОВ «СКС» в період, за який проводилась перевірка.
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки у період здійснення правопорушення та встановлення факту його скоєння, останній не перебував у трудових відносинах із ТОВ «СКС», отже у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, а висновки суду першої інстанції не відповідають наявним у матеріалах справи доказам.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2026 року є необґрунтованою, і підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Поновити захиснику Гречанику О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2025 року, з огляду на поважність причин його пропуску.
Апеляційну скаргу адвоката Гречаника О.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба