Справа №760/8730/26
1-кс/760/4593/26
Про обрання запобіжного заходу
(повний текст)
28 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковника юстиції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 22026101110000170, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2026 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Виходячи із змісту поданого клопотання, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22026101110000170, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2026, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 10 по 20 лютого 2026 року громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи у с. Варем'я Обухівського району Київської області, використовуючи свій особистий мобільний телефон imei: НОМЕР_1 та imei 2: НОМЕР_2 із номерами мобільних операторів «Водафон» НОМЕР_3 та «лайфселл» НОМЕР_4 , за якими зареєстровано акаунти в мобільному застосунку «Telegram», де останній використовує мережеві імена « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 », розпочав листування з абонентом, який використовує ім'я « ОСОБА_9 » (id: НОМЕР_5 , ОСОБА_10 , мобільний телефонний номер НОМЕР_6 ). Вказаний номер було активовано на території російської федерації 23.09.2025 та він використовується співробітниками ворожих спецслужб з метою контакту з агентурним апаратом на території України для отримання відомостей, які становлять оперативний інтерес для останніх.
У ході спілкування з абонентом « ОСОБА_9 » ОСОБА_5 було запропоновано спосіб заробітку, який полягав у здійсненні відеофіксації місць розташування утворених відповідно до законів України військових формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості, з метою передачі такої інформації представникам країни-агресора. Така інформація була необхідна представникам держави-агресора та її підрозділам збройних сил для корегування засобів повітряного нападу та розрахунку точності ураження відповідних об'єктів.
ОСОБА_5 , будучи обізнаним про факт збройної агресії російської федерації проти України, розуміючи значення таких об'єктів для підтримання обороноздатності України, передбачаючи можливі наслідки у вигляді завдання шкоди обороноздатності та державній безпеці України, погодився на вчинення вказаних дій, надаючи представникам країни-агресора допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Крім того, він усвідомлював, що спілкується саме з представниками країни-агресора, що випливало з предмета їх зацікавленості. У цей час у ОСОБА_5 сформувався умисел, спрямований на завдання шкоди обороноздатності та державній безпеці України шляхом надання представникам країни-агресора допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Надалі, отримавши від ОСОБА_5 згоду на співпрацю в інтересах країни-агресора, абонент «ОСОБА_9» поставив йому завдання здійснити відеофіксацію режимного об'єкта, а саме аеродрому з базуванням військової техніки, розташованого в с. Слобідка Обухівського району Київської області, з координатами: НОМЕР_8, при цьому відобразити його розташування на місцевості, наявність на об'єкті військової техніки та військовослужбовців. У подальшому відповідну інформацію ОСОБА_5 мав передати абоненту «ОСОБА_9» у месенджері «Telegram» шляхом пересилання отриманих файлів, зокрема фото, відео, тексту, координат, маршруту переміщення до вказаного об'єкта тощо. За виконання цього завдання абонент «ОСОБА_9» запропонував ОСОБА_5 грошову винагороду у розмірі близько 2500 грн, а також відшкодування транспортних витрат, пов'язаних із прибуттям до місця розташування об'єкта.
Так, 20.02.2026, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи на виконання зазначеного злочинного плану, ОСОБА_5 вирушив з місця свого проживання у с. Варем'я Обухівського району Київської області до режимного об'єкта, розташованого в с. Слобідка Обухівського району Київської області. Прибувши до вказаного об'єкта, перебуваючи на безпечній відстані, щоб не бути викритим, ОСОБА_5 , використовуючи свій мобільний телефон, здійснив відеофіксацію цього об'єкта, в ході чого відобразив розміщення об'єкта на місцевості, наявність військової техніки та живої сили. У подальшому, використовуючи мобільний застосунок «Telegram», ОСОБА_5 надіслав абоненту «ОСОБА_9» вказані файли. Після виконання цього завдання на електронний гаманець ОСОБА_5 , відкритий у Telegram-акаунті « ІНФОРМАЦІЯ_2 », надійшла грошова винагорода у сумі 2400 грн, яку останній вивів на свою банківську картку ОТП-Банк № НОМЕР_7 .
Крім того, 26.03.2026 о 08 год. 25 хв. у месенджері «Telegram» до ОСОБА_5 повторно звернувся абонент «ОСОБА_9». Предметом даного спілкування була пропозиція повторної відеофіксації режимного об'єкта, а саме аеродрому з базуванням військової техніки, розташованого в с. Слобідка Обухівського району Київської області, з координатами: НОМЕР_8, на що ОСОБА_5 погодився. Після цього ОСОБА_5 було здійснено переказ криптовалюти на його електронний гаманець о 10 год. 53 хв. у розмірі 9 USDT, які останній вивів на свою банківську картку ОТП-Банк № НОМЕР_7 об 11 год. 09 хв.
27.03.2026 приблизно о 09 год. 00 хв., діючи на виконання поставленого завдання, ОСОБА_5 вирушив з місця свого проживання у с. Варем'я Обухівського району Київської області до режимного об'єкта, розташованого в с. Слобідка Обухівського району Київської області, з координатами: НОМЕР_8. Прибувши до вказаного об'єкта орієнтовно об 11 год. 00 хв., перебуваючи на безпечній відстані, щоб не бути викритим, ОСОБА_5 , використовуючи свій мобільний телефон, здійснив відеофіксацію цього об'єкта. Після цього об 11 год. 03 хв. відповідний відеофайл останній надіслав у месенджері «Telegram» абоненту «ОСОБА_9», супроводжуючи вказане відео власними коментарями про раніше нанесені удари по даному об'єкту, тим самим надаючи представникам країни-агресора допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
За даними, наявними у матеріалах провадження, вказаний об'єкт є військовим, на ньому базувалася авіаційна техніка і техніка СБ України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Слідчий суддя виходить з того, що на цій стадії кримінального провадження не вирішуються питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду обвинувального акта по суті, зокрема щодо остаточної оцінки доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою. На даному етапі підлягає перевірці наявність обґрунтованої підозри, тобто такого обсягу фактичних даних, який міг би переконати об'єктивного спостерігача в тому, що конкретна особа могла вчинити інкриміноване їй діяння.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується даними протоколу огляду місця події від 27.03.2026, даними протоколу затримання ОСОБА_5 від 27.03.2026, даними відповіді на доручення оперативного підрозділу, даними протоколів допиту свідків, даними протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27.03.2026, даними протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , даними розсекречених матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими даними матеріалів кримінального провадження у їх сукупності. Наведені дані є взаємопов'язаними, логічно узгодженими між собою та на цьому етапі досудового розслідування достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує як характер та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, так і тяжкість можливого покарання, особу підозрюваного, стадію досудового розслідування, а також конкретні дані, що містяться у матеріалах провадження. При цьому ризики мають оцінюватися не абстрактно, а з огляду на реальну ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню або продовження протиправної діяльності.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є наявним та підтверджується даними про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Усвідомлення реальності суворого покарання саме по собі істотно підвищує вірогідність спроб уникнути кримінальної відповідальності. Окрім цього, за даними провадження, підозрюваний діяв конспіративно, використовуючи мобільний телефон, месенджер «Telegram», окремі акаунти та електронний гаманець для отримання винагороди, що свідчить про його здатність приховано організовувати власну поведінку та контакти. За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що у разі незастосування найсуворішого запобіжного заходу підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, також є доведеним. Це підтверджується даними про те, що злочинна діяльність, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_5 , пов'язана з використанням технічних засобів зв'язку, мобільного телефону, електронного листування, відеофайлів, геолокаційних даних, відомостей про маршрути переміщення, електронного гаманця та банківської картки. З огляду на специфіку інкримінованого діяння, частина доказової інформації має цифровий характер і може бути швидко видалена, змінена, прихована або спотворена. Крім того, за даними провадження, на теперішній час не встановлено всі речі, документи та носії інформації, які можуть містити відомості про обставини кримінального правопорушення, а тому, перебуваючи на волі, підозрюваний матиме реальну можливість вплинути на їх збереження.
Ризик незаконного впливу на свідків або інших осіб у цьому кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя також вважає наявним. Такий висновок ґрунтується на даних про те, що підозрюваний підтримував контакт з представником ворожої сторони через електронні засоби зв'язку, погодився на подальше виконання завдань, отримував за це грошову винагороду та діяв повторно. З матеріалів провадження вбачається, що коло усіх осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення даного кримінального правопорушення, остаточно не встановлено, як не встановлено й повне коло контактів підозрюваного. За таких умов перебування ОСОБА_5 на волі створює реальну можливість позапроцесуального впливу на осіб, які можуть надати важливі для слідства показання, з метою схилення їх до зміни показань, відмови від їх надання або узгодження версій подій.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, також підтверджується конкретними даними. Із встановлених обставин вбачається, що підозрюваний взаємодіяв із представником іноземної держави, який використовувався ворожими спецслужбами для контакту з агентурним апаратом на території України. Враховуючи характер такої взаємодії, не можна виключити наявності інших невстановлених на даний час осіб, причетних до відповідної діяльності або обізнаних про неї. У разі перебування на волі ОСОБА_5 матиме можливість повідомити таким особам про факт викриття злочинної діяльності, узгодити з ними позицію, попередити про можливі слідчі дії, що здатне істотно ускладнити встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, також є реальним. Цей ризик підтверджується даними про те, що дії ОСОБА_5 не були одноразовими або випадковими. Навпаки, з матеріалів провадження вбачається повторність його дій: спочатку виконання завдання 20.02.2026 з подальшим отриманням винагороди, а згодом повторне прийняття аналогічного завдання 26.03.2026, одержання авансового переказу у криптовалюті та фактичне виконання поставленого завдання 27.03.2026. Така послідовність дій свідчить про стійкість протиправної поведінки, корисливу зацікавленість у її продовженні та сформовану готовність надалі діяти в інтересах представників країни-агресора. Саме тому наявні достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може продовжити вчинення аналогічних дій.
Оцінюючи можливість застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із них не здатний належним чином запобігти зазначеним ризикам. Особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт або застава за своїм змістом не забезпечать належного контролю за поведінкою підозрюваного у даному кримінальному провадженні, зважаючи на тяжкість інкримінованого злочину, характер встановлених ризиків, використання ним засобів дистанційного зв'язку та електронних сервісів для вчинення інкримінованих дій, а також повторність протиправної поведінки. Домашній арешт чи інший не пов'язаний з ізоляцією запобіжний захід не унеможливлює використання мобільного телефону, мережі Інтернет, месенджерів, електронних гаманців та інших інструментів комунікації, за допомогою яких, за даними провадження, і реалізовувалась протиправна діяльність. Особиста порука чи особисте зобов'язання у цій ситуації матимуть виключно декларативний характер і не створять такого рівня процесуального примусу, який би виключав спроби ухилення, впливу на хід розслідування або продовження злочинної діяльності.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 109-114-2 КК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тобто тримання під вартою. З огляду на наведене, а також враховуючи конкретні обставини цього кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та досягнення мети застосування запобіжного заходу.
Щодо визначення розміру застави слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя, як правило, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, встановлених законом. Разом із тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 109-114-2 КК України.
Враховуючи характер інкримінованого ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, конкретні обставини підозри, повторність дій, спрямованих на надання допомоги представникам країни-агресора, а також встановлені та наведені вище ризики, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави у цьому кримінальному провадженні, оскільки застава у даному випадку не буде достатнім та ефективним запобіжником належної процесуальної поведінки підозрюваного і не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу.
Виходячи із вищезазначеного, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали до 26 травня 2026 р. включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали доручити Головному управлінню СБ України у м. Києві та Київській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 2 квітня 2026 р. о 17.30.
Слідчий суддя ОСОБА_1