Справа №:755/7735/25
Провадження №: 2/755/2761/26
про витребування доказів
"08" квітня 2026 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участі секретаря судових засідань - Грищенко С.В.,
учасники справи:
представник позивача - адвокат Щербань Д.М.,
розглянувши в підготовчому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва клопотання представника позивача - адвоката Щербаня Дмитра Миколайовича про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 20.01.2026 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
08.04.2026 року (вх.№19888) від представника позивача Щербаня Д.М. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати від КМДА копії усіх документів, які стосуються звернення ОСОБА_2 з приводу приватизації земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 , а також по АДРЕСА_2 (раніше - територія колишнього села Микільська Слобідка (лівобережна частина м. Києва), а також усіх документів, які надавались у відповідь на такі звернення; витребувати від Київського державного нотаріального архіву засвідчені копії спадкових справ, що заведені після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витребувати від Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУМЮ інформацію (витяги з відповідних реєстрів) про: актові записи про народження ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (дівоче прізвище ОСОБА_2 ).
Клопотання обґрунтоване тим, що 24.02.2026 представник позивача отримав на електронну пошту відповідь на свій запит - архівну довідка від Державного архіву м. Києва (ДАмК) щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 на підставі рішення Дарницької районної ради депутатів трудящих від 19.03.1957 № 436 "Об отводе земельного участка под строительство индивидуального жилого дома гр. ОСОБА_8 ". Ця архівна довідка підтверджує, що земельна ділянка дійсно була передана ОСОБА_5 (батько померлої ОСОБА_2 після якої спадкує ОСОБА_1 ). При цьому, на момент відведення на земельній ділянці вже був побудований будинок, про що свідчить відповідний запис в акті від 27.05.1959 про відведення цієї ділянки (зберіглась тільки фотокопія). Тобто станом на 1957 рік будинок на земельній ділянці вже існував. Як наслідок, вважає, що архівна довідка разом з фотокопією акта про відведення земельної ділянки підтверджують право власності ОСОБА_5 на житловий будинок садибного типу літера "А" по АДРЕСА_1 . Це має важливе значення для розгляду цієї справи, оскільки визначає наступний перехід в порядку спадкування цього будинку спочатку до ОСОБА_2 , яка спадкувала після ОСОБА_5 , а вже потім до ОСОБА_1 , яка спадкує після ОСОБА_2 .
Щодо витребування документів з КМДА. Наразі неможливо подати докази: документи в копіях (погосподарські книги, рішення, дозволи чи інші документи щодо будинку по АДРЕСА_1 , або ж документи (заяви чи будь-які інші), які подавали власники будинку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (мати померлої ОСОБА_2 ) або ОСОБА_5 (батько померлої ОСОБА_2 ) для отримання дозволів на будівництво, підключення будинку до електромереж тощо. Зазначені докази мають безпосередній стосунок до предмета доказування у справі, оскільки підтверджують, що цим нерухомим майном дійсно за життя володіла та користувалась померла ОСОБА_2 . Також до своїх звернень ОСОБА_2 могла долучати копії документів, які стосуються оформлення прав на будинок або ж виділення земельних ділянок в попередні періоди, якщо такі були. Також він не має змоги подати до суду докази - документи щодо оформлення прав померлої ОСОБА_2 на земельні ділянки, оскільки КМДА фактично відмовило у наданні таких доказів. Зважаючи, що ці докази мають значення для предмета доказування, а також через неможливість самостійно їх подати, є всі підстави для витребування цих доказів у порядку ст. 84 ЦПК. Щодо витребування документів з КДНА. Також з метою з'ясування інформації щодо наявності спадкових справ, що заведені після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , представник звернувся з відповідним запитом до Київського державного нотаріального архіву. У відповідь надійшов лист від 19.02.2026 про відмову надати запитувані документи з посиланням на ст. 8 Закону України "Про нотаріат", яка передбачає надання запитуваних документів лише за запитом суду, а також інших органів чи осіб, серед яких адвокати відсутні. Як наслідок, він позбавлений можливості самостійно надати документи - копії спадкових справи та наявних в них документів, що заведені після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ці документи мають безпосереднє значення для доказування фактів спадкування ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто для доведення переходу права власності в порядку спадкування на будинок від ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_2 , а потім до ОСОБА_1 . Окрім того, матеріалах спадкових справ можуть бути документи, які стосуються оформлення права власності на спадкове майно, які можуть підтвердити належність цього майна попереднім власникам та законність переходу права власності в порядку спадкування до ОСОБА_1 . Щодо витребування актових записів. Правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17 (п. 101), вказує на те, що у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з'ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи. У даній справі це центральне питання, оскільки на спадкове майно (будинок) наразі відсутні документи про оформлені права (є лише відомості, що такий будинок вже був побудований на ділянці, яка виділена ОСОБА_5 в 1957 році). Як уже зазначалось, будинок фактично належав спочатку ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , після їх смерті були заведені спадкові справи, а спадкоємцем була ОСОБА_2 . Натомість спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Для підтвердження того, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 потрібно витребувати актовий запис про її народження у ДРАЦС. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню, що унеможливлює самостійне отримання Заявником зазначених відомостей. Таким чином, витребування зазначених доказів є обґрунтованим, оскільки вони мають істотне значення для з'ясування обставин справи, встановлення повного кола спадкоємців, так і підтвердження правомірності переходу майна у спадок до ОСОБА_1 , з урахуванням неможливості їх отримання самостійно через законодавчі обмеження щодо конфіденційності інформації.
У судовому засіданні 08 квітня 2026 року судом поставлено на обговорення питання щодо витребування з Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори засвідченої належним чином копію матеріалів спадкової справи №664/2024 (номер у спадковому реєстрі 7-89), заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
08.04.2026 року у підготовчому засіданні представник позивача наполягав на розгляді даного клопотання та просив задовольнити, проти витребування засвідченої належним чином копію матеріалів спадкової справи не заперечував.
Суд, вислухавши думку представника позивача, вивчивши клопотання про витребування доказів та матеріали справи, доходить наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як та підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ч.1, ч.2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Відповідно до положень ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є зокрема визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
У п. 7 ч. 2 ст. 197 ЦПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
За змістом ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подавати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч. 3 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своє ухвалою витребовує відповідні докази.
Вивчивши клопотання про витребування доказів суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки витребувані документи мають значення для встановлення обставин справи, повного та всебічного її розгляду.
Відповідно до частин 7-10 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Згідно ч. 1 ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 12, 81, 84, 259-261, 353 ЦПК України, суд -
Клопотання представника позивача - адвоката Щербаня Дмитра Миколайовича про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати від Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001) копії усіх документів, які стосуються звернення ОСОБА_2 з приводу приватизації земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 , а також по АДРЕСА_2 (раніше - територія колишнього села Микільська Слобідка (лівобережна частина м. Києва), а також усіх документів, які надавались у відповідь на такі звернення.
Витребувати від Київського державного нотаріального архіву (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 76-Г) засвідчені копії спадкових справ, що заведені після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Витребувати від Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 8/20) інформацію (витяги з відповідних реєстрів) про: актові записи про народження ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (дівоче прізвище ОСОБА_2 ).
Витребувати з Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори вулиця Волинська, 6, Київ, Київська область, 03087): засвідчену належним чином копію матеріалів спадкової справи №664/2024 (номер у спадковому реєстрі 7-89), заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витребувані матеріали мають бути направлені на адресу суду: м.Київ, вул. Пластова, 3, каб.6, суддя Коваленко І.В. протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
У разі не можливості подання доказів, в тому числі в строк встановлений судом, повідомити про це суд, із зазначенням причин, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).
Повний текст ухвали складений 10.04.2026 року.
Суддя