Справа №:755/4695/26
Провадження №: 2-о/755/251/26
про відмову у відкритті провадежння у справі
"03" квітня 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
30.03.2026 року до Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Згідно поданої заяви заявниця просить суд:
«1.Установити факт проживання ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) однією сім'єю як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу з вересня 2019 року по 16.08.2025 року.
2.Визнати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) членом сім'ї ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).»
В обґрунтування заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заявниця посилається на те, що починаючи з 2019 року вона та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали разом за адресою АДРЕСА_1 , спільно проводили дозвілля, відпочинок та вели спільне господарство. Після призову за мобілізацією ОСОБА_2 вона придбала за власні кошти та надіслала йому через «Нова Пошта» військову амуніцію, в т.ч. балістичний пакет під бронежилет за 15 650,00 грн., тактичний пояс РПС WarBelt Ghost Gen4 V3+ з балістичним захистом 2 класу за 13 290,00 грн., та інші обладунки на суму 49 884,50 грн. Згідно сповіщення сім'ї №32 (вих. № 3/3215 від 19.08.2025) т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 доведено до відома членів сім'ї про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу 24.05.2025, ІНФОРМАЦІЯ_3 16.08.2025 року зник безвісти при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Плавні Василівського району Запорізької області. Це Сповіщення є підставою для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законом порядку.
Встановлення даного факту заявниці потрібно для отримання можливості користуватися правами наданими Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», а також права на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому, заявниця зазначає, що між нею та Міністерством оборони України, в т.ч. ТЦК та СП, не може бути спору про право, оскільки останні не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Коваленко І.В.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що солдат ОСОБА_2 щодо родичів та близьких осіб надав таку інформацію: мати - ОСОБА_3 , 1975 р.н.; сестра - ОСОБА_4 1989 р.н.; - цивільна дружина - ОСОБА_1 1982 р.н. Також вказує на те, що в разі встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу заявниця матиме право на отримання пільг, грошової допомоги.
Проте, заявником не зазначено жодної заінтересованої особи, із суб'єктивними правами і обов'язками яких матимуть юридичний зв'язок суб'єктивні права та обов'язки заявниці.
За частинами 2, 4 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» - членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Факт, який просить встановити заявниця у своїй заяві не є безспірним та потребує доказування, що вказує на наявність спору про право.
В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.10.2014 у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Таким чином, при розгляді заяви вбачається спір про право.
Спір про право, це спір, що пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що у даному випадку встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу необхідно заявниці, зокрема і для отримання нею виплат та пільг, які передбачені для членів сімей військовослужбовця Збройних Сил України, до яких солдат ОСОБА_2 відніс не лише заявницю, але й свою матір та сестру, то у даному випадку вбачається спір про право, тому у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст.3,4,19,260,293,315,353,354 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті окремого провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Роз'яснити заявнику її право звернутися із позовом в загальному порядку з дотриманням правил підсудності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя :