Справа № 752/2621/24
Провадження № 1-кс/752/2737/26
02 квітня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_5 , погоджене заступником начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України ,
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_5 , погоджене заступником начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023010000000033 від 06.04.2023.
Клопотання обґрунтоване тим, що Головним управлінням Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023010000000033 від 06.04.2023 за фактом добровільного зайняття громадянами України посад, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, в межах якого ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими продовженнями, у зв'язку із вторгненням російської федерації на територію України.
З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу рф, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом рф було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування Республіки Крим.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням точні дату та час, але не пізніше вересня 2024 року громадянин України ОСОБА_7 , будучи депутатом «Феодосійської міської ради Республіки Крим», усвідомлюючи здійснення відкритої збройної агресії російською федерацією на території України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, переслідуючи свої особисті інтереси, перебуваючи на території Автономної Республіки Крим, маючи умисел на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконно створеному органі окупаційної влади, так званій «Феодосійській міській раді» Республіки Крим та реалізуючи його, отримавши від невстановлених в ході досудового розслідування осіб з числа представників окупаційної адміністрації так званої «Республіки Крим» з числа депутатів «Феодосійської міської ради Республіки Крим» пропозицію на зайняття посади шляхом обрання її кандидатури на відповідній сесії в адміністративному органі окупаційної влади, а саме посади «Заступника голови Феодосійської міської ради», в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в невстановлений досудовим розслідуванням точні дату та час, не пізніше вересня 2024 року, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, перебуваючи на території Автономної Республіки Крим, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, будучи обраним на посаду «Заступника голови Феодосійської міської ради», тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконно створеному органі окупаційної влади почав обіймати посаду та здійснювати свої повноваження як «Заступник голови Феодосійської міської ради».
26.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
На даний час підозрюваний ОСОБА_7 перебуває на території
АР Крим або на території держави-агресора російської федерації, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_7 , у відповідності до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України вжито заходи для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
28.01.2026 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у державний розшук.
Таким чином, вищевказані факти свідчать, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На обґрунтування необхідності обрання щодоОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.
На підставі зазначеного слідчий просить про задоволення клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечив проти клопотання, пославшись на необґрунтованість та недоведеність підозри, також зазначив про недоведеність ризиків.
Підозрюваний у судове засідання не прибув.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023010000000033 від 06.04.2023 за фактом добровільного зайняття громадянами України посад, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, в межах якого ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
26.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_7 , у відповідності до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України вжито заходи для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень. Відомості щодо повідомлення про підозру від 26.01.2026 у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 розміщено на сайті Національної поліції України, у черговому випуску газети «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Долучені до матеріалів клопотання відомості надають слідчому судді підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Вбачається, що з метою виконання вимог КПК України, повістки про виклик ОСОБА_7 на 26.01.2026, 27.01.2026, 28.01.2026 опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 24.01.2026 за № 20 (8212) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
26.01.2026, 27.01.2026, 28.01.2026 ОСОБА_7 до органу досудового розслідування не з'явивсь, поважних причин неприбуття не повідомив.
28.01.2026 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у державний розшук.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов'язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Водночас вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
Як вбачається з наявних в матеріалах клопотання відомостей, підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до положень ст. 42 КПК України ОСОБА_7 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження, у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_7 міг вчинити зазначений вище злочин.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_7 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копіях: протоколу огляду, висновку експерта №8227/25-35.2 від 10.11.2025 за результатами проведення судової портретної експертизи, інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_7 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчиненняОСОБА_7 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванийОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Як встановлено під час розгляду клопотання, постановою слідчого від 28.01.2026 ОСОБА_7 оголошено у державний розшук.
Згідно наявних в матеріалах клопотання відомостей, на даний час підозрюваний ОСОБА_7 перебуває на території АР Крим або на території держави-агресора російської федерації, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Матеріали клопотання переконливо вказують на наявність обставин, які свідчать про ухилення ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_7 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання, яка може бути призначена у разі визнання його винуватим, будучи не ізольованим від суспільства, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також прокурором обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини даного кримінального провадження, а також відомості про те, що ОСОБА_7 перебуває на посаді «заступник голови Феодосійської міської ради Республіки Крим», що підтримується російською федерацією та може у подальшому бути задіяний у здійсненні збройної агресії відносно України.
За таких обставин, на переконання слідчого судді, ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
З огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до статей 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за інкриміноване діяння, зважає на відомості про те, що ОСОБА_7 оголошений у державний розшук, та вважає наявними підстави для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на викладене клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 32, 110, 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 194, 206, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1