Справа № 712/4567/26
Провадження № 1-кс/712/1885/26
08 квітня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42024000000001050 від 11.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, -
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42024000000001050 від 11.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що Слідчим відділом УСБУ в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №42024000000001050, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2024 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотивів підтримки дій російської федерації як держави-агресора, 30.01.2025 у період часу з 19:14:28 до 19:20:45, перебуваючи у житловому приміщенні за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , під час висловлювань у приватній бесіді з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з використанням належного йому мобільного телефону, виправдовував збройну агресію російської федерації проти України.
Так, ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, 30.01.2025 у період часу з 19:14:28 до 19:20:45, перебуваючи у житловому приміщенні за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у ході розмови із невстановленою особою з використанням належного йому мобільного телефону, висловив наступні твердження: «…Та нет, ну, он такой, да, конечно. Ну, просто ж он, знаешь, он наш человек, русскоязычный. С ним можно базарить, понял? Тут как бы (не дог.). = И лёгкий вообще, да, да. И говна нету. = Да, да. = Он говорит: «Я черкащанин. А вот эти, что понаехали с сёл, рагули, на украинской мове говорят, это черкаши (це слово на сленгу означає незмиті залишки фекалій на унітазі), дебилы. Это недоразвитые, слабоумные». Слабоумные, слышишь (сміється)? «А черкащане это более интеллигентные, образованные и русскоязычные», - он сказал, да. «Так что пусть меня, - говорит, - никто не осудит, это так. Я люблю правду, и всё». Да, так что (не дог.). Нет, ну, он, правда, это и говорит: «А вот это вокруг рагулье дурное», понимаешь ты? Он говорит: «Из-за них же, вот этих дебилов, и война же началась». Он так и говорит, слышишь? = Да, говорит: «Если бы они» (не дог.). = Да, он на них говорит «скакаусы». Ну, скакали же. «Скакаусы» (сміється). = Нет, он нормально, короче, что без (не дог.)….», у яких відповідальність за початок повномасштабного збройного вторгнення перекладається з агресора - російської федерації - на жертву - україномовних українців, зокрема мешканців Черкаської області («черкашей»), а збройна агресія рф виступає не як результат зовнішнього нападу, а як вимушена реакція рф на дії цієї групи. Вказані висловлювання ОСОБА_5 , відповідно до висновку семантико-текстуальної експертизи, містять ознаки виправдовування збройної агресії рф проти України.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаним про факти збройної агресії рф проти України, діючи з прямим умислом, повторно, 11.03.2025 у період часу з 22:45:34 до 22:47:53, перебуваючи у житловому приміщенні за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у ході особистої бесіди зі своєю дружиною ОСОБА_6 погодився та підтримав твердженнями останньої про те, що потрібно, щоб президент рф володимир путін «роздуплився» і почав діяти жорстоко, так само, як за його словами, діють українці; що рф потрібно почати повномасштабні обстріли Києва, наступ, збирати армію; що потрібно робити наступ на Київ; що потрібно припинить дрібні сутички на кордоні й почати діяти серйозно - виганяти українських військових, рухатися вглиб України; заперечила той факт, що дії рф проти України є саме агресивною війною/збройною агресією, вживаючи визначення «специальная военная операция»; що треба просто все знищити в Україні, як це робить сильна країна і тоді ніхто нічого не скаже - бо всі бояться сили, а також особисто звинуватив президента рф володимира путіна у слабкості і вказав, що рф повинна здійснювати збройну агресію щодо України за прикладом Ізраїлю, а саме «рішуче» і «жорстко», чим повторно заперечив збройну агресію російської федерації проти України. Вказані вислови ОСОБА_5 , відповідно до висновку семантико-текстуальної експертизи, містять ознаки заперечення збройної агресії рф проти України.
Таким чином ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України - у виправдовуванні, запереченні збройної агресії російської федерації проти України, вчинених повторно.
12.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.
12.02.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме з 22.00 год до 06.00 год. та покладеними на нього обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.04.2026 включно.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними під час досудового розслідування у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом обшуку від 16.04.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/16133/25-к), в ході якого, в період часу з 17.20 год. по 11.30 год. виявлено та вилучено мобільні телефони, планшет, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
- протоколами оглядів від 26-29.05.2025 та від 05-09.06.2025, в ході яких оглянуто мобільні телефони і планшет, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і були вилучені в ході обшуку 16.04.2025 за місцем їхнього проживання. Під час огляду було виявлено переписку та публікації, що за своїм змістом містяться ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України;
- проведеним комплексом НСРД (розсекречено) відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ході яких зафіксована їх протиправна діяльність, що підтверджується зокрема:
1) протоколом НСРД - аудіоконтроль особи від 03.02.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) протоколом НСРД - аудіоконтроль особи від 25.03.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) протоколом НСРД - аудіоконтроль особи від 26.03.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- висновком експерта за результатами проведення лінгвістичної експертизи № 1/Л/4/7 від 31.07.2025, відповідно до якого: семантико-текстуальним аналізом висловлювань, а саме приватної комунікації, а саме висловлювань ОСОБА_5 , що відбулася 30.01.2025 о 19:10:18, тривалістю 00:15:00, встановлено наявність виправдовування збройної агресії рф проти України; семантико-текстуальним аналізом висловлювань, а саме приватної комунікації, а саме висловлювань ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , що відбулася 11.03.2025 о 22:45:06, тривалістю 00:15:00, встановлено наявність заперечення збройної агресії рф проти України.
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до інформаційної довідки від 02.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Костянтинівка, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є власником:
- будинку АДРЕСА_1 ;
- будинку АДРЕСА_2 ;
- земельної ділянки (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 690382771101, кадастровий номер: 7110136400:02:080:0078).
За вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання - позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна.
Беручи до уваги зазначене слідчий за погодженням з прокурором просили накласти арешт на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_2 ; земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 690382771101, кадастровий номер: 7110136400:02:080:0078), з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У судове засідання слідчий та прокурор не прибули, прокурор подав заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутності, клопотання підтримав у повному обсязі.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки розглядається клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, з метою забезпечення арешту майна розгляд клопотання здійснюється без повідомлення підозрюваного.
Вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про таке.
З клопотання та доданих до нього матеріалів слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом УСБУ в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №42024000000001050, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2024 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 436-2 КК України.
У ході досудового розслідування, у зв'язку із наявністю достатніх доказів, слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України - у виправдовуванні, запереченні збройної агресії російської федерації проти України, вчинених повторно.
Санкцією частини 1 ст. 436-2 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Санкцією частини 3 ст. 436-2 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
У зв'язку із цим, орган досудового розслідування, який проводить слідство у кримінальному провадженні, зобов'язаний вжити заходів для забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна.
Встановлено, що у приватній власності підозрюваного ОСОБА_5 перебуває майно, на яке можна накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання за злочин, в якому він підозрюється, а саме:
- будинок АДРЕСА_1 ;
- будинок АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 690382771101, кадастровий номер: 7110136400:02:080:0078).
Документами, якими підтверджується право власності ОСОБА_5 , на вказане майно, що належить арештувати, є інформаційна довідка №471044766 від 02.04.2026 з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями частини п'ятої ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (SporrongandLonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що метою накладення арешту на вказане майно, є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Враховуючи те, що стороною обвинувачення доведено, що вищезазначене майно належить підозрюваному, а санкція статті в якій підозрюється останній, передбачає зокрема покарання у виді конфіскації майна, а тому з метою збереження майна для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а також дієвості кримінального провадження, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, на думку слідчого судді, на вказане майно необхідно накласти арешт із встановленням заборони відчужувати та розпорядження ним, оскільки незастосування вказаного заходу, на переконання слідчого судді, з урахуванням обставин і характеру розслідуваного кримінального правопорушення, може призвести до відчуження вказаного майна, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Разом з тим, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до положень ст.174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Усі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 132, 167, 170-173, 309, 370, 372, 375 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №42024000000001050 від 11.09.2024 на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із забороною відчужувати та розпоряджатися ним, а саме:
-будинок АДРЕСА_1 ;
- будинок АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку кадастровий номер: 7110136400:02:080:0078 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 690382771101).
Заборонити відчужувати та розпоряджатися вказаним майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1