Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3481/26
Номер провадження 1-кс/711/1163/26
07 квітня 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №12026250000000009, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Драбів, Драбівського району, Черкаської області, громадянки України, українки за національністю, з вищою освітою, одруженої, працюючої вчителем біології Драбівського ліцею №1 Драбівської селищної ради, утриманців не маючої, особи з інвалідністю 2 групи, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №12026250000000009, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи особою з інвалідністю 2 групи від 28.11.2018 та будучи обізнаною щодо порядку проходження медичних обстежень та встановлення групи інвалідності, маючи відповідні зв'язки, що надають можливість у сприянні та впливі на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.
У кінці грудня 2025 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 24 грудня, ОСОБА_5 в ході телефонної розмови по номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , яким вона користується, пообіцяла ОСОБА_8 вплинути на службових осіб однієї з Черкаських лікарень, з метою виготовлення медичних документів та подальшого встановлення групи інвалідності по втраті працездатності його дружині ОСОБА_9 , що в подальшому слугуватиме підставою для звільнення сина, який є військовослужбовцем Збройних Сил України.
11.01.2026, близько 15:15 години, перебуваючи на паркувальному майданчику автотранспорту, біля магазину «Еко маркет», що знаходиться по вул. Шевченка, 76 Б у м. Золотоноша, Черкаської області, ОСОБА_5 запросила ОСОБА_8 сісти до салону її автомобіля «BMW X5», номерний знак НОМЕР_2 . В ході розмови ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_8 , що може здійснити вплив на службових осіб Черкаської обласної лікарні щодо виготовлення фіктивних медичних документів та подальшого отримання його дружиною ОСОБА_9 групи інвалідності, вказавши, що вказана послуга буде коштувати 8500 доларів США, при цьому повідомила, що їй необхідно надати копії документів ОСОБА_9 , а саме паспорта громадянина України, картки платника податків, трудової книжки.
18.01.2026, у ході телефонних розмов за допомогою мобільного застосунку «WhatsApp», з номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_8 про необхідність швидкого прийняття рішення про передачу документів та грошових коштів для виготовлення фіктивних медичних документів та встановлення групи інвалідності ОСОБА_9
19.01.2026, близько 12:30 годин, ОСОБА_5 , за допомогою мобільного застосунку «WhatsApp», з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 зателефонувала ОСОБА_8 на номер мобільного телефону НОМЕР_3 та повідомила останнього, що медичні документи, а саме консультативні висновки будуть з відділень кардіології, неврології терапії та урології Черкаської обласної лікарні, Першої міської лікарні м. Черкаси та однієї з Київських лікарень. Вказані документи виготовлятимуть без особистої присутності ОСОБА_9 та проходити лікування у медичних закладах ОСОБА_9 не потрібно. Крім того, ОСОБА_5 запевнила, що ОСОБА_9 буде визнана особою з інвалідністю 2 групи безтерміново.
19.01.2026, близько 18:17 години, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на паркувальному майданчику біля магазину «Еко маркет», що знаходиться по вул. Шевченка, 76-Б у м. Золотоноша, Черкаської області, знаходячись в салоні власного автомобіля «BMW X5» номерний знак НОМЕР_2 , отримала від ОСОБА_8 копії документів, а саме копії паспорта громадянина України ОСОБА_9 , картки платника податків ОСОБА_9 , трудової книжки ОСОБА_9 , та отримала заздалегідь обумовлену суму коштів 8 500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, а саме експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, службових осіб Черкаської обласної лікарні, Першої міської лікарні та одного з лікувальних закладів м. Київ, щодо виготовлення фіктивних медичних документів та встановлення ОСОБА_9 другої групи інвалідності безстроково, що в подальшому слугуватиме підставою для звільнення її сина, який є військовослужбовцем з лав ЗС України.
Після отримання ксерокопій документів та грошових коштів, побачивши працівників СБУ, з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 на власному автомобілі марки «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_4 , зникла з місця вчинення злочину.
З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів, 20 березня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.01.2026 та 20.01.2026; протоколом огляду місця події від 19.01.2026, протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 19.01.2026; протокол огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва від 19.01.2026, проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 18.02.2026; матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий та прокурор вказують, що метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави є забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Разом з цим, підозрюванаОСОБА_5 , користуючись зв'язками, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України.
Так ОСОБА_5 , маючи широке коло зв'язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати на свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 інших ще не допитаних свідків, з метою примусу до відмови від давання показань чи їх зміни, чинити вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, з якими є особисто знайомою, з метою схилення їх до дачі неправдивих показань та з метою уникнення покарання, що вказує на ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Обираючи запобіжний захід саме у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та завданих збитків, визначити підозрюваній суму застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Саме такий розмір застави на думку органу досудового розслідування буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваної бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, визначення такої суми застави не тільки забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї ст.194 КПК України обов'язків, а і можливе виконання ч.11 ст.182 КПК України, де вказано, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
При цьому, на переконання сторони обвинувачення, застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків.
Разом з цим, у разі внесення застави, слідчий та прокурор вважають за необхідне, покласти на підозрювану обов'язки, передбачені п.п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
- здати на зберігання до ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, контролю за місцем перебування підозрюваної, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків з метою схилення до надання неправдивих показань у цьому кримінальному проваджені або іншим чином вплинути на них, слідчий за погодженням з прокурором звернулися з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали подане клопотання в повному обсязі та просили застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осібта покласти на неїго обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили проти поданого клопотання, оскільки не вбачають ризиків щодо застосування запобіжного заходу у виді застави, а тому просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з урахуванням того, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю 2 групи, має стійкі соціальні зв'язки, працює вчителем біології Драбівського ліцею №1 Драбівської селищної ради, за місцем роботи характеризується позитивно, нагороджувалася різного роду грамотами та подяками.
Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , пояснення та заперечення підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що 20.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суття звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)
При цьому, слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, існує, та з урахуванням сукупності наданих доказів, слідчий суддя вбачає причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та обґрунтованість врученої підозри на даній стадії кримінального провадження, що є однією із складових підстав для застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваної, а також убезпечить існуючі ризики.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність.
Згідно з нормами ч.8 ст.194 КПК України, до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
Відповідно до положень ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Оцінивши зміст пред'явленої ОСОБА_5 підозри, обставини та матеріальний характер кримінального правопорушення, а також пов'язані з цим ризики у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання про необхідність застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у вигляді застави.
Нормами п.1 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні не тяжкого злочину визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з цим, відповідно до положень ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Гафа проти Молдови» суд зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5 § 3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судове засідання. Тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Разом з цим, при вирішенні даного питання слід врахувати правову позицію ЄСПЛ, який наголосив, що при визначенні розміру застави повинно бути враховано матеріальне становище обвинуваченого (підсудного) (рішення у справі «Христова проти Болгарії»), та його платоспроможність (рішення у справі «Тошев проти Болгарії».
Тобто розмір застави не повинен бути завідомо непомірним для підозрюваного, обвинуваченого, а національні судові органи повинні визначати розмір застави з урахуванням даних про розмір доходів підозрюваного, обвинуваченого.
Отже, визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної з метою виконання покладених на неї обов'язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, ступеню наявних ризиків у кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваної, її соціального та майнового стану, слідчий суддя вбачає за доцільне застосовувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, які, на переконання слідчого судді, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків на даній стадії досудового розслідування, та вказаний розмір застави не буде завідомо непомірним для підозрюваної.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 179, 182, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що вона не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору та слідчому судді.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати:
- вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет тощо) зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо вона як підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 10.04.2026 року о 10:00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1