Справа № 541/599/26
Провадження № 1-кп/541/178/2026
08 квітня 2026 рокум. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
власника майна ОСОБА_7 ,
представника власника майна ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні при розгляді обвинувального акта за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170550000904 від 13 вересня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, клопотання власника майна ОСОБА_7 про визнання потерпілим,
встановив:
В Миргородському міськрайонному суді розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_8 заявили клопотання про визнання ОСОБА_7 потерпілим, яке вони мотивували наступним. Дорожньо-транспортною пригодою, яка сталась за участю обвинуваченого, належний ОСОБА_7 транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. ОСОБА_7 вважав себе потерпілим, оскільки на підставі постанови слідчого було проведено експертну оцінку автомобіля з метою визначення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Про закінчення досудового розслідування заявнику стало відомо з інформації, розміщеної на сайті «Судова влада України». З невідомих ОСОБА_7 причин його не було визнано потерпілим, що позбавило його можливості скористатися правами потерпілого у кримінальному провадженні. Враховуючи положення ст. 55 КПК України, ОСОБА_7 просив визнати його потерпілим у даному кримінальному провадженні та допустити до участі у розгляді кримінального провадження.
Прокурор не заперечував проти задоволення вказаного клопотання, зазначив, що під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню було призначено судову товарознавчу експертизу та визначено розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_7 пошкодженням належного йому транспортного засобу, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини ОСОБА_5 .
Обвинувачений та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання з підстав його необґрунтованості.
Суд вислухавши думку учасників провадження, прийшов до наступного висновку.
П. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України встановлено, що під час підготовчого провадження, з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження.
Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК України, є безпека руху й експлуатація автомобільного та деяких інших видів транспорту, а його додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я особи.
Відповідальність за ст. 286 КК України залежить від наслідків, які настали, а саме - заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В результаті ДТП ОСОБА_7 не спричинено наслідків, передбачених ст. 286 КК України, але разом із цим, останній наполягає на тому, що внаслідок ДТП, яке відбулось 13 вересня 2025 року року за участю ОСОБА_5 заподіяно шкоду його майну.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 55 КПК, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до вимог ст. 56 КПК України потерпілий протягом кримінального провадження має право, зокрема на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Ч. 1 ст. 60 КПК визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. При цьому за ч. 2 ст. 60 КПК, заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
З урахуванням наведених норм закону, того факту, що діями обвинуваченого заявнику заподіяно шкоду, суд приходить до висновку про задоволення клопотання ОСОБА_7 та визнання його потерпілим.
Керуючись ст.ст. 55, 314, 315, 316, 372 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_7 про визнання потерпілим задовольнити.
Визнати ОСОБА_7 потерпілим по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170550000904 від 13 вересня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, потерпілим.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1