Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3300/26
Номер провадження 1-кс/711/1084/26
02 квітня 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №42024250000000100 від 18.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Капітанівка Кіровоградської області, громадянина України, з повною вищою освітою, розлученого, який не є особою з інвалідністю, працюючого директором ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, -
Cлідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №42024250000000100 від 18.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024250000000100 від 18.11.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 21.02.2019 проведено державну реєстрацію ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС», код ЄДРПОУ 3179921202. Наказом від 03.10.2023 № 8-к ОСОБА_4 призначено директором вказаного підприємства вказану посаду ОСОБА_4 обіймав до вересня 2024 року.
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС», відповідно до Статуту товариства, мав відповідні повноваження та був відповідальним за здійснення керівництва діяльністю ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС» на підставі єдиноначальності у рамках компетенції та прав, визначених Статутом.
У межах своєї компетенції, згідно із статутом, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС» здійснював поточне управління діяльністю Товариства, вирішував питання діяльності Товариства та мав повноваження представляти Товариство у відносинах з юридичними і фізичними особами України щодо питань діяльності Товариства в межах своєї компетенції; самостійно укладати угоди в межах ліміту повноважень, визначених загальними зборами учасників Товариства; вирішувати питання організації господарської діяльності, фінансування, обліку та звітності зовнішньоекономічної діяльності й інших питань діяльності Товариства; видавати доручення (довіреності) на вчинення юридичних дій від імені Товариства, тощо.
Таким чином, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС», виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки суб'єкта господарської діяльності ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС» і, згідно ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою вказаного товариства.
Також розслідуванням встановлено, що упродовж 2024 року Черкаським інститутом пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного Університету цивільного захисту України (далі - ЧІПБ, або Інститут) проводились процедури публічних закупівель послуг на здійснення ремонтних робіт приміщень будівлі гуртожитку за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси.
29.07.2024 ЧІПБ на веб-порталі публічних закупівель «PROZORRO» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю послуги «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» ЧІПБ за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси».
У цей же період часу у ОСОБА_4 , який обіймав посаду ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС», тобто був службовою особою виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном - державними коштами, що перебували у розпорядженні ЧІПБ шляхом завищення розміру заробітної плати найманих робітників у разі укладення та реалізації із ЧІПБ договору за результатами проведення вищевказаних публічних закупівель.
Так, згідно опублікованого на веб-порталі публічних закупівель «PROZORRO» оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю послуги «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» ЧІПБ за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси» учасник торгів повинен мати не менше 10 кваліфікованих робітників та подати інформацію про субпідрядників виконання робіт.
Після ознайомлення із вказаним оголошенням про проведення відкритих торгів на закупівлю вищевказаних послуги, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, достовірно знаючи, що станом на липень-серпень 2024 року у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» працевлаштовано 4 кваліфіковані робітники, з метою допуску до участі у відкритих торгів на закупівлю послуги «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» ЧІПБ за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси» та з метою заволодінні у подальшому чужим майном - державними коштами, що перебували у розпорядженні ЧІПБ, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме відомостей до інформаційної довідки про наявність у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» не 4 працевлаштованих кваліфікованих робітника, а 15 таких робітників та довідки про те, що ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» по даному предмету закупівлі не планує залучати субпідрядні організації.
У подальшому, у невстановлений на даний час розслідуванням місці, у період часу з 29.07.2024 по 05.08.2024 ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» та являючись службовою особою вніс до інформаційної довідки про наявність у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» працевлаштованих кваліфікованих працівників завідомо неправдиві відомості, а саме відомості про наявності у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» не 4 працевлаштованих кваліфікованих робітника, а 15 таких робітників, тим самим ОСОБА_4 зафіксував факт та права, які виникнуть у подальшому, та мають юридичне значення і стали у подальшому правовим наслідком для перерахування ЧІПБ на рахунки ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» надлишкових грошових коштів за завищену кількість працівників та розміру їх заробітної плати у сумі 745 257,11 гривень, що відповідно до примітки 4 ст. 364 КК України на момент вчинення кримінального правопорушення у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, а саме у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у невстановлений на даний час розслідуванням місці, 05.08.2024 ОСОБА_4 за допомогою власного електронного цифрового підпису увійшов на веб-портал публічних закупівель «PROZORRO» та завантажив тендерну пропозицію із додатками щодо закупівлі послуги «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» ЧІПБ за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси».
При цьому, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заволодіння державними коштами ЧІПБ, з корисливих мотивів, разом із тендерною пропозицією подав завідомо підроблений документ, а саме інформаційну довідку про наявність у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» працевлаштованих кваліфікованих працівників, до якої у період часу з 29.07.2024 по 05.08.2024 ним внесено завідомо неправдиві відомості, а саме відомості про наявності у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» не 4 працевлаштованих кваліфікованих робітника, а 15 таких робітників.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа.
Разом з цим встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 почав діяти воєнний стан, строком на 30 діб.
У подальшому, воєнний стан на території України продовжувався, відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджених відповідними Законами України, тобто воєнний стан розпочався та діє на всій території України по цей час.
Досудовим розслідуванням установлено, що 21.02.2019 проведено державну реєстрацію ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС», код ЄДРПОУ 3179921202. Наказом від 03.10.2023 № 8-к ОСОБА_4 призначено директором вказаного підприємства. Після цього, рішенням власника від 16.09.2024 № 16/09/24, ОСОБА_4 звільнено з посади, а ОСОБА_7 призначено директором ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС» з 24.09.2024.
Також, довіреністю № 1 від 01.10.2024 ОСОБА_8 уповноважено на підписання договорів, виробничої документації та актів виконаних робіт від імені ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС».
ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи у різні періоди на посаді директора ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС», відповідно до Статуту товариства, мали відповідні повноваження та були відповідальним за здійснення керівництва діяльністю ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС» на підставі єдиноначальності у рамках компетенції та прав, визначених Статутом.
У межах своєї компетенції, згідно із статутом, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи у різні періоди на посаді директора ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС» здійснювали поточне управління діяльністю Товариства, вирішували питання діяльності Товариства та мали повноваження представляти Товариство у відносинах з юридичними і фізичними особами України щодо питань діяльності Товариства в межах своєї компетенції; самостійно укладати угоди в межах ліміту повноважень, визначених загальними зборами учасників Товариства; вирішувати питання організації господарської діяльності, фінансування, обліку та звітності зовнішньоекономічної діяльності й інших питань діяльності Товариства; видавати доручення (довіреності) на вчинення юридичних дій від імені Товариства, тощо.
Таким чином, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи у різні періоди на посаді директора ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС», виконували організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки суб'єкта господарської діяльності ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС» і, згідно ч. 3 ст. 18 КК України, були службовими особами вказаного товариства.
Частиною 3 ст. 843 Цивільного кодексу та частиною 2. ст. 321 Господарського кодексу, визначено, що вартість робіт за договором підряду включає в себе компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду.
У договорі підряду ціна складається з винагороди, що платиться підряднику за виконану роботу та компенсації витрат підрядника. До витрат підрядника належать вартість матеріалів та устаткування, а також вартість послуг, що надані підряднику третіми особами.
Вартість будівництва в Україні (будівництво включає нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт) визначається Настановою з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (надалі - Настанова № 281), де передбачено:
п. 1.1. Ця ОСОБА_9 визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування (далі - будівництво).
Вказана ОСОБА_9 є обов'язковою для визначення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі - державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об'єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором;
Згідно розділу ІV Настанови № 281 вартість об'єкта будівництва визначається окремими складовими: прямі витрати; заробітна плата; вартість експлуатації будівельних машин та механізмів; вартість матеріалів, виробів і комплектів; загальновиробничі витрати; кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд; кошти на інші роботи та витрати; визначення прибутку при складанні інвесторської кошторисної документації (кошторисний прибуток); визначення адміністративних витрат при складанні інвесторської кошторисної документації; кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва; кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами.
Таким чином, виходячи із положень Цивільного та Господарського кодексів, а також з урахуванням норм Настанови № 281 основною складовою ціни за договором підряду є витрати підрядника, як прямі (безпосередньо пов'язанні із виконанням будівельного підряду) так і накладні (витрати підрядника, що мають опосередкований характер).
За визначенням, наведеним в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.199 № 318, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(С)БО «Витрати»), прямі витрати - це витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.
Згідно з п. 13 (С)БО «Витрати» до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Відповідно до п. 4.1 Настанови № 281 прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату (основну та додаткову) робітників, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів, вартість матеріалів, виробів, комплектів.
Згідно п. 4.2. Настанови № 281 кошторисна заробітна плата, що наводиться в прямих витратах у локальних кошторисах, вираховується окремо для робітників-будівельників і монтажників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, та робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспортних засобів при перевезенні ґрунту і будівельного сміття.
Розрахунок заробітної плати провадиться на підставі нормативно розрахункових трудовитрат і вартості людино-години відповідного середнього нормативного розряду робіт, які виконуються ланкою робітників-будівельників, монтажників, та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів.
Згідно п. 5.3 Настанови № 281 заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів.
Пунктами 5 та 6 Порядку № 281, передбачено, що визначення розміру кошторисної заробітної плати при складанні ціни пропозиції учасника (підрядника) конкурсних торгів (договірної ціни) здійснюється учасником виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник планує отримувати на об'єкті будівництва.
Таким чином, при складанні ціни пропозиції учасник (підрядник) конкурсних торгів (договірної ціни, яка в подальшому впливає на ціну при проведенні розрахунків) підрядник визначає розмір кошторисної заробітної плати, виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, з урахуванням системи оплати праці, встановленої на підприємстві.
В п. 6.1 розділу VІ Настанови № 281 зазначено, що при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єкту будівництва, застосовуються первинні облікові документи «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3).
Відповідно до пп. 14.1.180 Податкового кодексу України, податковий розрахунок за формою № 1ДФ (далі - Форма № 1ДФ) подають податкові агенти. До податкових агентів належать, зокрема, юридичні особи (їх філії, інші відокремлені підрозділи), самозайняті особи, які зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір.
Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) і формується на підставі даних бухгалтерського обліку щодо суми нарахованого доходу, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми ЄСВ, страхових внесків, обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння). Сума нарахованого доходу відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів.
Пунктом 5 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухгалтерський облік) визначено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
В ході досудового розслідування встановлено, що упродовж 2024 року у Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного Університету цивільного захисту України (далі - ЧІПБ, або Інститут) проводились процедури публічних закупівель послуг на здійснення ремонтних робіт приміщень будівлі гуртожитку за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси.
29.07.2024 ЧІПБ на веб-порталі публічних закупівель «PROZORRO» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю послуги «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» ЧІПБ за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси».
У цей же період часу у ОСОБА_4 , який обіймав посаду ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС», тобто був службовою особою виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном - державними коштами, що перебували у розпорядженні ЧІПБ шляхом завищення розміру заробітної плати найманих робітників у разі укладення та реалізації із ЧІПБ договору за результатами проведення вищевказаних публічних закупівель.
Так, згідно опублікованого на веб-порталі публічних закупівель «PROZORRO» оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю послуги «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» ЧІПБ за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси» учасник торгів повинен мати не менше 10 кваліфікованих робітників та подати інформацію про субпідрядників виконання робіт.
Після ознайомлення із вказаним оголошенням про проведення відкритих торгів на закупівлю вищевказаних послуги, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, достовірно знаючи, що станом на липень-серпень 2024 року у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» працевлаштовано 4 кваліфіковані робітники, з метою допуску до участі у відкритих торгів на закупівлю послуги «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» ЧІПБ за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси» та з метою заволодінні у подальшому чужим майном - державними коштами, що перебували у розпорядженні ЧІПБ, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме відомостей до інформаційної довідки про наявність у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» не 4 працевлаштованих кваліфікованих робітника, а 15 таких робітників та довідки про те, що ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» по даному предмету закупівлі не планує залучати субпідрядні організації.
У подальшому, у невстановлений на даний час розслідуванням місці, у період часу з 29.07.2024 по 05.08.2024 ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» та являючись службовою особою вніс до інформаційної довідки про наявність у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» працевлаштованих кваліфікованих працівників завідомо неправдиві відомості, а саме відомості про наявності у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» не 4 працевлаштованих кваліфікованих робітника, а 15 таких робітників, тим самим ОСОБА_4 зафіксував факт та права, які виникнуть у подальшому, та мають юридичне значення і стали у подальшому правовим наслідком для перерахування ЧІПБ на рахунки ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» надлишкових грошових коштів за завищену кількість працівників та розміру їх заробітної плати.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у невстановлений на даний час розслідуванням місці, 05.08.2024 ОСОБА_4 за допомогою власного електронного цифрового підпису увійшов на веб-портал публічних закупівель «PROZORRO» та завантажив тендерну пропозицію із додатками щодо закупівлі послуги «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» ЧІПБ за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси».
При цьому, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заволодіння державними коштами ЧІПБ, з корисливих мотивів, разом із тендерною пропозицією подав завідомо підроблений документ, а саме інформаційну довідку про наявність у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» працевлаштованих кваліфікованих працівників, до якої у період часу з 29.07.2024 по 05.08.2024 ним внесено завідомо неправдиві відомості, а саме відомості про наявності у ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» не 4 працевлаштованих кваліфікованих робітника, а 15 таких робітників, а також довідку про те, що ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» по даному предмету закупівлі не планує залучати субпідрядні організації, тим самим використав завідомо підроблений документ.
У подальшому, за результатами розгляду тендерних пропозицій із додатками, поданих учасниками, щодо закупівлі послуги «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» ЧІПБ за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси» ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» визначено його переможцем, із яким ОСОБА_10 , діючи від імені та в інтересах Інституту, а також ОСОБА_4 , який діяв від імені ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» уклав договір про закупівлю послуг № 239 від 22.08.2024.
Згідно із положеннями договору про закупівлю послуг № 239 від 22.08.2024, виконавець (ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС») зобов'язується своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги: «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» ЧІПБ за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси», згідно переліку та об'ємів, викладених в тендерній документації, в обумовлений цим Договором строк, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані згідно із цим Договором та чинним законодавством України послуги та сплатити їх вартість. Ціна договору становить суму 8 053 823,45 грн., в т. ч. ПДВ - 1 342 303,91 гривень. Договірна ціна є твердою. Додатковими угодами від 28.08.2024 № 1 та від 25.12.2024 № 3 до договору № 239 про закупівлю послуг від 22.08.2024 внесені зміни до п. 3.1. «Ціна Договору становить 3 823 150,54 гривень (три мільйони вісімсот двадцять три тисячі сто п'ятдесят гривень 54 копійки), в т. ч. ПДВ - 637 191,76 гривень). Відповідно викладено в новій редакції додатки №№ 1 - 7 до Договору. Додатковою угодою від 22.10.2024 № 2 до договору № 239 про закупівлю послуг від 22.08.2024 внесені зміни до терміну надання послуг, Додатку № 6 «Календарний графік надання послуг» та реквізити Виконавця.
Після проведення тендерних процедур по закупівлі послуг «Поточний ремонт приміщень п'ятого поверху будівлі гуртожитку з прибудовою та підвалом літер «А-5,а,а',пд» Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси», ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_4 підписали вказаний договір із додатками, затвердили кошторисну документацію, договірну ціну та інші необхідні документи, після чого було розпочато виконання будівельних робіт.
Однак, враховуючи, що рішенням власника від 16.09.2024 № 16/09/24 ОСОБА_4 звільнено з посади, а ОСОБА_7 призначено директором ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС» з 24.09.2024, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, ОСОБА_4 розповів про свій злочинний умисел ОСОБА_7 оскільки починаючи з 24.09.2024 саме останній здійснював поточне управління діяльністю Товариства, вирішував питання діяльності Товариства та мав повноваження представляти Товариство у відносинах з юридичними і фізичними особами України щодо питань діяльності Товариства в межах своєї компетенції; самостійно укладав угоди в межах ліміту повноважень, визначених загальними зборами учасників Товариства; вирішував питання організації господарської діяльності, фінансування, обліку та звітності зовнішньоекономічної діяльності й інших питань діяльності Товариства; видавав доручення (довіреності) на вчинення юридичних дій від імені Товариства, тощо, який продовжив його реалізацію.
Так, на виконання умов договору №239 від 22.08.2024, уповноваженими особами ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» було складено та підписано акти приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) про фактичне надання послуг та виконання робіт, а саме: Акт № 1 від 20.09.2024 року за вересень 2024 року на суму 608 288,36 грн.; Акт № 2 від 20.09.2024 року за вересень-2 2024 року на суму 98 194,60 грн.; Акт № 3 від 04.10.2024 року за жовтень-3 2024 року на суму 272 684,02 грн.; Акт № 4 від 11.11.2024 року за листопад 2024 року на суму 637 418,02 грн.; Акт № 5 від 20.11.2024 року за листопад 2024 року на суму 760 747,52 грн.; Акт № 5 від 13.12.2024 року за грудень 2024 року на суму 1 441 599,88 грн.; Акт № 6 від 18.12.2024 року за грудень 2024 року на суму 4 218,14 гривень. Після цього, вказані акт передавались ОСОБА_10 для підписання.
Згідно платіжних інструкцій № 1507 від 24.09.2024 на суму 98 194,60 грн.; № 1506 від 24.09.2024 на суму 608 288,36 грн.; № 1583 від 08.10.2024 на суму 272 684,02 грн.; № 1902 від 14.11.2024 на суму 637 418,02 грн.; № 2020 від 28.11.2024 на суму 760 747,52 грн.; № 2250 від 25.12.2024 на суму 1 441 599,88 грн.; № 2270 від 26.12.2024 на суму 4 218,14 грн.
Загалом ЧІПБ оплачено ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» грошові кошти на виконання умов договору № 239 на загальну суму 3 823 150,54 гривень. При цьому, загальне значення кошторисної заробітної плати склало 774 300,30 гривень.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у дати затвердження актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) про фактичне надання послуг та виконання робіт за договором № 239 від 22.08.2024, до них було внесено завідомо неправдиві відомості - значення кошторисної заробітної плати робітників на загальну суму 774 300,30 грн.
Водночас, згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум нарахованого податку за період з серпня по грудень 2024 року ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» проведено нарахування та виплата доходів на користь фізичних осіб, яким було нараховано доходів на суму 24 612,86 грн. та податку на суму 4 430,33 гривень, а всього на суму 29 043,19 грн.
Таким чином, внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 пов'язаних із внесенням до тендерної документації та актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) про фактичне надання послуг та виконання робіт за договором № 239 від 22.08.2024 завідомо неправдивих відомостей із завищенням кількості працівників та розміру їх заробітної плати, ЧІПБ було перераховано ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС» надлишкові грошові кошти у сумі 745 257,11 грн., якими ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у подальшому заволоділи та розпорядились на власний розсуд.
За вказаних обставин ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_7 , будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, здійснили заволодіння грошових коштів ЧІПБ, що призвело до спричинення інтересам держави в особі ЧІПБ матеріальної шкоди на загальну суму 745 257,11 грн., що відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України на момент вчинення кримінального правопорушення більш ніж у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах та в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про злочин від 15.11.2024; матеріалами виконаних доручень оперативним підрозділом; матеріалами, отриманими в ході тимчасових доступів у ЧІПБ та ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС»; висновком судової економічної експертизи; іншими матеріалами кримінального провадження.
Доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави пов'язана з тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжкими у розумінні ст. 12 КК України. У разі доведення вини, підозрюваному загрожує покарання на строк від 5 до 8 років позбавлення волі, що є достатнім стимулюючим фактором переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тим паче в умовах правового режиму воєнного стану.
При цьому, слід врахувати, що вказане корупційне кримінальне правопорушення було вчинене в умовах воєнного стану, що для нашого сьогодення є неприпустимим та аморальним. Усвідомлюючи резонансність вказаного кримінального провадження, настання можливої відповідальності, підозрюваний, будучи позбавленим запобіжних заходів, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Викладене у своїй сукупності є достатніми мотивуючими факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Серед іншого, протиправна діяльність підозрюваного була викрита згідно показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які надали викривальні показання щодо вчиненого злочину, а також судовими експертами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які підтвердили необґрунтованість включення надлишкових сум заробітної плати до актів виконаних робіт.
Враховуючи викладене, підозрюваний може незаконно впливати на свідків шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, а також намагатиметься незаконно знищити документи, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому. Викладені обставини вказують про наявність ризику, який передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваними штучних доказів та підбурюванні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих підозрюваним захисних версій.
Разом з тим, слід зауважити, що на даний час в рамках вказаного кримінального провадження досліджуються обставини того, що службові особи Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України, діючи спільно з суб'єктами господарювання, а саме ТОВ «ТБК ЕКОБУДСЕРВІС» та ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС», впродовж 2024 під час здійснення ремонту гуртожитку штучно завищили вартість матеріальних ресурсів та здійснили привласнення бюджетних коштів на загальну суму близько 5 млн грн.
Тобто, на даний час діям підозрюваного в цій частині кримінального провадження не надано остаточної правової оцінки, відтак останній може вчиняти дії, направлені на перешкоджання досудовому розслідуванню.
Із урахуванням зазначених ризиків, які виникли внаслідок дій підозрюваного, жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як застава, не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Кримінальне правопорушення, що розслідується у даному кримінальному провадженні є тяжким корупційним, відповідно до примітки до ст. 45 КК України.
Слід зазначити, що корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об'єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства. Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства. Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток держави.
Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави.
Зазначене вище слід враховувати у даному конкретному випадку при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжного заходу. Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні обумовлюється значенням належного функціонування державних інституцій та серйозними наслідками для суспільства вцілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, на сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил російської федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, однак дії, які інкримінуються підозрюваному є аморальними та викликають реальний суспільний резонанс.
Таким чином, оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що підозрюваний, працездатний, раніше не судимий, характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують його як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень.
За таких обставин, виключно запобіжний захід у вигляді застави зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.
А тому, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, беручи до уваги аморальність вчинення кримінального правопорушення у період дії правового режиму воєнного стану, виключно запобіжний захід у вигляді застави в розмірі не менше 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 грн. зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.
Саме такий запобіжний захід на думку органу досудового розслідування буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Разом з тим, ініціатор клопотання вважає за необхідне, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає - м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування із свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , іншим підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , а також судовими експертами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ;
- здати на зберігання до підрозділів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, оцінивши сукупність усіх обставин у кримінальному провадженні, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, сторона обвинувачення приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді застави буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам у даному випадку, оскільки лише такий запобіжний захід буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З урахуванням вищевикладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, контролю за місцем перебування підозрюваного, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків з метою схилення до надання неправдивих показань у цьому кримінальному проваджені або іншим чином вплинути на них, слідчий за погодження з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двісті прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому та додані до нього докази. Додатково зазначив, що підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави є обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, усвідомлюючи тяжкість покарання, у разі визнання винним підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому в провину кримінальних правопорушень, він може переховуватись від слідства та суду. Також, ОСОБА_4 може знищити спотворити чи приховати речі та документи, що мають значення для кримінального провадження. Крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності, використовуючи свої соціальні зв'язки, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які надали викривальні показання щодо вчиненого злочину, а також судовими експертами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які підтвердили необґрунтованість включення надлишкових сум заробітної плати до актів виконаних робі. Також, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виразитися у створенні підозрюваними штучних доказів та підбурюванні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих підозрюваним захисних версій, а також вчиняти інші дії, направлені на перешкоджання досудовому розслідуванню. На думку прокурора, саме застава у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення кримінального провадження.
В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання з огляду на необґрунтованість і недоведеність підозри та відсутності існування ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, як на підставу для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 . При цьому зазначив, що стороною обвинувачення не надано належних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри його підзахисного у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Крім того, зазначені прокурором ризики ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені доказами. ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, за весь час не переховувався від слідства, не вчиняв дій направлених на перешкоджання слідству чи вплив на свідків. На переконання захисника, ризики відсутні. Вказаний прокурором розмір застави є непомірним для підозрюваного з огляду на його сімейний та майновий стан, а також наявність захворювання - бронхіальної астми. Просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що за весь час досудового розслідування він не вчиняв дій, що могли б зашкодити кримінальному провадженню, постійно з'являвся до слідчого та прокурора, сприяв у встановленні всіх обставин кримінального провадження, жодного тиску на свідків не чинив. Просив врахувати, що він має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки. Зокрема вказував, що спільно проживає з дружиною без реєстрації шлюбу, яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною та спільно з якою виховує трьох дітей. Крім того, в нього є неповнолітній син від першого шлюбу, на утримання якого він надає допомогу в добровільному порядку. На уточнюючі питання вказав, що він зареєстрований фізичною особою-підприємцем та з 24.07.2025 знову працює директором ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС», де отримує заробітну плату в розмірі 7800 грн. Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, доданими до клопотання, а також копії документів надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 1 ст. 278 КПК України та ч. 1 ст. 184 КПК України відповідно.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчим суддею встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024250000000100 від 18.11.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
31.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 366 КК України (внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей);
- ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа);
- ч. 4 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах та в умовах воєнного стану).
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України, є нетяжким злочином, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, є нетяжким злочином, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 194 КК України, є тяжким злочином, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: повідомленням про злочин від 15.11.2024; матеріалами виконаних доручень оперативним підрозділом; матеріалами, отриманими в ході тимчасових доступів у ЧІПБ та ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ АЛЬЯНС»; висновком судової економічної експертизи; іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри зводились до оцінки доказів, зібраних та наданих до клопотання стороною обвинувачення.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Таким чином, на думку слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази переконали б неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.
Зазначені стороною захисту доводи не спростовують висновки про обґрунтованість підозри ОСОБА_24 на такому рівні, який є достатнім для обрання запобіжного заходу стосовно нього.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалась сторона обвинувачення у клопотанні та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає наступне.
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави прокурор в судовому засіданні посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, суд оцінює в світлі обставин цього кримінального правопорушення та особистої поведінки підозрюваного, його сімейного стану, приходить до висновку, що ризик переховування є актуальним, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання, оскільки останній зокрема підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а беручи до уваги, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України, інкримінований в провину ОСОБА_4 є корупційним, отже у разі засудження останнього за ч. 4 ст. 191 КК України до нього не може бути застосовано звільнення від відбування покарання та застосування більш м'якого покарання, ніж передбачене законом, що свідчить про можливість переховування останнього від слідства та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_4 , має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та роботи, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання та те, що підозрюваний раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , слідчий суддя критично сприймає доводи сторони захисту щодо відсутності вказаного ризику, з огляду на встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати підозрюваним на свідків, зокрема на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , у даному кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих показань чи зміни вже наданих показів задля уникнення від можливої відповідальності..
В той же час, слідчий суддя вважає, що ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є неконкретизованим жодним чином та виступають формальним доводом обґрунтування поданого клопотання.
Отже, враховуючи викладене вище, слідчим суддею встановлено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підставу для обрання підозрюваному запобіжного заходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки в ході розгляду клопотання встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик впливу на свідків та наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, тому слідчий суддя вважає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Обираючи один із запобіжних заходів, слід зважати, що їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (частина 1 статті 182 КПК).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука.
Так, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
Відповідно до положень ст. 179 КПК України зі змісту поняття запобіжного заходу - особисте зобов'язання у його співвідношенні до інших запобіжних заходів вбачається, що це найменш суворий запобіжний захід.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Згідно положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_4 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, що є тяжким злочином та карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів, а також доведено, що ризики вчинення останнім дій, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного в цьому кримінальному провадженні запобіжного заходу.
Проте, матеріалами клопотання не підтверджено та прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти, встановленим слідчим суддею, ризикам.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 в ході досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено 18.11.2024, особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, а саме, що він має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований - директором ТОВ «БК ІНТЕРСТРОЙ-АЛЬЯНС, та отримає заробітну плату в розмірі 7800 грн. (зі слів підозрюваного), раніше не судимий, слідчий суддя вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж застава, а саме особистого зобов'язання з покладанням додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194КПК України. Відповідний запобіжний захід буде належним запобіжником від порушення підозрюваним процесуальних обов'язків та його належної процесуальної поведінки.
З огляду на те, що за своєю суттю такий запобіжний захід як особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; не відлучатися за межі м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , та іншим підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - оскільки це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані стороною обвинувачення та ефективності здійснення кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погодженого заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження №42024250000000100 від 18.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
- не відлучатися за межі м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , та іншим підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 щодо обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 даною ухвалою слідчого судді, в межах строку досудового розслідування, тобто до 31 травня 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України, контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1