Справа № 761/22748/23Головуючий у І інстанції Фролова І.В.
Провадження №22-з/824/462/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
10 квітня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розглядуцивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Матильда» - адвоката Штокала Тараса Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «Матильда», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Астер-Фінанс», треті особи: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Георгіївна про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування договорів,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Матильда», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Астер-Фінанс», треті особи: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Георгіївна про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування договорів - залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Матильда» - адвоката Штокала Тараса Володимировича про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Матильда» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.
В іншій частині заяви - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Ліщишина Ігоря Віталійовича залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року залишено без змін.
23 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представником ТОВ «Матильда» - адвокатом Штокалом Т.В. подано до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій останній просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Матильда» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн, понесені у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування вимог заяви зазначає, що така заява подана у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
У заяві зазначено, що ТОВ «Матильда» понесли судові витрати в розмірі 60000,00 грн, які полягають в наступному:
- вивчення та аналіз правових позицій Верховного Суду;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі № 761/22748/23, формування пакету документів, подання відзиву до Київського апеляційного суду;
- підготовка та подання клопотання про зупинення провадження у справі № 761/22748/23;
- підготовка та подання клопотання про відкладення розгляду справі № 761/22748/23.
Учасники справи та їх представники у судове засідання суду апеляційної інстанції не викликалися, ураховуючи положення ч. 3 ст 270 ЦПК України, згідно якого додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткової постанови з огляду на наступне.
Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (ч. 3 ст. 259 ЦПК України).
Ч. 1 ст. 270 ЦПК Українипередбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Ст. 126 ЦПК України передбачено що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З аналізу положень норм процесуального законодавства вбачається, що норма ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлює загальне правило можливості подання доказів з приводу судових витрат або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Натомість положення ч. 1 ст. 246 ЦПК України є спеціальною нормою по відношенню до вищевказаною, та встановлюють не тільки можливість подання таких доказів, але й процедуру та вимоги до такої процесуальної дії, зокрема обов'язок доведення наявності поважних причин, які унеможливили стороні подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18 містяться висновки про те, що аналіз норм ст. ст. 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
У постановах Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, від 15 листопада 2024 року у справі № 756/12382/19 зазначено, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання відповідних доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.
Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Отже, з урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи.
Зі змісту поданої представником відповідача заяви про ухвалення додаткової постанови у цій справі вбачається, що вона не містить обґрунтування поважності причин неподання представником ТОВ «Матильда» - адвокатом Штокалом Т.В., доказів, що підтверджують розмір судових витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі.
Також, представникТОВ «Матильда» - адвокат Штокало Т.В. не звертався до суду з окремою заявою про зазначення поважних причин неподання стороною позивача доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу до судових дебатів.
Жодних обставин, які б завадили стороні відповідача вчасно подати докази понесення ТОВ «Матильда» витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду матеріали справи не містять.
Представник ТОВ «Матильда» - адвокат Штокало Т.В. був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом 18 березня 2026 року, підтвердженням чого є звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду(т. 5, а.с. 34), а отже мавможливість вчасно подати до суду докази понесення його довірителем витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що подавши заяву про ухвалення додаткової постанови у цій справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача не обґрунтував причини неможливості подання відповідних доказів на підтвердження понесення таких судових витрат до судових джебатів, водночас звернувся із заявою про ухвалення додаткового судового рішення пропустивши строк, визначений частиною восьмою ст. 141 ЦПК України, тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі, що відповідає положенням ст. ст. 141, 246 ЦПК України, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання стороною відповідача доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Керуючись ст. ст. 141, 246, 268, 270, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Матильда» - адвоката Штокала Тараса Володимировича про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Д.О.Таргоній
Судді: О.В. Борисова
С.А. Голуб