Головуючий у суді першої інстанції: Анохін А.М.
10 квітня 2026 року місто Київ
справа № 761/51731/25
провадження № 22-ц/824/8490/2026
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Шкоріної О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 наухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання недійсним договору позики,-
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 23 лютого 2026 року подав апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд», після закінчення строку установленого процесуальним законом.
Разом з апеляційною скаргою позивач подав клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку з кризовим станом енергосистеми позивач був обмежений у доступі до справи в систему «Електронний суд», а тому ознайомився з текстом ухвали лише 21 лютого 2026 року.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду не можуть бути визнані поважними, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу
12 січня 202 року Шевченківський районний суд м. Києва постановив ухвалу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів.
Розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно довідки про доставку електронного документу, оскаржувана ухвала отримана ОСОБА_2 до електронного кабінету 28 січня 206 року о 18 год. 24 хв.(а.с.50), що відповідає вимогам процесуального закону про належне вручення судового рішення.
Відповідно до абзацу другого п.5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про час його відправлення. Отже, вважається, що апелянт отримав оскаржувану ухвалу до свого електронного кабінету 29 січня 2026 року.
Таким чином, останній день п'ятнадцятиденного терміну на оскарження ухвали суду є 16 лютого 2026 року (перший робочий день).
Апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 подав через підсистему «Електронний суд» 29 січня 2026 року.
При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення, обізнаність особи про розгляд справи у суді, поважність причин, якими обґрунтовується пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження та їх доведеність, тривалість строку, який пройшов з часу ухвалення судового рішення, яке оскаржується апелянтом, сутність доводів апеляційної скарги та інші обставини, які мають істотне значення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановленому порядку, зокрема з додержанням встановленого Цивільним процесуальним кодексом України строку. При цьому, процесуальним законом передбачено можливість поновлення пропущеного строку у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії на виконання вимог процесуального закону.
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду є неповажними, оскільки сам по собі факт відсутності світла не є тією обставиною, яка унеможливлює особу подати апеляційну скаргу, оскільки як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не припиняли свою роботу в період з дня подання заяви позивачем і до сьогодні, що не обмежувало ОСОБА_1 ознайомитись з тестом оскаржуваної ухвали в приміщенні суду, а також звернутись з апеляційною скаргою засобами поштового зв'язку чи особисто в канцелярію суду. Надані позивачем фото листування з месенджеру не доводять поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, а тальки відображають зміст листування двох осіб. А тому скаржнику відповідно до ст. 357 ЦПК України слід вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Відповідно до частини 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою, в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Отже, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та надати строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 наухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання недійсним договору позики - залишити без руху, надати строк для усунення зазначеного недоліку протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання вимог ч. 3 ст. 357 ЦПК України або визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, у відкритті апеляційного провадження може бути відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна