Київський апеляційний суд
9 квітня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025100050002770,
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 25.02.2026 ОСОБА_3 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.336 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
27.03.2026 захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням положень ст.75 КК України у виді іспитового строку. Так, захисник просить на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, і на підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали провадження, вважаю, що вона подана без додержання вимог ст.396 КПК України.
Так, згідно з ч.2 ст.396 КПК України в апеляційній скарзі, крім іншого, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, які мають бути чітко сформульовані, відповідати положенням ст.407 КПК України, якою передбачено, яке рішення має право ухвалити суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду, і повинні узгоджуватися з іншими положеннями кримінального процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Порушуючи питання про скасування вироку та ухвалення нового вироку, жодного з цих випадків захисник не наводить. Також захисник просить скасувати вирок лише в частині призначеного покарання, а вже новим вироком не тільки призначити ОСОБА_3 покарання із звільненням від його відбування з випробуванням, а і визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, хоча в частині доведеності винуватості обвинуваченого вирок не оспорює.
Вказані обставини унеможливлюють апеляційний розгляд, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Крім того, у відповідності з вимогами ст.396 КПК України апеляційна скарга подається в письмовій формі та підписується особою, яка її подає.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно з ст.6 цього Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з ст.7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису, відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги».
За змістом цих норм письмова форма подання апеляційної скарги може бути дотримана або шляхом її скерування на адресу суду у паперовому варіанті з оригінальним підписом, або в електронному варіанті з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг».
Подана захисником апеляційна скарга не містить ані власного, ані електронного цифрового підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа.
Згідно з ч.1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
А тому апеляційну скаргу захисника належить залишити без руху, встановити строк для усунення зазначених раніше недоліків та роз'яснити, що якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк не буде усунуто, відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року щодо ОСОБА_3 залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 7 /сім/ днів з дня отримання копії ухвали особою, яка її подала.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_1