Справа № 173/577/26
Провадження №1-кп/173/107/2026
про продовження строку дії запобіжного заходу
08 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041430000722 від 31 грудня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працював на посаді ізолювальника у структурному підрозділі Верхівцевський рейкозварювальний поїзд філії «Центр з будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
На розгляді у Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041430000722 від 31.12.2025 стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Судове засідання призначено на 13 год. 00 хв. 08 квітня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб до 26 квітня 2026 року.
В судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на 60 днів, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. 1, 3 ст. 177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати. Наполягав, що більш м'які заходи забезпечення кримінального провадження не будуть дієвими. Свою позицію обґрунтував тим, що останній обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Обвинувачений ОСОБА_4 копію клопотання прокурора отримав 07 квітня 2026 про що особисто повідомив суд в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо вирішення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклався на розсуд суду.
Захисник у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого.
Потерпіла в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора.
Суд, вислухавши учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора дійшов такого висновку.
ОСОБА_4 , 31 грудня 2025 року близько 16.00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також зі своїми знайомими: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у кухонній кімнаті. Після чого, у вказаний час та місці між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 на підґрунті особистих непорозумінь та сумісного вживання алкогольних напоїв відбувся словесний конфлікт, в під час якого ОСОБА_10 почав виражатися в бік ОСОБА_4 нецензурною лайкою. Дані дії були помічені ОСОБА_7 , яка висказала зауваження ОСОБА_10 та попросила його покинути її помешкання. При цьому свої дії вона висказала рішучо, та своїми руками торкалась ОСОБА_10 , змушуючи його покинути її помешкання. При цьому ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не бажаючи припиняти конфлікт з ОСОБА_4 , скинув руку ОСОБА_7 зі свого плеча та відійшов від неї з кухні у приміщення прихожої будинку. При цьому, ОСОБА_10 , запропонував йому вийти до іншої кімнати та поговорити між собою наодинці. У свою чергу ОСОБА_4 , розцінюючи дії ОСОБА_10 як неповага до його матері, відчуваючи глибоку образу, керуючись раптово-виниклим умислом, спрямованим на умисне вбивство ОСОБА_10 , та бажаючи покарати ОСОБА_10 за його зухвалість, провів останнього до своєї спальні у будинку. Перебуваючи у спальні, ОСОБА_10 продовжив словесний конфлікт із ОСОБА_4 , при цьому вказані особи гучно ображали один одного грубою; нецензурною лайкою. Далі ОСОБА_4 , переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_10 , скориставшись відсутністю світла у кімнаті, взяв у руку свій саморобний ніж господарсько-побутового призначення, та перебуваючи у безпосередній близькості перед ОСОБА_10 , утримуючи ніж у правій руці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи подальшого настання суспільно-небезпечних наслідків, цілеспрямовано, наніс один удар згори до низу в область лівої половини обличчя ОСОБА_10 . Після чого ОСОБА_10 відразу упав на підлогу та через короткий проміжок часу (практично миттєво) помер на місці.
У результаті умисних насильницьких дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_10 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2026104040000008 від 13.01.2026 року заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого сліпого колото-різаного поранення лівої щоки та лівої бічної поверхні шиї з раною на шкірі лівої щоки з переходом на шкіру лівої бічної поверхні шиї, яка проникає вглиб м'яких тканин лівої щоки та лівої бічної поверхні шиї з утворенням раневого каналу, який має напрямок ззовні всередину та дещо зліва направо, сліпо закінчується в м'яких тканинах лівої бічної поверхні шиї, в глибині рани візуалізується пересічена зовнішня сонна артерія. Стінки раневого каналу гладкі з крововиливами темно-червоного кольору в навколишні м'які тканини лівої щоки та лівої бічної поверхні шиї. Довжина рани по зонду 7,5 см.
Смерть його настала від проникаючого колото-різаного поранення лівої щоки та лівої бічної поверхні шиї з ушкодженням зовнішньої сонної артерії, яке ускладнилось явищами гострої крововтрати, що підтверджується відповідними даними, отриманими під час проведення судово-медичної експертизи трупа.
Виявлене при судово-медичній експертизі трупа ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої щоки та лівої бічної поверхні шиї з ушкодженням зовнішньої сонної артерії є прижиттєвим, утворилося незадовго до смерті від не менш ніж однократної дії плоского колючо-ріжучого предмету, що міг мати гостре лезо та протилежний незаточений край, знаходиться в прямому причинному зв'язку з причиною смерті та згідно п.п. 2.1.3. літера «п» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя стосовно до живих осіб.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині, умисне вбивство.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не даючи оцінки жодному доказу зібраному у справі, вважає за доцільне продовжити строк дії ухвали про тримання під вартою, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення особливо кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від 7 до 15 років, може бути визнане обвинуваченим ОСОБА_4 більш небезпечним, ніж втеча.
Разом з цим, доведений і ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений особисто з ними знайомий, у зв'язку з чим може спробувати умовити, погрожувати, змушувати або іншим чином впливати на свідків та потерпілу з метою зміни ними показань, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. На теперішній час потерпіла та свідки по справі не допитані.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_4 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, впливу на свідків та потерпілу не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 судом на теперішній час не встановлено.
Більш м'який запобіжний захід, на переконання суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам. Суду не надано відомості щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину який спричинив загибель людини, суд, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 197, 331, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 06 червня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Копію ухвали вручити обвинуваченому і направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для організації виконання.
На ухвалу суду в частині обрання запобіжного заходу обвинуваченим, захисником, прокурором може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: