Справа № 755/21180/25 суддя в І-й інстанції Омельян І.М.
Провадження № 33/824/1284/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
06 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Александрова Дмитра Олександровичана постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 22 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 490457, 22 жовтня 2025 року о 07 год. 40 хв. у місті Києві на проспекті Соборності в напрямку мосту Патона, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Renault Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_3 , який зупинився попереду. Вказаними діями, водій ОСОБА_1 порушила п. 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 22 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 490598, ОСОБА_1 22 жовтня 2025 року о 07 год. 40 хв. у місті Києві на проспекті Соборності в напрямку мосту Патона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проведено в лікаря нарколога. Висновок від 22.10.2025 року позитивний 1.9 проміле.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Александров Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначення стягнення на підставі ст. 36 КУпАП, закрити провадження у справі у вказаній частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 адвокат Александров Д.О. зазначає, що постанова місцевого суду оскаржується лише в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та у похідній частині застосування ст. 36 КУпАП (остаточного стягнення). Вказує, що медичний огляд проведено об 11:25 год., тоді як подія керування та ДТП трапилась о 07:40 год., тобто огляд здійснено поза межами двогодинного строку. На думку захисника, у відповідності до п. 12 Порядку №1103, у закладі охорони здоров'я мало бути проведено відповідне дослідження, оскільки був випадок ДТП та водія доставлено до закладу охорони здоров'я. Водночас суд обмежився міркуваннями про причини затримки прибуття поліції та зробив висновок, що порушень, які тягли наслідки для допустимості доказів не встановлено. Тобто, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Більш того, встановлення стану особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосується саме керування транспортним засобом, а не будь-якого стану особи через кілька годин. ОСОБА_1 не погодилась з результатами огляду та наполягала на відборі біозразків, але суд не надав цьому правової оцінки. Адвокат у суді наполягав, що лікарня, у яку доставили водія, є монополістом, огляд в іншому закладі чинним законодавством не передбачено. ОСОБА_1 намагалась звернутись до медичної лабораторії «Діла», де їй було повідомлено, що їх висновок не буде рахуватись доказом для суду. Також суд не перевірив належну підготовку лікаря, який проводив огляд, наслідки її відсутності, недотримання вимог щодо тематичного удосконалення лікаря. У постанові містяться міркування про те, що незгода ОСОБА_1 з результатом є «способом захисту», а також згадується про її роботу у державній установі. Такі твердження не належать до предмета доказування за ч. 1 ст. 130 КУпАП і не можуть бути підставою для відхилення конкретних правових заперечень щодо процедури огляду, строків, обов'язковості дослідження та перевірюваності результату. Суд не обґрунтував, яким чином обставина вживання ОСОБА_1 слабоалкогольного напою напередодні, увечері попереднього дня, доводить стан сп'яніння під час керування о 07:40 год. наступного дня, тим більше за умов порушення строку проведення огляду та відсутності дослідження; не перевірив, які саме ознаки сп'яніння були у ОСОБА_1 , які обумовили направлення її на огляд; не допитав свідка, який спілкувався з водієм та спостерігав за її поведінкою тривалий час. Свідок був обізнаний щодо відсутності у неї ознак алкогольного сп'яніння, для цього не потрібно мати медичну освіту або бути лікарем.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Згідно ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 2, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У відповідності до п. 6 розділу ІІ даної Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи в закладі охорони здоров'я, а водій зобов'язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.
Показання свідків про відсутність в особи ознак алкогольного сп'яніння не дає водію право не проходити огляд або вважати відсутніми підстави для такого огляду.
П. 1 розділу ІІІ Інструкції визначено, що перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно до п. 2 та п. 8 розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов'язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2025 року о 07 год. 40 хв. у місті Києві на проспекті Соборності в напрямку мосту Патона, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «Renault Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд особи на стан сп'яніння проводився за згодою водія у медичному закладі «Київська міська клінічна лікарня № 10» у лікаря-нарколога за адресою: місто Київ, вулиця Чорних Запорожців, 20, висновок від 22 жовтня 2025 року № 005374 позитивний - 1,90 ‰.
Відеозапис, що міститься у матеріалах справи, відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Доводи апеляційної скарги в частині порушення двогодинного з моменту зупинки строку проведення огляду, апеляційний суд вважає не обґрунтованими з огляду на наступне.
У відповідності до п. 9 розділу ІІ інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, зазначений термін встановлено з метою забезпечення достовірності результатів огляду. В даному випадку, пропозиція поліцейського про проведення огляду, висловлена пізніше вказаного терміну, ніяким чином прав ОСОБА_1 не порушує. Очевидним є факт, що з плином часу рівень алкоголю в організмі людини лише зменшується. За таких обставин, проведення огляду в більший термін з моменту зупинки могло вплинути на результат тільки в частині виявлення меншої кількості алкоголю у разі, якщо особа його вживала.
Зазначені обставини ніяким чином не впливають на результат в частині погіршення становища особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а відтак і не може бути підставою до скасування постанови суду.
Доводи апеляційної скарги в частині порушення п. 12 Порядку № 103, який встановлює обов'язковість дослідження у разі доставлення водія до закладу охорони здоров'я після ДТП, є не обґрунтованими виходячи з наступного.
У відповідності до п. 9, 12 інструкції Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою від 17 грудня 2008 р. № 1103 - Проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов'язкове. У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов'язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що ДТП (наїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_1 на стоячий автомобіль попереду) не потягло за собою постраждалих осіб, наявність яких має наслідком обов'язкове проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до наявного у матеріалах справи направлення на огляд (а.с. 6) у результаті огляду проведеного поліцейським виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
Відповідно до наданого суду акту огляду на стан сп'яніння (а.с. 7) водій виявив бажання пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
Отже, водій ОСОБА_1 була доставлена до лікаря нарколога не у зв'язку з ДТП (що у відповідності до п. 12 інструкції тягне за собою обов'язкове проведення дослідження), а у зв'язку з відмовою проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки.
Зазначене узгоджується з вимогами п. 8 розділу І інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України№ 1452/735 09.11.2015 року, відповідно до якого, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
В даному випадку, в результаті ДТП були відсутні травмовані особи, а тому огляд на стан сп'яніння не повинен був в обов'язковому порядку проводитись в закладі охорони здоров'я і міг бути проведений поліцейським на місці зупинки.
Не згода водія пройти такий огляд на місці і доставлення його у зв'язку з цим до лікаря, не свідчить, що такий водій доставлений до лікарні у зв'язку з ДТП, що має наслідком відсутність підстав до застосування п. 12 Порядку від 17 грудня 2008 р. № 1103.
Доводи захисника, що у ОСОБА_1 не відбиралися біологічні зразки для проведення лабораторних досліджень, які обов'язково повинні були бути відібрані через не згоду водія з результатами огляду є не обґрунтованими і не можуть бути прийняті судом, з огляду на наступне.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 6-9 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.
Відповідно до п. 13 Розділу ІІІ даної інструкції, якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Отже, у відповідності до вимог зазначеної Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення вмісту алкоголю під час огляду на стан алкогольного сп'яніння не є обов'язковим.
Проведення такого огляду лікарем можливе за допомогою вимірювальної техніки та приладів, зокрема, приладу Драгер «Alcotest 6820», який дозволений МОЗ України.
В даному випадку, вирішення питання про методи огляду на стан алкогольного сп'яніння належать лікарю, який проводить такий огляд.
З огляду на відсутність у особи, яка з її згоди доставлена поліцейським до медичного закладу для проведення огляду на стан сп'яніння визначеного законом права вимагати проведення огляду виключно на підставі аналізу крові чи сечі, відмова лікаря у відборі і дослідженні даного матеріалу, не свідчить про порушення вимог інструкції і не може бути підставою до скасування постанови суду.
Посилання апеляційної скарги на не проходження лікарем ОСОБА_2 тематичного вдосконалення за відповідною програмою, апеляційний суд відхиляє.
Так, у відповідності до п. 2, 21 розділу ІІІ Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», Огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов'язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З зазначеного пункту інструкції вбачається, що для лікаря, який проводить огляд на стан сп'яніння передбачене обов'язкове опрацювання, методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Зазначений пункт інструкції не виключає можливість включення до тематичного удосконалення опрацювання та вивчення інших процедур, навиків та знань, однак не визначає їх як обов'язкові.
З системного тлумачення п. 2 та 21 даної інструкції вбачається, що не дотримання виключно обов'язкових умов тематичного удосконалення може мати наслідком недійсність проведеного лікарем огляду.
В той же час, судом встановлено, що огляд водія ОСОБА_1 лікарем проводився з застосуванням спеціального технічного засобу Драгер «Alcotest 6820», який дозволений МОЗ України.
При цьому, лікарем не відбиралися зразки біологічного матеріалу, не здійснювалось їх консервування, маркування, упаковка, зберігання та транспортування до лабораторії.
З огляду на не проведення лікарем процедур, тематичне удосконалення щодо яких є обов'язковим, не проходження таким лікарем тематичного удосконалення, не може бути підставою до недійсності проведеного без застосування таких процедур огляду на стан сп'яніння, а відтак і до скасування постанови суду.
Вказуючи в апеляційній скарзі, що місцевий суд не обґрунтував, яким чином вживання слабоалкогольного напою ОСОБА_1 напередодні, увечері попереднього дня доводить стан сп'яніння під час керування о 7.40 наступного дня, захисник не звернув уваги, що доведення стану сп'яніння водія здійснюється за результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного у відповідності до встановленого порядку.
При цьому, твердження водія про вживання ним слабоалкогольних напоїв в попередній день не підтверджено будь-якими доказами і не свідчить про не вживання алкогольних напоїв в інший час.
За таких обставин, місцевий суд обґрунтовано не взяв до уваги вказані твердження водія, які ніяким чином не спростовують результати огляду на стан сп'яніння, що проведений в медичному закладі.
Посилання захисника на не підтвердження наявності ознак сп'яніння в водія ОСОБА_1 , а відтак і відсутність підстав до огляду є не обґрунтованими.
Як було зазначено вище, у відповідності до п. 6 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи в закладі охорони здоров'я, а водій зобов'язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.
Показання свідків про відсутність в особи ознак алкогольного сп'яніння, а також переконання самого водія у відсутності у нього таких ознак, не дає водію право не проходити огляд на вимогу працівника поліції або вважати відсутніми підстави для такого огляду.
Посилання в апеляційній скарзі на зазначення часу в акті огляду, а саме 11-25 год. в той час як тест приладом Драгер лікар провів в 11-32 год. є безпідставним, оскільки свідчить лише про неправильно зазначений час, однак не спростовує результати огляду на стан сп'яніння.
Вказуючи, що прилад Драгер 6820 номер ARKL-2587 має свідоцтво про повірку чинне до 15 травня 2025 року, захисник не звернув уваги, що доказів зазначеним обставинам матеріали справи не містять і стороною захисту не надані. Свідоцтво про повірку № П 51 QM 0551 083 24, наявне в матеріалах справи, (а.с. 90) видано на прилад Alcotest 6820 ARKL-2584, а не на Alcotest 6820 ARKL-2587.
За таких обставин, відсутні відстави вважати, що прилад Drager «Alcotest 6820» ARKL-2587 не має сертифікату відповідності та не пройшов відповідну повірку.
Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння чи відсутність її вини у вчиненому.
Відповідно доч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Александрова Дмитра Олександровичазалишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлене 09 квітня 2026 року.
Суддя В.О. Фінагеєв