Справа № 991/3194/26
Провадження № 1-кс/991/3206/26
про арешт майна
7 квітня 2026 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
детектива ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000168 від 27.03.2025.
(1) Короткий виклад змісту поданого клопотання
06.04.2026 до суду надійшло зазначене клопотання. З його змісту вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у цьому провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Прокурор зазначила, що під час досудового розслідування встановлено відомості, які можуть свідчити про набуття Головою Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі - Держлікслужба) ОСОБА_5 та співробітником Служби безпеки України (далі - СБУ) ОСОБА_6 активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їх законні доходи, а також заволодіння ними чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великому розмірі.
Згідно з матеріалами кримінального провадження приблизно на початку 2023 року Голова Держлікслужби ОСОБА_5 звернувся до раніше знайомого ОСОБА_7 з пропозицією створити приватну юридичну особу, яка за направленнями Держлікслужби буде здійснювати платні лабораторні дослідження лікарських засобів, що ввозяться на митну територію України або що знаходяться на ринку України та отримані від такої діяльності прибутки розподіляти порівну між собою.
Відповідно до попередньої домовленості ОСОБА_7 повинен був надати такій юридичній особі у якості позики чи фінансової допомоги кошти у розмірі близько 20 млн грн для закупівлі основних засобів (меблів, сучасного лабораторного обладнання, супутніх матеріалів та ін.), а ОСОБА_5 організує швидку позитивну атестацію лабораторії цієї юридичної особи, відповідне ліцензування та у подальшому забезпечить систематичні направлення Держлікслужби до вказаної лабораторії для проведення аналізу якості зразків лікарських засобів, які будуть оплачуватися відповідними замовниками (продавцями, імпортерами, посередниками та ін.)
Крім того, ОСОБА_5 познайомив ОСОБА_7 із співробітником СБУ ОСОБА_6 як особою, яка безпосередньо буде організувати і контролювати роботу зазначеної юридичної особи та відповідної лабораторії, у тому числі здійснювати підбір персоналу, контролювати обіг грошових коштів, звітувати про витрати та отримані прибутки тощо.
Під час зустрічі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погодили назву такої юридичної особи - ТОВ «Добробут-Лікилаб», а також домовилися, що від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з їх сторони засновником юридичної особи з часткою в 50 % виступить їх довірена особа ОСОБА_8 , якого призначать директором вказаного товариства, а зі сторони
ОСОБА_7 засновником з часткою в 50 % буде родичка його дружини ОСОБА_9 .
При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 переконали ОСОБА_7 у необхідності передачі 10 % від загального обороту грошових коштів ТОВ «Добробут-Лікилаб» керівництву СБУ для забезпечення безперешкодної роботи вказаного товариства.
11.04.2023 у м. Києві ОСОБА_8 з часткою у 50 % і ОСОБА_10 з часткою у 50 % створено та зареєстровано ТОВ «Добробут-Лікилаб», ЄДРПОУ 44944216, з розміром статутного капіталу 50 000,00 грн, місцезнаходження: АДРЕСА_7, нежитлове приміщення 92.
Власником приміщення за адресою АДРЕСА_7, нежитлове приміщення 92, є теща співробітника СБУ ОСОБА_6 - ОСОБА_11 , яка набула права власності на вказане приміщення одночасно зі створенням ТОВ «Добробут-Лікилаб», відповідно до договору купівлі-продажу від 07.04.2023 № 817 та Договору дарування від 13.04.2023 № 891 від своєї матері ОСОБА_12 .
Згідно з Договором оренди вказаного нежитлового приміщення від 01.05.2023, укладеного між Орендодавцем ФОП ОСОБА_11 та Орендарем ТОВ «Добробут-Лікилаб», строк оренди встановлений на 5 років з 01.05.2023, орендна плата сплачується з 01.07.2023 та становить 200 000 грн на місяць (без врахування спожитих комунальних послуг).
У липні 2023 року Держлікслужба атестувала на лабораторний аналіз лікарських препаратів ТОВ «Добробут-Лікилаб», яке почало отримувати від Держлікслужби направлення на проведення аналізу якості зразків лікарських засобів, що ввозяться на митну територію України або що знаходяться на ринку України.
За період 2023 - 6 міс. 2025 років ТОВ «Добробут-Лікилаб» від своєї діяльності отримав дохід на суму понад 87 млн. грн (чистий прибуток склав близько 29 млн. грн.).
При цьому, засновником вказаного товариства ОСОБА_10 отримано за весь період дивідендів на загальну суму близько 5 млн грн.
Водночас з обороту ТОВ «Добробут-Лікилаб» за період 2023 - 6 міс. 2025 років виведено та обготівковано через ФОП ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ін., через заробітну плату директора ОСОБА_8 (понад 100 тис. грн на місяць), а також через сплату за оренду приміщення на користь тещі ОСОБА_6 - ОСОБА_11 , грошові кошти на загальну суму понад 20 млн грн., у тому числі грошові кошти у розмірі 10 % від загального обороту, які зі слів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передавалися керівництву СБУ для забезпечення безперешкодної роботи вказаного товариства.
За даними Державної податкової служби України, підтвердженими відомостями з банківських установ, ТОВ «Добробут-Лікилаб» як податковим агентом, перераховано (повернено) поворотну фінансову допомогу на користь ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка є дочкою ОСОБА_7 , у сумі 17 850 000 грн (2023 рік - 10 000 000,00 грн, 2024 рік - 7 850 000,00 грн).
Також встановлено, що 01.08.2025 ОСОБА_8 створено та зареєстровано ТОВ «Лікилаб», ЄДРПОУ 45946151, з розміром статутного капіталу 500 000,00 грн, місцезнаходження: АДРЕСА_7, нежитлове приміщення 92 (та сама адреса, що й ТОВ «Добробут-Лікилаб»).
При цьому, зазначений контактний номер телефону « НОМЕР_2 », так само як і в ТОВ «Добробут-Лікилаб». Таким чином, досудовим розслідуванням встановлені відомості, які в своїй сукупності вказають на причетність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до створення і діяльності ТОВ «Добробут-Лікилаб» та ТОВ «Лікилаб», а також на можливе отримання ними від такої діяльності неправомірної вигоди на загальну суму понад 44 млн грн.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що Голова Держлікслужби ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_20 з 2022 по 2024 роки проживали за адресою: АДРЕСА_1 , про що не зазначено в декларації ОСОБА_5 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Згідно з даними з Державного реєстру речових прав, батьки дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , за договором купівлі-продажу від 04.01.2022 № 1 набули права власності на будинок загальною площею 319,9 кв.м. та на земельну ділянку площею 0,1106 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків встановлено, що доходи ОСОБА_21 , нараховані податковими агентами, за період 1998-2024 рр., складали 338 грн.
Доходи ОСОБА_22 , на дату набуття прав власності на будинок та земельну ділянку у с. Нові Безрадичі Київської обл. (04.01.2022 року), нараховані податковими агентами, за період 1998-2022 рр., складали 1 514 817 грн.
Так, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 не мали достатніх офіційних доходів з 1998 року для придбання будинку та земельної ділянки у с. Нові Безрадичі Київської обл.
Відповідно до інформації банківських установ, комунальні послуги з утримання вказаного будинку сплачувалися з банківського рахунку ОСОБА_22 .
Однак перед такими сплатами, на рахунок ОСОБА_22 здійснювалися перекази відповідних коштів з рахунку ОСОБА_23 - дружини ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу огляду відомостей ПрАТ «ВФ Україна» та ПрАТ «Київстар», отриманих на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, встановлено, що абонентський номер « НОМЕР_3 », який належить ОСОБА_20 (дружина ОСОБА_5 ) та абонентські номери « НОМЕР_4 » та « НОМЕР_5 », які належать ОСОБА_5 упродовж 2022 - 2024 років фіксувалися в зоні дії Базових станцій оператора мобільного зв'язку та відповідного азимуту, що охоплюють адресу: будинок АДРЕСА_1 , понад 183 днів на рік ( ОСОБА_5 у 2023 році понад 183 днів, у 2022р. та 2024р. менше).
Встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду Голови Держлікслужби, спільно з дружиною ОСОБА_20 упродовж 2022 - 2025 років придбали об'єкти рухомого та нерухомого майна, а також інші активи на суму 17 999 064 грн, у тому числі на довірених осіб, а саме:
-04.01.2022 на ОСОБА_22 та ОСОБА_21 (теща та тесть ОСОБА_5 ) набуто право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3223187705:02:021:0046), яка розташовується в АДРЕСА_1 вартістю 310 051 грн (відповідно до довідки про оціночну вартість) та житловий будинок, що розташовується на вказаній ділянці вартістю 8 571 613 грн (відповідно до довідки про оціночну вартість);
-11.04.2023 на ОСОБА_20 в ТОВ «Атлант Моторз Харків» придбано автомобіль VOLKSWAGEN ID.4 CROZZ вартістю 1 420 000 грн;
-22.06.2024 ОСОБА_5 набуто майнові права та сплачено 1 683 000 грн АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Бласкет» за квартиру в АДРЕСА_2 площею 37,4 кв.м;
-22.06.2024 ОСОБА_20 (дружина ОСОБА_5 ) набуто майнові права та сплачено 1 683 000 грн АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Бласкет» за квартиру в АДРЕСА_3 площею 37,4 кв.м;
-22.06.2024 на ОСОБА_24 (баба дружини) набуто майнові права та сплачено 1 683 00 грн АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Бласкет» за квартиру в АДРЕСА_4 , площею 37, 4 кв.м;
-26.08.2025 на ОСОБА_25 (подруга дитинства ОСОБА_20 ) набуто право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 , групи приміщень 150П вартістю на момент набуття 2 648 400 грн.
Водночас у березні 2025 року Національним агентством із запобігання корупції (далі - НАЗК) розпочато повну перевірку декларації ОСОБА_5 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Після цього, з метою підтвердження законності джерел отриманих активів та коштів, за які ці активи були придбані, ОСОБА_5 за допомогою ОСОБА_20 та ОСОБА_22 організував складання від імені останніх розписок на отримання від знайомих та довірених осіб у позику чи дарування значних сум коштів, а саме:
-у розмірі 70 тис. доларів США позика від ОСОБА_26 на ОСОБА_20 (нібито у 2016 році);
-у розмірі 2 500 000 грн позика від знайомого ОСОБА_27 на ОСОБА_22 (розписка датована груднем 2021 року);
-у розмірі 20 тис. доларів США позика від ОСОБА_28 на ОСОБА_20 (у 2024 році);
-у розмірі 2 000 000 грн позика від знайомого ОСОБА_29 на ОСОБА_20 (у 2024 році);
-у розмірі 16 000 доларів США дарування від родича ОСОБА_30 на ОСОБА_22 .
Крім того, у подальшому ОСОБА_5 організував надання до НАЗК пояснень вказаних осіб з підтвердженням надання ними зазначених позик та дарування. Водночас згідно з матеріалами кримінального провадження встановлено, що відповідні розписки та пояснення до НАЗК були складені у 2025 році після початку перевірки НАЗК декларації ОСОБА_5 з метою приховання незаконності джерел отриманих коштів, за які були придбані об'єкти рухомого та нерухомого майна.
Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.03.2026 (справа № 991/2483/26, провадження 1- кс/991/2501/26) детективами НАБУ проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_6 , яка знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_29 .
За результатами обшуку відшукано та вилучено:
1.Мобільний телефон iPhone 12 Pro Max (номер моделі MGDAЗAA/A) з серійним номером « НОМЕР_6 » (версія iOS - 26.3.1(a)), яким користується ОСОБА_29 .
2.Мобільний телефон iPnone 17 Pro Мах номер моделі MFYM4AF/A серійний номер НОМЕР_7 (версія iOS 26.3.1 (а), яким користується ОСОБА_31 .
3.Мобільний телефон iPhone 17 Pro Max у корпусі сірого кольору, яким користується ОСОБА_29 .
Під час проведення обшуку встановлено, що у мобільному телефоні ОСОБА_32 (дружина ОСОБА_33 ) міститься листування з іншими можливими учасниками кримінального правопорушення, зокрема ОСОБА_20 , ОСОБА_5 та ін., які мають значення для кримінального провадження.
Крім того, доступ до мобільних телефонів ОСОБА_29 обмежено системою логічного захисту, а також в ході обшуку виявлено, що телефони містять ознаки видалення повідомлень, відтак необхідним є проведення експертного дослідження.
Такі обставини є достатніми для розумних підозр вважати, що вказані носії інформації можуть зберігати відомості про обставини, які входять до предмету доказування. Відтак, вказане майно підлягає арешту, у тому числі з метою проведення його детального огляду після подолання систем логічного захисту та/або подальшого призначення комп'ютерно-технічної експертизи.
Постановою детектива НАБУ від 01.04.2026 майно, зазначене в мотивувальній частині цього клопотання, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Зважаючи на викладене, вказане мано має значення речових доказів у кримінальному провадженні, тому накладення на нього арешту відповідає вимогам щодо завдань та підстав такого арешту, а також є достатні підстави вважати, що це майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
Зважаючи на викладене, прокурор просив накласти арешт на перелічене майно.
(2) Позиції учасників провадження
У судовому засіданні детектив ОСОБА_34 , який діяв за дорученням прокурора ОСОБА_4 , підтримав доводи, викладені у клопотанні в частині накладення арешту на мобільний телефон iPhone 17 Ро Мах у корпусі сірого кольору, та просив його задовольнити. Водночас в частині накладення арешту на мобільний телефон iPhone 12 Pro Max та мобільний телефон iPnone 17 Pro Мах вказав, що необхідність у накладенні такого арешту відпала.
Власники майна в судове засідання не прибули, про розгляд цього клопотання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) неприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлено загальні правила їх застосування - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст. 170 КПК).
Відповідно до абзацу другого цієї ж частини статті арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
До того ж за змістом ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
-майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;
-речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;
-це майно є речовим доказом;
-буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
-наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя доходить таких висновків щодо кожного з них.
(3.1) Прокурор довела існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочинів такої тяжкості, що дозволяють застосування арешту майна
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 191 КК України.
Шляхом аналізу документів, які додані до клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що могло бути вчинено кримінальні правопорушення, про які зазначається у клопотанні.
Він ґрунтується на підставі сукупності досліджених документів, зокрема у їх копіях:
-витягу з ЄРДР;
-витягу з протоколу огляду від 12.02.2026 файлу-звіту «Samsung Galaxy S25+»;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_29 від 02.02.2026;
-протоколу огляду від 24.04.2025;
-протоколу обшуку від 07.11.2025;
-інших матеріалів кримінального провадження у їх сукупності.
Отож, описані вище обставини дають можливість дійти висновку, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення відповідних кримінальних правопорушень. Вони носить такий ступінь тяжкості, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
(3.2) Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності особи, щодо майна якої його дозволено накладати
Так, зважаючи на те, що під час розгляду цього клопотання детектив підтримав його тільки в частині накладення арешту на мобільний телефон iPhone 17 Ро Мах у корпусі сірого кольору, слідчий суддя аналізує можливість накладення арешту саме на нього.
Арешт задля збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Встановлено, що вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_29 , що підтверджено протоколом обшуку від 01.04.2026 та ухвалою слідчого судді від 18.03.2026.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що на майно вказаної особи можливо накласти арешт у цьому випадку.
(3.3) Речі є тими видами майна, на які може бути накладено арешт
Прокурор у своєму клопотанні просила накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно є рухомим (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України). Відтак, на нього може бути накладено арешт.
(3.4) Арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вказане майно визнано речовим доказом (згідно з постановою про визнання речовим доказом від 01.04.2026).
Мобільний телефон є серед переліку речей та документів, для відшукання яких проводився обшук за відповідною адресою. Його зазначено в ухвалі слідчого судді від 18.03.2026.
Оцінюючи вилучені речі на предмет наявності у них ознак речових доказів, слідчий суддя доходить таких висновків.
Зі змісту протоколу обшуку вбачається, що, серед іншого, у ОСОБА_29 було виявлено мобільний телефон iPhone 17 Ро Мах у корпусі сірого кольору, який перебував у заблокованому стані. Останній повідомив, що це службовий телефон та відмовився надати пароль доступу до нього.
Так, слідчий суддя зважає на те, що постановою детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_35 від 07.04.2026 призначено проведення судової експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів.
На вирішення експертів поставлено питання, зокрема, чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам'яті мобільного терміналу систем зв'язку, доступ до якого пов'язаний із подоланням системи логічного захисту.
Суттєвим для встановлення такої інформації є наявність самого мобільного телефона, який буде становити предмет дослідження експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5, зі змінами, чинними на час розгляду справи).
Зважаючи на викладене, на переконання слідчого суддя, вказаний вище пристрій може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
(3.5) Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього провадження, обґрунтованою є можливість знищення, приховування, псування інформації чи самого пристрою, який було вилучено під час обшуку.
(3.6) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На переконання слідчого судді, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку та тяжкість.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього. Мобільний телефон не є занадто вартісним майном, а, за необхідності, інформацію з нього можна скопіювати з так званого хмарного сховища або ж у НАБУ.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке є речовим доказом.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_36 про арешт майна задовольнити.
2.Накласти арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на мобільний телефон iPhone 17 Ро Мах у корпусі сірого кольору, вилучений 01.04.2026 за результатами проведення обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 .
3.Ухвала про арешт виконується негайно.
4.Копію цієї ухвали вручити/надіслати прокурору та власнику майна невідкладно.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
На ухвалу слідчого судді впродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1