Справа № 991/2713/26
Провадження 1-кс/991/2727/26
06 квітня 2026 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21 лютого 2026 року та
Вступ
1.На розгляд слідчого судді 26 березня 2026 року надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна.
2.За змістом клопотання прокурор просив накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 18 березня 2026 року за місцем фактичного місцезнаходження ТОВ «Деревообробна Європоліс» за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Герцена, буд. 17, директором якого є ОСОБА_6 , а саме:
2.1.мобільного телефону Iphone 15 Pro Max IMEI НОМЕР_1 ;
2.2.копій документів господарської діяльності ТОВ «Деревообробна Європоліс» на 81 арк;
2.3.копії акту документальної податкової перевірки товариства на 18 арк.
з метою збереження речових доказів.
3.У клопотанні прокурор зазначав, що вважає за доцільне розглянути арешт без повідомлення власника майна, адже, на його переконання, є підстави вважати, що останній може здійснити відчуження вказаного майна на користь третіх осіб.
3.1.Слідчий суддя не погоджується з такими доводами прокурора, адже спірне майно вже вилучене під час обшуку та перебуває у віданні сторони обвинувачення. Це нівелює ризики про які зазначає прокурор. Відтак, про розгляд клопотання слідчий суддя повідомив власників майна.
4.Доводи клопотання прокурора зводяться до такого: 1) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2026 року (справа № 991/2711/26) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного місцезнаходження ТОВ «Деревообробна Європоліс» за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Герцена, буд. 17, директором якого є ОСОБА_6 (ретроспективно) з метою відшукання та вилучення документів, зазначених в п. 2.1-2.3. ухвали; 2) під час проведення 18 березня 2026 року обшуку вилучено майно, зазначене в п. 2.1.-2.3. ухвали; 3) постановою від 19 березня 2026 року це майно визнано речовим доказом, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим у ст. 98 КПК України; 4) наразі триває копіювання вмісту технічного носія, зазначеного п. 2.1. ухвали, на виконання доручення прокурора від 24 березня 2026 року.
5.Прокурор підтримав своє клопотання та просив його задовольнити. Зазначив про описку в назві товариства, за місцезнаходженням якого проводився обшук. Правильним просив вважати назву ТОВ «Деревообробна Євроліс».
6.Представник власника майна ТОВ «Деревообробна Євроліс» у судове засідання не прибув. Його неявка не перешкоджає розгляду з огляду на приписи ч. 1 ст. 172 КПК України.
7.Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вважає, що 1) з 18 березня 2026 року в сторони обвинувачення було достатньо часу для копіювання вмісту вилученого телефону, враховуючи, що ОСОБА_6 надав пароль доступу; 2) вилучені документи потрібні для господарської діяльності товариства, сторона обвинувачення могла провести їх копіювання. Відтак, на переконання представника власника, підстави для задоволення клопотання про арешт майна відсутні.
8.Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Нормативне регулювання
9.У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
10.Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
11.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення… (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
12.У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
13.Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 3 ст. 170 КПК України).
14.Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
15.У ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
16.З огляду на зазначені положення закону, для вирішення цього клопотання слідчому судді потрібно перевірити таке:
1) чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення;
2) чи виправдовують потреби досудового розслідування накладення арешту;
3) чи може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
17.Обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення існує.
17.1.Як слідує із клопотання та витягу з ЄРДР від 18 березня 2026 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21 лютого 2026 року здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.
17.2.Описана у постанові фабула у сукупності з представленими матеріалами кримінального провадження:
-заява про вчинення злочину від 21 лютого 2026 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 23 лютого 2026 року з наданими документами,
-заява про вчинення злочину від 26 лютого 2026 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 26 лютого 2026 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 26 лютого 2026 року,
-протокол огляду на вручення грошових коштів від 06 березня 2026 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15 березня 2026 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17 березня 2026 року з додатками - переписка в месенджері
дає слідчому судді можливість дійти висновку про високу ймовірність наявності ознак вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень, а саме: вимагання від представників групи компаній «Амбер Гальбін» надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі групі осіб до якої входять військовослужбовці, зокрема заступник начальника ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , та надання такої неправомірної вигоди через посередника ОСОБА_11 .
17.3.Таким чином, у матеріалах клопотання наявні докази, які за стандартом доведення «достатні підстави» вказують на існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
18.Потреби досудового розслідування виправдовують накладання арешту
18.1.З наданих матеріалів слідчий суддя встановив, що заступник начальника ГУ СБ України у м. Києві та Київській області - полковник ОСОБА_10 спільно з чоловіком своєї сестри - ОСОБА_12 організував контрабандний канал вивезення бурштину за межі України. За версією слідства, з країн Європи на територію України ввозився бурштин не оброблений, фракцією від 0.2 до 1000 грам з метою подальшої обробки на території України. Після того здійснювалася заміна ввезеного бурштину меншої фракції на більш цінні, більші та рентабельніші камінці більшої фракції. В подальшому бурштин більшої фракції вивозився до країн Європи з метою збуту. Для здійснення вказаної діяльності використовувалося ТОВ «Деревообробна Євроліс» (код ЄДРПОУ 40283699), одним з засновників якого є ОСОБА_12 , а ОСОБА_10 є фактичним власником.
18.2.Під час обшуку службового кабінету ОСОБА_10 були вилучені документи, що стосуються господарської діяльності ТОВ «Деревообробна Євроліс», зокрема спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобутку бурштину-сирцю.
18.3.Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактами вимагання та надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі групою осіб, до складу якої входять, зокрема ОСОБА_10 .
18.4.За версією сторони обвинувачення неправомірна вигода вимагалася у представників групи компаній «Амбер Гальбін», які здійснюють діяльність у сфері видобутку бурштину.
18.5.Матеріали провадження також містять відомості про наявність у особи, причетної до інкримінованого правопорушення - ОСОБА_10 , зв'язків із суб'єктом господарювання, що здійснює діяльність у сфері обробки бурштину - ТОВ «Деревообробна Євроліс», одним із засновників якого є його зять. Зазначені обставини самі по собі не становлять предмета цього кримінального провадження, однак мають значення для оцінки реальності висунутих вимог про надання неправомірної вигоди, можливості впливу на відповідний сектор господарської діяльності, а також встановлення кола контактів і зв'язків між причетними особами.
18.6.У межах цього кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді проведено обшуки у приміщеннях, що використовуються ТОВ «Деревообробна Євроліс», під час яких вилучено копії документів щодо господарської діяльності товариства, а також мобільний телефон його директора.
18.7.З огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення, вилучені копії документів можуть містити відомості щодо:
-господарських взаємовідносин із представниками групи компаній «Амбер Гальбін»;
-можливих підстав та приводів для здійснення тиску на суб'єктів господарювання групи компаній «Амбер Гальбін»;
-зв'язків між службовими особами та представниками відповідного бізнес-середовища.
18.8.Постановою прокурора від 19 березня 2026 року спірне майно визнано речовим доказом з тих мотивів, що воно може містити відомості, які можуть бути використані у доказуванні в межах даного кримінального провадження.
18.9.Таким чином, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, оскільки містить відомості, що можуть бути використані для встановлення обставин вимагання та надання неправомірної вигоди, а також для підтвердження зв'язків між ймовірними учасниками кримінального правопорушення.
18.10.З огляду на це, слідчий суддя встановив, що вилучені документи відповідають критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України. Отже, зазначені документи опосередковано пов'язані з предметом досудового розслідування та мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у провадженні.
18.11.Також є потреба у арешті телефону, зазначеного п. 2.1. ухвали, адже наразі триває копіювання його вмісту на виконання доручення прокурора від 24 березня 2026 року.
18.12.На переконання слідчого судді, прокурор наводить достатні підстави вважати, що вилучений під час проведення обшуку телефон, а саме інформація у ньому, має суттєве значення для досудового розслідування та він є речовим доказом у кримінальному провадженні.
18.13.До такого висновку слідчий суддя прийшов враховуючи неоспорювану практику використання технічних пристроїв при спілкуванні та збереження/обміну інформацією, яка може містити відомості, що стосуються предмету доказування. При цьому слідчий суддя врахував, що власник телефону ОСОБА_6 є директором ТОВ «Деревообробна Євроліс», яка за версією слідства контролюється ОСОБА_10 .
18.14.У свою чергу, мобільний телефон директора товариства як засіб комунікації потенційно містить інформацію про: 1) контакти з особами, причетними до вимагання неправомірної вигоди; 2) зміст переговорів, домовленостей або передачі вказівок; 3) інші відомості (у тому числі електронні листування, повідомлення, журнали дзвінків), що можуть підтверджувати або спростовувати обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
18.15.А тому, в розумінні КПК України вилучена техніка, та відповідні електронні файли, що у ній містяться, наразі мають значення для здійснюваного кримінального провадження.
18.16.Необхідність накладення арешту обґрунтована не лише тим, що існує необхідність у збереженні речових доказів, тобто запобіганні можливості приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити чи перетворити інформацію, яка зберігається на телефоні, яку можна використати як доказ у кримінальному провадженні, а й копіювання його змісту.
18.17.Водночас, слідчий суддя звертає увагу на необхідність врахування характерних рис електронного документа, якими є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Встановлена законодавцем заборона на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, комп'ютерної техніки тощо безпосередньо пов'язана із існуванням можливості копіювання інформації, яка на них знаходиться, без вилучення носіїв, які самі по собі не мають доказового значення у конкретному кримінальному провадженні, а тому їх вилучення не буде сприяти досягненню основних завдань кримінального провадження.
18.18.В той же час, наведене не свідчить про те, що у разі неможливості з технічних причин здійснити виявлення та копіювання інформації, такий носій має бути повернутий володільцю. В такому випадку, орган досудового розслідування має вжити відповідних процесуальних заходів, визначених положеннями КПК України, для відшукання, дослідження, фіксації та збереження відповідної інформації.
18.19.Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі досудового розслідування (на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна) інформація, яка ймовірно міститься на вилученій техніці, може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не може бути скопійована у необхідному обсязі, що обумовило б можливість повернення цього матеріального носія інформації власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами повного копіювання та виконання відповідного доручення прокурора.
18.20.Також слідчий суддя враховує, що доручення прокурора про створення образів носіїв інформації наразі не виконане. Відтак, перед слідством може постати питання про проведення експертних досліджень вилученого технічного пристрою.
18.21.Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов?язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України).
18.22.У ході застосування до цієї справи наведених положень слідчий суддя виходить із: 1) права сторони обвинувачення самостійно визначати, які докази необхідно додатково зібрати на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню; 2) існування високої ймовірності (ризику) приховування, пошкодження, знищення документів або перетворення інформації, яка міститься на вилученому технічному пристрою; 3) необхідності завершення копіювання вмісту вилученого технічного пристрою на виконання доручення прокурора та потенційного проведення експертного дослідження технічного пристрою.
18.23.Зазначені ці обставини в сукупності дозволяють припустити, що власник майна, під загрозою подальшого викриття ймовірно злочинної діяльності, може спробувати приховати від органу досудового розслідування факт наявності на зазначених носіях інформації про події, які розслідуються у кримінальному провадженні, та/або знищити документи, які є речовими доказами. Це може спричинити настання ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК (приховування, пошкодження, знищення та перетворення зазначених відомостей), тому накладення арешту відповідає потребам досудового розслідування на цій стадії.
18.24.Копії документів та технічний носій інформації були вилучені під час обшуку на законних підставах, обшук у подальшому був легалізований, однак для їх подальшого утримання необхідне накладення арешту відповідно до вимог КПК України, що обумовлює накладення арешту.
18.25.Водночас, слідчий суддя наголошує, що для власника майна залишається доступною можливість порушувати питання перед судом щодо виправданості обґрунтовування подальшого утримання майна.
19.Завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, може бути виконане.
19.1.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість фактичної втрати та спотворення речових доказів, знищення їх як об'єктів матеріального світу. Однак з накладенням арешту втрачається можливість певних осіб розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, внаслідок накладення арешту на майно ОСОБА_6 , про яке зазначає прокурор у клопотанні, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
19.2.Слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки вони можуть підтвердити/спростувати версію органу досудового розслідування). За таких умов заявлена прокурором мета - збереження речових доказів - може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження. Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав). Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається.
20.Доводи представника власника майна про те, що вилучення документів перешкоджатиме господарській діяльності ТОВ «Деревообробна Європоліс», слідчий суддя оцінює критично з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час проведення обшуку були вилучені саме копії документів щодо діяльності товариства, тоді як їх оригінали залишилися у володінні ТОВ «Деревообробна Європоліс».
За таких обставин вилучення копій документів об'єктивно не позбавляє товариство можливості: 1) здійснювати поточну господарську діяльність; 2) вести бухгалтерський та податковий облік; 3) подавати звітність до контролюючих органів; 4) підтверджувати свої права та обов'язки у відносинах з контрагентами.
Саме по собі вилучення копій документів не створює перешкод для реалізації жодної з вказаних функцій, оскільки такі копії не є єдиними носіями відповідної інформації та не мають самостійного правового значення для здійснення господарської діяльності.
Крім того, представником власника не наведено конкретних обставин, які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення діяльності товариства саме внаслідок вилучення копій документів, а наведені доводи мають загальний та припущений характер.
З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що вилучення копій документів не призводить до непропорційного втручання у право власності та не створює негативних наслідків для господарської діяльності ТОВ «Деревообробна Європоліс», а відтак зазначені доводи не є підставою для відмови у накладенні арешту на таке майно.
21.Всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання прокурора слід задовольнити.
Керуючись статтями ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026000000000221 задовольнити.
2.Накласти арешт на:
2.1.мобільний телефоне Iphone 15 Pro Max IMEI НОМЕР_1 ;
2.2.копії документів господарської діяльності ТОВ «Деревообробна Євроліс» на 81 арк;
2.3.копію акту документальної податкової перевірки товариства на 18 арк.,
виявлені та вилучені під час обшуку 18 березня 2026 року за місцем фактичного місцезнаходження ТОВ «Деревообробна Європоліс» за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Герцена, буд. 17 та у директора товариства ОСОБА_6 ,
із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.
3.На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
4.Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
5.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_13