Справа № 991/2686/26
Провадження 1-кс/991/2700/26
06 квітня 2026 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 (уточнене) про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026000000000221від 21 лютого 2026 року та
Вступ
1.На розгляд слідчого судді 26 березня 2026 року надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна.
2.За змістом уточненого у судовому засіданні клопотання прокурор просив накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 16.03.2026 у робочому кабінеті ОСОБА_6 за адресою: м. Київ, провулок Аскольдів 3-А, а саме:
1)1 мобільний телефон марки Iphone 16 pro max в чохлі «Служба безпеки України»;
2)4 флеш носії;
3)1 ноутбук з написом «MHJ 51/885 н/т НОМЕР_1 »;
4)2 блокнота;
5)копію виписки ЄДРЮО ФОП та ГФ від 19.12.2016 на 1 арк.;
6)копію митної декларації на 2 арк.;
7)копію довідки N? 0229-25 на 1 арк.;
8)копію договору купівлі-продажу від 21.03.2025 на 1 арк.;
9)видаткову накладну N? 134 на 1 арк.;
10)копію висновку N? Д68-7744 на 1 арк.;
11)копію спеціального дозволу на користування надрами на 3 арк.;
12)копію видаткової накладної N? 3 від 17.02.2025 на 1 арк.;
13)копію листа про реєстрацію суб?єктів господарювання від 21.02.2022 на 1 арк.;
14)копію реєстраційного повідомлення від 21.02.2022 на 1 арк.;
15)копію контракту на продаж 2025/2002 на 8 арк.;
16)копію складської довідки на 1 арк.;
17)копію Invoice на 1 арк.;
18)контракт на проходження військової служби в СБУ на 1 арк.;
19)типовий договір про надання послуги управління багатоквартирним будинком 01.02.2022 на 4 арк.;
20)копію ордеру на службове житло на 1 арк.;
21)копію заяви N? 2683 на 1 арк.;
22)довідку про реєстрацію місця проживання на 3 арк.;
23)копію довідки про реєстрацію місця проживання на 4 арк.;
24)копію декларації на 6 арк.;
25)картку реквізитів на 1 арк.;
26)заяву про приєднання на 4 арк.
з метою збереження речових доказів.
3.У клопотанні прокурор зазначав, що вважає за доцільне розглянути арешт без повідомлення підозрюваного та його захисників, адже, на його переконання, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити відчуження вказаного майна на користь третіх осіб з ціллю уникнення конфіскації майна.
3.1.Слідчий суддя не погоджується з такими доводами прокурора, адже спірне майно вже вилучене під час обшуку та перебуває у віданні сторони обвинувачення. Це нівелює ризики про які зазначає прокурор. Відтак, про розгляд клопотання слідчий суддя повідомив сторону захисту.
4.Доводи клопотання прокурора зводяться до такого: 1) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 квітня 2026 року (провадження 1-кс/991/2631/26) надано дозвіл на проведення обшуку в робочому кабінеті ОСОБА_6 за адресою: м. Київ, провулок Аскольдів 3-А (ретроспективно); 2) під час проведення 16 березня 2026 року обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_6 вилучено майно, зазначене в п. 2 ухвали; 3) постановою від 17 березня 2026 року це вказане майно визнано речовим доказом, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим у ст. 98 КПК України; 4) наразі триває копіювання вмісту технічних носіїв, зазначених п. 2 ухвали, на виконання доручення прокурора від 24 березня 2026 року.
5.Прокурор підтримав своє уточнене клопотання та просив його задовольнити.
6.Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вважає, що 1) після винесення 25 березня 2026 року постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення, інкримінованому ОСОБА_6 , це кримінальне провадження не підсудне ВАКС; 2) вилучені флеш носії не були запаролені; 3) вилучені блокноти не містять записів, яка може цікавити слідство; 4) не вважав за можливе накладати арешт на оригінал контракту на проходження служби в СБ України; 5) телефон може бути речовим доказом, а ОСОБА_6 не надав пароль до нього, водночас, фактів на підтвердження відповідності телефону критеріям речового доказу відсутні. Відтак, на переконання захисника, підстави для задоволення клопотання про арешт майна відсутні.
7.Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку, що уточнене клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Нормативне регулювання
8.У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
9.Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
10.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення… (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
11.У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
12.Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 3 ст. 170 КПК України).
13.Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
14.У ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
15.З огляду на зазначені положення закону, для вирішення цього клопотання слідчому судді потрібно перевірити таке:
1) чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення;
2) чи виправдовують потреби досудового розслідування накладення арешту;
3) чи може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
16.Обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення існує.
16.1.Як слідує із змісту постанови про перекваліфікацію кримінальних правопорушень від 25 вересня 2026 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21 лютого 2026 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
16.2.Описана у постанові фабула у сукупності з представленими матеріалами кримінального провадження:
-заява про вчинення злочину від 21 лютого 2026 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 23 лютого 2026 року з наданими документами,
-заява про вчинення злочину від 26 лютого 2026 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 26 лютого 2026 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 26 лютого 2026 року,
-протокол огляду на вручення грошових коштів від 06 березня 2026 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15 березня 2026 року,
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17 березня 2026 року з додатками - переписка в месенджері,
-протокол за результатами контролю за вчиненням злочину від 07 березня 2026 року,
-протокол за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_10 від 06 березня 2026 року,
-протокол за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_10 від 07 березня 2026 року,
-протокол за результатами контролю за вчиненням злочину від 07 березня 2026 року,
-протокол за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_7 від 11 березня 2026 року,
-протокол за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_10 від 14 березня 2026 року,
-протокол за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_10 від 16 березня 2026 року
дає слідчому судді можливість дійти висновку про високу ймовірність наявності ознак вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а саме такого. ОСОБА_6 , являючись військовою службовою особою, будучи наділеним організаційно-розпорядчими обов?язками та адміністративно-господарськими функціями, перебуваючи на посаді заступника начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перевищив владу та службові повноваження, діючи за пособництва ОСОБА_10 , з метою отримання 600 тис. доларів США, у період з 06 березня 2026 року по 16 березня 2026 року одержав від представника групи компаній «Амбер Гальбін» ОСОБА_8 частину коштів у розмірі 300 тис. доларів США, що на день вчинення злочину відповідно до курсу НБУ становило 13 224 870 грн, за не притягнення фігурантів кримінального провадження до кримінальної відповідальності, перекваліфікацію кримінального правопорушення та усунення штучних перешкод у господарській діяльності суб?єктів господарювання, що спричинило тяжкі наслідки власникам групи компаній «Амбер Гальбін», а також нематеріальну шкоду, що виразилася у підриві авторитету Служби безпеки України, як правоохоронного органу.
16.3.Таким чином, у матеріалах клопотання наявні докази, які за стандартом доведення «достатні підстави» вказують на існування зв'язку вчиненого кримінального правопорушення з ОСОБА_6 .
17.Потреби досудового розслідування виправдовують накладання арешту
17.1.Постановою прокурора від 17 березня 2026 року спірне майно визнано речовим доказом з тих мотивів, що воно може містити відомості, які можуть бути використані у доказуванні в межах даного кримінального провадження.
17.2.Слідчий суддя встановив, що вилучені документи відповідають критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України, оскільки вони стосуються, зокрема, групи компаній «Амбер Гальбін», документів щодо видобутку бурштину, тобто їх можна об'єктивно пов'язати з обставинами, що встановлюються у кримінальному провадженні. Отже, зазначені документи безпосередньо пов'язані з предметом досудового розслідування та мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у провадженні.
17.3.Що стосується вилучених блокнотів, то вони можуть містити записи щодо обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні, отже відповідають критеріям речового доказу.
17.4.Частина документів стосуються безпосередньо підозрюваного ОСОБА_6 та можуть бути використані у якості характеризуючих матеріалів. Отже, ці документи містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідають критеріям речового доказу.
17.5.Стосовно вилученого оригіналу контракту на проходження військової служби в СБ України слідчий суддя зазначає таке. Зазначений документ може бути використаний органом досудового розслідування при судово-почеркознавчих досліджень, для проведення яких повинні бути надані оригінали документів.
17.6.Також є потреба у арешті телефону, флеш носіїв та ноутбуці, зазначених п. 2 ухвали, адже наразі триває копіювання їх вмісту на виконання доручення прокурора від 24 березня 2026 року.
17.7.На переконання слідчого судді, прокурор наводить достатні підстави вважати, що вилучені під час проведення обшуку телефон, флеш носії та ноутбук, а саме інформація у них, має суттєве значення для досудового розслідування та вони є речовими доказами у кримінальному провадженні.
17.8.До такого висновку слідчий суддя прийшов враховуючи неоспорювану практику використання технічних пристроїв при спілкуванні між ймовірними співучасниками ймовірного злочину та збереження/обміну інформацією, яка може містити відомості, що стосуються предмету доказування.
17.9.А тому, в розумінні КПК України вилучена техніка, та відповідні електронні файли, що у ній містяться, наразі мають значення для здійснюваного кримінального провадження.
17.10.Необхідність накладення арешту обґрунтована не лише тим, що існує необхідність у збереженні речових доказів, тобто запобіганні можливості приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити чи перетворити інформацію, яка зберігається на телефоні, флеш носіях та ноутбуці, яку можна використати як доказ у кримінальному провадженні, а й копіювання їх змісту.
17.11.Водночас, слідчий суддя звертає увагу на необхідність врахування характерних рис електронного документа, якими є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Встановлена законодавцем заборона на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, комп'ютерної техніки тощо безпосередньо пов'язана із існуванням можливості копіювання інформації, яка на них знаходиться, без вилучення носіїв, які самі по собі не мають доказового значення у конкретному кримінальному провадженні, а тому їх вилучення не буде сприяти досягненню основних завдань кримінального провадження.
17.12.В той же час, наведене не свідчить про те, що у разі неможливості з технічних причин здійснити виявлення та копіювання інформації, такий носій має бути повернутий володільцю. В такому випадку, орган досудового розслідування має вжити відповідних процесуальних заходів, визначених положеннями КПК України, для відшукання, дослідження, фіксації та збереження відповідної інформації.
17.13.Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі досудового розслідування (на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна) інформація, яка ймовірно міститься на вилученій техніці, може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не може бути скопійована у необхідному обсязі, що обумовило б можливість повернення цих матеріальних носіїв інформації власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами повного копіювання та виконання відповідного доручення прокурора.
17.14.Також слідчий суддя враховує, що мобільний телефон марки Iphone 16 pro max, вилучений у ОСОБА_6 містить систему логічного захисту, про що зазначив захисник у судовому засіданні. Крім цього, доручення прокурора про створення образів носіїв інформації наразі не виконане. Відтак, перед слідством може постати питання про проведення експертних досліджень вилучених технічних пристроїв.
17.15.Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов?язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України).
17.16.У ході застосування до цієї справи наведених положень слідчий суддя виходить із: 1) права сторони обвинувачення самостійно визначати, які докази необхідно додатково зібрати на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню; 2) існування високої ймовірності (ризику) приховування, пошкодження, знищення документів або перетворення інформації, яка міститься на вилучених технічних пристроях; 3) необхідності завершення копіювання вмісту вилучених технічних пристроїв на виконання доручення прокурора та потенційного проведення експертного дослідження технічних пристроїв.
17.17.Зазначені ці обставини в сукупності дозволяють припустити, що власник майна, під загрозою подальшого викриття ймовірно злочинної діяльності, може спробувати приховати від органу досудового розслідування факт наявності на зазначених носіях інформації про події, які розслідуються у кримінальному провадженні, та/або знищити документи, які є речовими доказами. Це може спричинити настання ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК (приховування, пошкодження, знищення та перетворення зазначених відомостей), тому накладення арешту відповідає потребам досудового розслідування на цій стадії.
17.18.Документи та технічні носії інформації були вилучені під час обшуку на законних підставах, обшук у подальшому був легалізований, однак для їх подальшого утримання необхідне накладення арешту відповідно до вимог КПК України, що обумовлює накладення арешту.
17.19.Водночас, слідчий суддя наголошує, що для власника майна залишається доступною можливість порушувати питання перед судом щодо виправданості обґрунтовування подальшого утримання майна.
18.Завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, може бути виконане.
18.1.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість фактичної втрати та спотворення речових доказів, знищення їх як об'єктів матеріального світу. Однак з накладенням арешту втрачається можливість певних осіб розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, внаслідок накладення арешту на майно ОСОБА_6 , про яке зазначає прокурор у клопотанні, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
18.2.Слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки вони можуть підтвердити/спростувати версію органу досудового розслідування). За таких умов заявлена прокурором мета - збереження речових доказів - може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження. Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав). Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається.
19.Всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання прокурора слід задовольнити.
20.Це клопотання підлягає розгляду слідчим суддею ВАКС.
20.1.Як убачається з матеріалів клопотання, на момент звернення прокурора з клопотанням про накладення арешту на майно правова кваліфікація інкримінованого кримінального правопорушення відповідала вимогам, визначеним ст. 33-1 КПК України, у зв'язку з чим зазначене клопотання було подано до Вищого антикорупційного суду як до належного суду.
20.2.Отже, на час надходження клопотання до суду порушення правил предметної підсудності відсутні.
20.3.Разом із тим, у період між зверненням прокурора з указаним клопотанням та його судовим розглядом прокурором прийнято постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, за новою кваліфікацією, кримінальне провадження не підпадає під предметну підсудність Вищого антикорупційного суду.
20.4.Оцінюючи зазначені обставини, слідчий суддя виходить із такого.
20.5.Кримінальний процесуальний закон не містить положень, які б передбачали зміну визначеної підсудності клопотання, поданого на стадії досудового розслідування, у зв'язку із подальшою зміною правової кваліфікації кримінального правопорушення після його надходження до суду. Визначення підсудності процесуального звернення здійснюється з огляду на обставини, що існували на момент його подання, та не може залежати від подальших процесуальних рішень сторони обвинувачення.
20.6.Процесуальна стабільність вимагає оцінювати підсудність ex ante, а не залежно від подальших рішень сторони обвинувачення.
20.7.Інше тлумачення призвело б до можливості довільної зміни підсудності шляхом прийняття процесуальних рішень після звернення до суду, що створює ризики зловживання процесуальними правами та суперечить принципу правової визначеності.
20.8.Опосередковано на необхідність розгляду клопотання слідчим суддею ВАКС вказують положення п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України, які передбачають передачу кримінального провадження на розгляд іншого суду у разі, якщо до початку судового розгляду встановлено, що воно надійшло до суду з порушенням правил підсудності. Водночас у цьому випадку таких порушень не встановлено, оскільки на момент надходження клопотання воно було подано з дотриманням вимог предметної підсудності.
20.9.Крім того, слідчий суддя враховує, що розгляд клопотань на стадії досудового розслідування має самостійний процесуальний характер та спрямований на забезпечення ефективності кримінального провадження. Передача такого клопотання до іншого суду після його надходження та призначення до розгляду призвела б до невиправданого затягування строків розгляду, утримання тимчасово вилученого майна у володінні сторони обвинувачення без судового рішення та могла б унеможливити досягнення мети застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.
20.10.За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що подальша зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення після звернення прокурора до суду не впливає на визначення підсудності вже поданого клопотання.
20.11.У зв'язку з викладеним клопотання підлягає розгляду по суті слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
20.12.Кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості відмови у задоволенні клопотання з підстав його непідсудності відповідному суду. У разі встановлення порушення правил підсудності належним процесуальним наслідком є вирішення питання про направлення відповідного матеріалу за належністю, а не відмова у його задоволенні.
20.13.Водночас, як встановлено слідчим суддею, на момент звернення прокурора з клопотанням порушення правил підсудності відсутні.
20.14.Таким чином, доводи сторони захисту про необхідність відмови у задоволенні клопотання з підстав його непідсудності є необґрунтованими та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026000000000221 задовольнити.
2.Накласти арешт на:
2.1.1 мобільний телефон марки Iphone 16 pro max в чохлі «Служба безпеки України»;
2.2.4 флеш носії;
2.3.1 ноутбук з написом «MHJ 51/885 н/т 1113711116»;
2.4.2 блокнота;
2.5.копію виписки ЄДРЮО ФОП та ГФ від 19.12.2016 на 1 арк.;
2.6.копію митної декларації на 2 арк.;
2.7.копію довідки N? 0229-25 на 1 арк.;
2.8.копію договору купівлі-продажу від 21.03.2025 на 1 арк.;
2.9.видаткову накладну N? 134 на 1 арк.;
2.10.копію висновку N? Д68-7744 на 1 арк.;
2.11.копію спеціального дозволу на користування надрами на 3 арк.;
2.12.копію видаткової накладної N? 3 від 17.02.2025 на 1 арк.;
2.13.копію листа про реєстрацію суб?єктів господарювання від 21.02.2022 на 1 арк.;
2.14.копію реєстраційного повідомлення від 21.02.2022 на 1 арк.;
2.15.копію контракту на продаж 2025/2002 на 8 арк.;
2.16.копію складської довідки на 1 арк.;
2.17.копію Invoice на 1 арк.;
2.18.контракт на проходження військової служби в СБУ на 1 арк.;
2.19.типовий договір про надання послуги управління багатоквартирним будинком 01.02.2022 на 4 арк.;
2.20.копію ордеру на службове житло на 1 арк.;
2.21.копію заяви N? 2683 на 1 арк.;
2.22.довідку про реєстрацію місця проживання на 3 арк.;
2.23.копію довідки про реєстрацію місця проживання на 4 арк.;
2.24.копію декларації на 6 арк.;
2.25.картку реквізитів на 1 арк.;
2.26.заяву про приєднання на 4 арк.,
виявлені та вилучені 16 березня 2026 року під час обшуку в службовому кабінеті НОМЕР_2 Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (заступника начальника Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 ), що знаходиться за адресою м. Київ, пров. Аскольдів, 3 А
із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.
3.На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
4.Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
5.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_11