Справа № 645/1766/20 Номер провадження 22-ц/814/674/26Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
31 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
Суддів: Бутенко С.Б., Пікуля В.П.
при секретарі Філоненко О.В.
за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Сільченка Сергія Олександровича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Полтаві клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сільченка Сергія Олександровича про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,-
Зміст заяви
27.03.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Фрунзенському районному суду м. Харкова підлягають розгляду Октябрським районним судом м. Полтави.
04.11.2024 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла заява від позивача ОСОБА_2 в якій останній просив суд залучити до участі у справі № 645/1766/20 ОСОБА_1 ,1948 року народження, у якості правонаступника відповідача ОСОБА_3 після його смерті.
Короткий зміст судового рішення
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25 березня 2025 року залучено ОСОБА_1 в якості правонаступника відповідача ОСОБА_3 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із таким судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Сільченко С.О.подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 25 березня 2025 року.
Зазначає, що Цивільний кодекс України не містить презумпцію прийняття спадщини спадкоємцем п'ятої черги за фактом звернення із заявою до нотаріуса в порядку, передбаченому частиною першою статті 1269 ЦК України.
Частиною першою статті 67 Закону України «Про нотаріат» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Державний нотаріус, який веде спадкову справу № 93/2024, у роз'ясненні № 1013/02-14 від 22.11.2024 роз'яснив, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про нотаріат» та п. 4.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє підстави для закликання до спадкоємства осіб, які подали заяву про видачу свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, що з урахуванням мети діяльності нотаріату, визначеної у статті першій Закону України «Про нотаріат» нотаріус може не підтвердити факт наявності права на спадкування, якщо для цього будуть достатні підстави. Як вбачається з роз'яснення № 1013/02-14 від 22.11.2024, державний нотаріус перевіривши надані апелянтом документи, дійшов висновку, що у ОСОБА_1 та спадкодавця ( ОСОБА_3 ) відсутні родинні чи інші відносини.
Зазначена інформація була відома суду першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали, оскільки такі відомості були повідомлені Третьою Харківською міською державною нотаріальною конторою у листі № 870/01-16 від 05.10.2024, долученому позивачем до клопотання від 03.11.2024.
Апелянт звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та померлим ОСОБА_3 .
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.03.2025 у справі № 641/8671/24 було задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин. Встановлено факт, що ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене рішення набуло законної сили 02.05.2025.
Таким чином, станом на момент винесення Октябрським районним судом м. Полтави ухвали від 25.03.2025 про залучення ОСОБА_1 в якості правонаступника відповідача ОСОБА_3 у справі № 645/1766/20 були відсутні докази заміни суб'єктів в матеріальному правовідношенні. Між тим, суд першої інстанції, застосувавши до процесуальних правовідносин статтю 55 ЦПК України, неповно з'ясував обставини справи і допустив неправильне застосування (не застосував) норми матеріального права, зокрема статей 1268 - 1269 ЦК України, частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат». Тим самим, суд залучив ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_3 , хоча на момент винесення оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 не мала статусу спадкоємця ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю доведеності факту родинних відносин.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, клопотання про закриття провадження у справі приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Сільченко С.О.у клопотанні про закриття провадження у справі посилається на п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Зазначає, що стягнення заборгованості за цією позикою було предметом розгляду у справі № 546/852/16, у якій Фрунзенський районний суд м. Харкова рішенням від 14.05.2019 року стягнув з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 суму позики згідно договору позики від 25.05.2001 р. в розмірі 5 000 дол.США. Рішення набрало законної сили 03.02.2020.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме:
- тотожних сторін спору;
- тотожного предмета позову;
- тотожної підстави позову.
Отже, позови мають повністю збігатися за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21, від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20.
Дослідивши матеріали справи у межах, необхідних для вирішення клопотання, суд встановив, що 04.11.2024 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_2 в якій прохав залучити до участі у справі № 645/1766/20 ОСОБА_1 ,1948 року народження, у якості правонаступника відповідача ОСОБА_3 після його смерті.
Згідно актового запису про смерть № 2167 від 15.02.2024 відповідач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно листа № 870/01-16 від 05.10.2024 Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори, до нотаріальної контори 28.06.2024 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 1948 р.н.
В даній справі ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25 березня 2025 року, яку в апеляційному порядку оскаржує представник ОСОБА_1 - адвокат Сільченко С.О. залучено ОСОБА_1 в якості правонаступника відповідача ОСОБА_3 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
З огляду на викладене, відсутні підстави для закриття провадження у справі та задоволення клопотання відповідача.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 256, 373, 374 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сільченка Сергія Олександровича про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштівна підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Панченко
Судді С.Б. Бутенко
В.П. Пікуль