Справа № 534/2537/25 Номер провадження 22-ц/814/1932/26Головуючий у 1-й інстанції Комарова Д. Ю. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
09 квітня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Пікуля В.П.,
суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Безрук Артем Володимирович, на рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання -
Описова частина
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, починаючи з 23 вересня 2025 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
З рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року не погодилася позивач та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши 22 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» (документ сформовано у системі 21 січня 2026 року) до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Рух справи
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Безрук А.В., на рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року залишено без руху у зв'язку з ненаданням доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Водночас було роз'яснено, що у випадку не усунення вказаних недоліків у десятиденний строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Вище вказане судове рішення було направлено засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 на вказану нею в апеляційній скарзі поштову адресу, однак поштове відправлення повернулося до суду апеляційної інстанції неврученим із зазначенням підстави «закінчення встановленого терміну зберігання».
Крім того, ухвала Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року була доставлена до електронного кабінету представника позивача - адвоката Безрука А.В. 26 лютого 2026 року.
Згідно пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Позиція апеляціного суду
Щодо поданої на електронну пошту апеляційного суду заяви
Статтею 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини п'ятої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази, тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина шоста статті 43 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку та вказано про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.
Зазначено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Вказані підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Згідно з пунктом 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 Положення).
Альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного цифрового підпису.
Заяву про усунення недоліків від 08 квітня 2026 року надіслано адвокатом Безруком А.В. на електронну адресу суду апеляційної інстанції, без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Відповідно до пункту 10 Положення адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку.
Отже, адвокат Безрук А.В. мав можливість відповідно до закону подати заяву про усунення недоліків від 08 квітня 2026 року: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).
У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалах від 11 вересня 2025 року по справі № 495/4997/21, від 25 березня 2026 року по справі № 367/6623/21).
Крім того, частиною дев'ятою статті 43 ЦПК України передбачено, що якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Враховуючи наведене, заява про усунення недоліків від 08 квітня 2026 року, подана адвокатом Безруком А.В., підлягає поверненню без розгляду, оскільки вона надіслана не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою (відомості про підписання її КЕП матеріали справи не містять), що дає підстави стверджувати, що адвокат використав спосіб звернення до суду не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Щодо усунення недоліків апеляційної скарги
З матеріалів справи вбачається, що станом на час постановлення даної ухвали, недоліки апеляційної скарги усунуто не було. Клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків скаржником не подано.
Частиною другою статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому, відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Приймаючи до уваги те, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Також необхідно роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 14, 183, 185, 356, 357, 381 ЦПК України, суд -
Заяву адвоката Безрука Артема Володимировича про усунення недоліків апеляційної скарги від 08 квітня 2026 року - повернути адвокату Безруку Артему Володимировичу без розгляду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Безрук Артем Володимирович, на рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року - визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко