Справа № 554/16074/25 Номер провадження 33/814/309/26Головуючий у 1-й інстанції Сметаніна А. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
08 квітня 2026 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , адвокатів Дробахи А.Е., Шевченко Д.С., потерпілого ОСОБА_2 ,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Дар'ї Станіславівни та адвоката Дробахи Артура Едуардовича на постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2025 року,-
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 51 гривень.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнана винною в тому, що 28 серпня 2025 року о 15 годині 25 хвилин, в м. Полтава, по вул. Небесної Сотні, 5, біля під'їзду №2, ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме, керуючи транспортним засобом Lincoln, модель Aviator, д.н.з. НОМЕР_1 , безпідставно, протягом тривалого часу, використовувала звуковий сигнал автомобіля (клаксон), чим порушила громадський порядок та спокій громадян. У подальшому розмістила в соціальній мережі «Інстаграм» відеозапис, на якому висловилась на адресу ОСОБА_2 образливими словами та виклала його фото, чим продовжила порушувати громадський порядок та спокій громадян та проявила неповагу до суспільства, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржили захисники ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Д.С. та адвокат Дробаха А.Е. подали апеляційні скарги, в якій прохають постанову Шевченківського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2025 року скасувати провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційних скарг зазначають, що в діях ОСОБА_1 відсутня обов'язкова ознака суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме: хуліганський мотив - тобто явна неповага до суспільства, прагнення протиставити себе оточуючим, продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм поведінки.
Зазначають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, події 24.11.2025 року були дорожнім конфліктом, спровокованим порушенням ПДР з боку потерпілого, а подальші події мережі інтернет лежать виключно у площині цивільних правовідносин.
Акцентують увагу суду, що суд першої інстанції помилково не звернув увагу, що сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства, в розумінні вимог ст.173 КУпАП, таким чином, матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 таких дій, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи та свідків, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 28 серпня 2025 року о 15 годині 25 хвилин, в м. Полтава, по вул. Небесної Сотні, 5, біля під'їзду №2, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Lincoln, модель Aviator, д.н.з. НОМЕР_1 , та виїжджаючи з прибудинкової території, при виникненні труднощів щодо об'їзду з припаркованого до узбіччя автомобіля потерпілого, протягом 2-3 хвилин використовувала звуковий сигнал автомобіля (клаксон), з метою прискорення розв'язки дорожньої ситуації, яка склалася. Після від'їзду потерпілим на власному автомобілі з місця парковки, продовжила свій рух. У подальшому розмістила в соціальній мережі «Інстаграм» відеозапис, на якому вказала на не належну парковку потерпілим свого автомобіля, та висловилась на адресу ОСОБА_2 образливими словами і виклала його фото.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично це адміністративне правопорушення встановлюється та підтверджується - протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №397448 від 30.10.2025 року; рапортами працівників Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, заявою ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП від 02.09.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.09.2025, ОСОБА_3 від 02.09.2025, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також DVD-R диском та флеш-носієм з відеозаписом.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитися, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 252, 280КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідальність за ст.173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку. Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.
Образливе чіпляння до громадян - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
Інші подібні дії - насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-не-будь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони. Перелік не є вичерпним.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.
Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі, мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Як вбачається із зібраних по справі доказів, у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки дії останньої щодо тривалого використання звукового сигналу (клаксону), були викликані обставинами дорожньої ситуації при здійсненні нею маневру об'їзду припаркованого автомобіля потерпілого, а не метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
Доводи потерпілого та власні думки свідків, щодо оцінки дій ОСОБА_1 , не підтверджуються зібраними по справі доказами та не відповідають встановленим обставинам події. За таких обставин, встановлений факт тривалого використання звукового сигналу, мав би оцінюватися працівниками поліції лише в частині дотримання ОСОБА_1 , як водієм, вимог ПДР України, якими врегульовано питання використання водіями звукового сигналу керованого ними автомобіля.
На думку суду апеляційної інстанції, відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і у діях ОСОБА_1 щодо розміщення в соціальній мережі «Інстаграм» відеозапису, на якому вказала на не належну парковку потерпілим свого автомобіля, та висловилась на адресу ОСОБА_2 образливими словами і виклала його фото.
Вказані дії також вчиненні не з метою порушення громадського порядку та спокою громадян, та стосуються правовідносин в сфері зібрання та розповсюдження інформації про інших громадян, а тому можуть бути лише підставою накладення на ОСОБА_1 не відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, а цивільної відповідальності.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Апеляційний суд, провівши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, доходить висновку, що матеріали справи не містять належних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй дій, що в свою чергу виключає наявність підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
За таких обставин, постанова судді місцевого суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1ст. 247 КпАП України- закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Дар'ї Станіславівни та адвоката Дробахи Артура Едуардовича - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2025 року - стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КпАП України - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин