Справа № 533/997/25 Номер провадження 22-ц/814/2109/26Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
06 квітня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І. при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Лазарєвої Маргарити Сергіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 14 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У листопаді 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із вказаним позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 42000,00 грн, яка складається: 8400,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 33600,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також вирішити питання судових витрат.
В обгрунтування позову вказувало, що 06.04.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://credоs.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1184-4745. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 8400,00 грн зі строком кредитування на 300 календарних днів; базовий період - 18 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Зазначало, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, а тому станом на 07.10.2025 виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 83244,00 грн, з яких: 8400,00 грн прострочена заборгованість за кредитом; 74844,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Вказувало, що кредитодавцем було прийнято рішення про часткове списання заборгованості відповідачу у сумі 41244,00 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини просило задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2025 року позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1184-4745 від 06.04.2023, станом на 07.10.2025 у загальному розмірі 16800,00 грн, яка складається з: 8400,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 8400,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
На вказане рішення представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подано апеляційну скаргу в якій просить рішення районного суду в частині нарахування відсотків у сумі 8400 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 33600 грн.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що висновки районного суду базуються на хибному ототожнені природи нарахування процентів у відповідності до положень статей 1048, 1056-1 ЦК України та в порядку частину другої статті 625 цього Кодексу; як наслідок, суд дійшов помилкового висновку щодо можливості зменшити розмір процентів за користування кредитними коштами упродовж дії строку кредитування.
Зазначає, що обов'язок сплати процентів по кредиту, порядок нарахування процентів, а також їх фіксований розмір передбачені статтями 1048, 1056-1 ЦК України та погоджені сторонами зобов'язання при укладенні кредитного договору, який є чинним.
Зазначає, що при постановленні рішення в частині зменшення розміру нарахованих процентів, суд не навів жодної норми чинного законодавства, яка б це передбачувала, тим самим, протизаконно втрутившись у договірні правовідносини сторін.
Вказує, що відповідач правом відмовитись від договору у продовж 14 днів не скористалася та продовжувала користуватися кредитними коштами, що підтверджує її погодження із умовами договору.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення тіла кредиту не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині, відповідно до ст. 367 ЦПК України не переглядається.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Районним судом встановлено, що 06.04.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1184-4745.
Відповідно до умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 8400,00 грн зі строком кредитування на 300 календарних днів; базовий період - 18 днів; стандартна % ставка - 3,00 % в день; реальна річна процентна ставка - 756335,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 84000,00 грн. Окрім цього відповідач в п.12 Реквізити сторін зазначила номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 (а.с.11-16).
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.
До договору про відкриття кредитної лінії №1184-4745 від 06.04.2023 додано: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що затверджені наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №69-П від 23.11.2022 року (а.с.17-23); паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.24-25), таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1184-4745 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України (а.с.26), які підписані електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором А6123.
Районним судом також встановлено, що перерахування коштів ОСОБА_1 від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було проведено через систему платежів LiqPay, а саме: 06.04.2023 було проведено платіж №2271819780 на суму 8400,00 грн, по договору №1184-4745 на картку НОМЕР_1 , що також підтверджується квитанцією (а.с.28, 27).
Також встановлено, що станом на 07.10.2025 відповідач ОСОБА_1 , має заборгованість за кредитним договором №1184-4745 від 06.04.2023 у загальному розмірі 83244,00 грн, яка складається з: 8400,00 грн - заборгованість за кредитом; 74844,00 грн -заборгованість за нарахованими відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.29-39).
Відповідно до Програми лояльності позивач частково списав відповідачу заборгованість за нарахованими процентами в сумі 41244,00 грн, таким чином заборгованість в загальному розмірі становить 42000,00 грн, яка складається з: 8400,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 33600,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з того, що позивачем доведено належними доказами неналежне виконання позичальником умов зобов'язання за кредитом, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню за тілом кредиту та відсотками, розмір яких суд визнав за можливе зменшити до розміру тіла кредиту, що забезпечить розумний баланс інтересів сторін, буде справедливим та адекватним у розрізі конкретних правовідносин.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із частиною першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Процентна ставка за кредитним договором, як його істотна умова, може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частини перша-третя статті 1056-1 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Отже, надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає у тому, що позичальник одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 від 05.04.2023.
У справі, що переглядається установлено, що позичальник, будучи обізнаною із умовами кредитування, серед іншого, погодилась із розміром зниженої та стандартною відсоткової ставки, нарахованих у межах строку кредитування, що відповідає положенням статей 1048, 1056-1 ЦК України.
Погодивши таку фіксовану відсоткову ставку та умови її застосування, позичальник взяла на себе відповідні зобов'язання, звільнення від виконання яких не може бути виправданим помилковою оцінкою ним певних обставин чи норм права, за відсутності належного правового підґрунтя.
Суд першої інстанції викладене залишив поза увагою та дійшов помилкового висновку щодо підставності зменшення розміру заборгованості за процентами у співвідношенні до розміру боргу за тілом кредиту, безпідставно ототожнивши природу процентів за фіксованою процентною ставкою із пенею, вимоги щодо стягнення якої позивачем не заявлялися. Проте саме розмір пені із урахуванням конкретних обставин справи, може бути зменшений з підстав її явної невідповідності принципу справедливості та законодавству України.
Отже, в цій частині доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, оскільки законодавчо визначених підстав для зменшення погодженого сторонами зобов'язання розміру відсоткової ставки не передбачено чинним законодавством, тоді як заявлена до стягнення заборгованість за процентами підтверджена належними доказами та підлягає стягненню у розмірі 33600 грн.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити, збільшивши розмір заборгованості за нарахованими відсотками із 8400 грн. до 33600 грн. та загального розміру стягнення із 16800 грн. до 42000 грн.
Рішення районного суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, апеляційним судом не переглядалось.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За правилами частини першої наведеної норми судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13ст. 141 ЦПК України).
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню тому необхідно здійснити перерозподіл судових витрат. В суді першої інстанції позивачем сплачено судовий збір до місцевого суду у сумі 2422, 40 грн., а в суді апеляційної інстанції сплачено - 3633,60 грн. Враховуючи те, що позов задоволено необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 6056 грн.
Керуючись ст.ст.367, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Лазарєвої Маргарити Сергіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» , - задовольнити частково.
Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 14 січня 2026 року ,- змінити в частині розміру постановлених до стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» суми заборгованості за нарахованими відсотками, збільшивши розмір відсотків, які підлягають стягненню із 8400 грн. до 33600 грн. та загального розміру стягнення із 16800 грн. до 42000 грн., з мотивів наведених у мотивувальній частині даної постанови.
Змінити розподіл судових витрат, стягнувши із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 6056 грн.
В іншій частині рішення районного суду не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 09 квітня 2026 року.
Головуючий суддя : ________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ________________ С.Б. Бутенко_________________ О.І. Обідіна