Житомирський апеляційний суд
Справа №291/700/25 Головуючий у 1-й інст. Гарбарук І. М.
Номер провадження №33/4805/341/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
08 квітня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 18.06.2025 о 20 год 23 хв у с.Прибережне по вул.Незалежності керував транспортним засобом ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема зазначає, що ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, тоді як наявний у справі відеозапис не підтверджує факту керування ним транспортним засобом, законності його зупинки та порушення ним Правил дорожнього руху. На його думку, наданий цифровий носій містить суттєві перерви у часі, що не дає можливості повно відтворити події та встановити всі обставини, у зв'язку з чим викликає сумніви щодо його автентичності, а відтак не може вважатися належним та допустимим доказом. Також, звернув увагу на проведення огляду з порушенням вимог Інструкції від 09.11.2015 №1452/735, у зв'язку з чим вважає такий огляд недійсним відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП. Зокрема зазначив, що йому не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я шляхом вручення направлення, а також не роз'яснено права, передбачені Конституцією України та ст.268 КУпАП. Окрім того, вказав, що відеозапис не підтверджує факту підписання ним чеку за результатами огляду та його відсторонення від керування транспортним засобом у порядку, визначеному ст.266 КУпАП. Вважає, що долучений до матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції від 07.12.014 №1395, а тому не є належним, допустимим та достовірним доказом, який би узгоджувався із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» та свідчив про беззастережну його винуватість у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що копію оскаржуваної постанови отримав поштою лише 17.09.2025, про що свідчить долучений до апеляційної скарги поштовий конверт та відомості про відстеження поштового відправлення згідно трекінгу за №0610277807788.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду та вбачається з матеріалів справи, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №365974 від 18.06.2025, згідно якого, ОСОБА_1 18.06.2025 о 20 год 23 хв у с.Прибережне по вул.Незалежності керував транспортним засобом ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотесту Драгер. Результат позитивний 0,48 проміле (а.с.1); роздруківкою приладу Drager Alcotest 6820 (тест №721) з результатом - 0,48 проміле(а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками (запах алкоголю з порожнини рота) та за результатами огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння проба позитивна - 0,48 проміле (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2025 (а.с.5); розписками про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, підписаною ОСОБА_1 (а.с.6-7); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.9); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5011216 від 18.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.10); рапортом інспектора СРПП ВПР №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Кормана П. від 18.06.2025 (а.с.12);відеозаписом обставин події (а.с.13).
Суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
Із наявних у матеріалах справи відеозаписів з нагрудної камери поліцейського та автомобільного відеореєстратора вбачається, що зафіксовані обставини події в сукупності з іншими доказами є достатніми для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відеозаписи не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи, що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги. Сумніви щодо автентичності оригіналу відеозапису є припущеннями та не підтверджені жодними доказами.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку з порушенням ПДР, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. Також у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та він пройшов відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, який показав позитивну пробу 0,48проміле, що перевищує цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові, встановлений п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015. Водій погодився з результатом огляду, йому було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його ознайомлено з адміністративними матеріалами та відсторонено від керування транспортним засобом. Чек за результатами тестування спеціальним засобом, в якому міститься відповідна відмітка «Згоден», акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі «з результатом згоден», протокол про адміністративне правопорушення, розписку про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом та інші процесуальні документи ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень.
Порушень уповноваженими особами вимог ст.266 КУпАП таІнструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, які могли б бути підставою для визнання огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 недійсним, з відеозапису не вбачається.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Обставини викладені у протоколі відповідають дійсності та підтверджуються наявним у справі відеозаписом.
Доводи апеляційної скарги беззаперечно спростовуються наявним у справі відеозаписом та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається апелянт, не мають преюдиційного значення для вирішення даної справи за встановлених у ній обставин. Постанова суду не суперечить практиці ЄСПЛ.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ружинського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич