Справа № 761/13716/26
Провадження № 2-о/761/318/2026
10 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою, -
У квітні 2026 року заявники звернулися до Шевченківського районного суду міста Києва з даною заявою.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя зважає на наступне.
Заявниками було подано до суду спільну позовну заяву про розірвання шлюбу.
Згідно з вимогами ст. 109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі не виконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
Так, до заяви взагалі не додано нотаріальний договір про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини, та визначення розміру аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою, без руху та надати позивачу час на усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою - залишити без руху і надати заявникам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити заявникам, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Матвєєва
10 квітня 2026 року