Справа № 761/2361/26
Провадження № 1-кс/761/2780/2026
01 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника Пристоличної сільської ради адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно,
в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника Пристоличної сільської ради адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно.
Клопотання мотивовано, зокрема, тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2022 у кримінальному провадженні № 42015100000000795 накладено арешт на земельні ділянки, зокрема, земельну ділянку площею 0,4901 га., кадастровий номер 3220888001:01:007:0002, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (РНОНМ 362970832000); будівля ІОЦ, літера за планом «А-ІІ», загальною площею 857,7 кв.м., за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с.Щасливе, вул. Л.Українки, 20а (РНОНМ 363055232000).
Так, представник власника майна адвокат ОСОБА_3 , що діє в інтересах власника майна Пристоличної сільської ради вказує на те, що рішення щодо арешту майна є неправомірним та необґрунтованим, оскільки дане нерухоме майно не може бути використане як доказ факту обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отже не може бути речовим доказом. Крім того, зазначив, щоПристолична сільська рада набула вказане майно у 2019 році, у фізичної особи, на момент придбання майна ніяких обтяжень на вказане майно не було, тобто є добросовісним набувачем майна, на яке накладено арешт. На вказаній земельній ділянці планується забудова освітнього закладу, зазначений арешт унеможливлює реконструкцію будівлі інформаційно обчислювального центру під заклад освіти та зводить нанівець всі заходи вжиті Пристоличною сільською радою, спрямовані на реалізацію вказаного проекту, що позбавляє право дітей громади на належну реалізацію конституційного права на освіту. Більше того, обставини кримінального провадження № 42015100000000795 в частині, що стосується майна Пристоличної сільської ради є надуманими та не містять жодних ознак вчинення кримінального правопорушення, а спори щодо такого майна є виключно господарськими і вже були вирішені у судовому порядку.
А тому арешт підлягає скасуванню, так як не виправдовує втручання у права власника.
Представник власника майна направив клопотання щодо розгляду клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав у ньому наведених.
Прокурор про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином,в судове засідання не прибув, однак його неявка в силу положень ч. 2 ст. 174 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання, при цьому, в розпорядженні слідчого судді наявні достатні матеріали для прийняття рішення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, дійшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів убачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2022 у кримінальному провадженні № 42015100000000795 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч.5 ст.191; ч.3 ст.209; ст.218-1; ч.2 ст.ст361, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364-1; ч.2 ст.364-1; ч.3 ст.365-2; ч.2 ст.28, ч.2 ст.366; ч.1 ст.388 КК України накладено арешт зокрема, земельну ділянку площею 0,4901 га., кадастровий номер 3220888001:01:007:0002, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (РНОНМ 362970832000); будівля ІОЦ, літера за планом «А-ІІ», загальною площею 857,7 кв.м., за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с.Щасливе, вул. Л.Українки, 20а (РНОНМ 363055232000).
В ухвалі суду не зазначено зокрема даних про власника арештованого майна, що свідчить про те, що ці обставини належим чином не з'ясовувались.
При цьому, як слідує з мотивувальної частини ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту, зокрема даного майна, стало лише те, що дане нерухоме майно поміж іншого визнано речовим доказом. Разом із тим за яким саме критерієм речових доказів таке майно визнано речовим доказом не зазначено.
Разом з тим, на момент накладення арешту на згадане майно у кримінальному провадженні 42015100000000795 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч.5 ст.191; ч.3 ст.209; ст.218-1; ч.2 ст.ст361, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364-1; ч.2 ст.364-1; ч.3 ст.365-2; ч.2 ст.28, ч.2 ст.366; ч.1 ст.388 КК України прокурором не було доведено об'єктивними даними, що існує обґрунтована підозра вважати, майно Пристоличної сільської ради відповідає критеріям речових доказів, адже фактично в межах даного кримінального провадження розслідуються інші обставини.
Більше того твердження про те, що 26.05.2015 з метою створення вигляду законності явно протиправних дій по заставі майнових прав - між ПАТ «УПБ» та ПАТ «Авант-Банк» було укладено посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 Договір застави майнових прав, реєстровий № 219, згідно якого ПАТ «УПБ» передало в заставу ПАТ «Авант Банк» права вимоги рядом кредитних та іпотечних договорів, предметами забезпечення, яких виступали об'єкти нерухомого майна, спростовані відповідними судовими рішеннями, що набрали законної сили, згідно із якими відповідні договори недійсними не визнавались.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, серед іншого, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається для забезпечення збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Отже, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт земельної ділянки площею 0,4901 га., кадастровий номер 3220888001:01:007:0002, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (РНОНМ 362970832000) та будівлі ІОЦ, літера за планом «А-ІІ», загальною площею 857,7 кв.м., за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с.Щасливе, вул. Л.Українки, 20а (РНОНМ 363055232000), а також недоведеність факту можливості використання вказаного майна, як доказу фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування, не може бути виправданою підставою для продовження застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, у зв'язку із чим викликає сумнів в розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданнями кримінального провадження
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання представника Пристоличної сільської ради адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно, - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2022 у справі № 761/19752/22 у кримінальному провадженні № 42015100000000795 на земельну ділянку площею 0,4901 га., кадастровий номер 3220888001:01:007:0002, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (РНОНМ 362970832000) та на будівлю ІОЦ, літера за планом «А-ІІ», загальною площею 857,7 кв.м., за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с.Щасливе, вул. Л.Українки, 20а (РНОНМ 363055232000), що належать на праві власності Пристоличній сільській раді.
Скасувати заборону будь-яким фізичним та юридичним особам відчужувати, розпоряджатись та/або користуватись вказаним майном, а також заборону проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя