Справа № 761/27775/25
Провадження № 1-кп/761/760/2026
06 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022100000000179, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.05.2022 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м.Торез, Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, -
02 липня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022100000000179, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.05.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні оголосив письмове клопотання, в якому просив постановити ухвалу про призначення спеціального судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у порядку спеціального судового провадження. До клопотання долучив документи на підтвердження того, що обвинуваченому відомо про кримінальне провадження щодо нього.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні при вирішенні питання щодо призначення обвинувального акту до розгляду у спеціальному судовому провадженні поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судове засідання на неодноразові виклики, здійснені у порядку, передбаченому ч.3 ст. 323 КПК України, не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомляв.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.
Кримінальне провадження відповідно до ст.ст.32, 33, 615 КПК України, розпорядження Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Як встановлено в судовому засіданні, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000179, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.05.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України здійснювалось у порядку спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20 червня 2025 року.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
При цьому, відповідно до положень ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 24-1 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів, окрім інших, передбачених і статтею 447 КК України.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такої обвинуваченої.
У справі SEJDOVIC v. Italy (№ 56581/00) ЄСПЛ вирішив, що у випадках, коли обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення особа не була особисто повідомлена, то лише з її статусу втікача (latitante), обґрунтованого презумпцією з недостатньою фактологічною основою, не можна зробити висновок про те, що така особа відмовилася від свого права з'явитися до суду або захищати себе (див. Colozza, цит. в цій справі, § 28). ЄСПЛ також мав нагоду зазначити, що перш ніж стверджувати про те, що обвинувачений імпліцитно, своєю поведінкою, відмовився від важливого права, передбаченого статтею 6 Конвенції, необхідно продемонструвати, що він міг би розумно передбачити наслідки своєї поведінки (див. Jones, цит. в цій справі) (пункт 87 рішення).
В контексті надання оцінки вказаному питанню, судом враховуються і правові позиції, наведені у рішеннях Європейського суду з прав людини.
Зокрема у рішенні ЄСПЛ у справі SOMOGYI v. Italy (N 67972/01), Високий Суд зазначив, що з урахуванням важливого місця права на справедливий суд у демократичному суспільстві (див., серед інших справ, Delcourt v. Belgium, рішення від 17 січня 1970 року, Series A no. 11, pp. 14 - 15, § 25 in fine) стаття 6 Конвенції покладає на кожен національний суд обов'язок перевіряти, чи мав обвинувачений можливість бути поінформованим / ознайомленим із провадженням щодо нього, коли, як і в цій справі це оскаржується з підстав, які відразу не видаються явно необґрунтованими.
Водночас, межі такого обов'язку, на думку суду необхідно визначати аналізуючи у сукупності положення як національного законодавства так і міжнародних стандартів прав людини, встановлених, зокрема, і ЄСПЛ.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому, що інформування особи про порушене щодо неї обвинувачення є правовим актом такої важливості, що воно має здійснюватися згідно з вимогами матеріального та процесуального права, здатними гарантувати ефективне здійснення обвинуваченим своїх прав, про що, зокрема, свідчить підпункт (a) пункту 3 статті 6 Конвенції; розпливчастого та неофіційного повідомлення недостатньо (див. T. v. Italy, цит. в цій справі, p. 42, § 28) (пункт 75 рішення).
Як вбачається зі змісту клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту в порядку спеціального судового розгляду та долучених до нього додатків, на стадії досудового розслідування таких вимог було дотримано органом досудового розслідування, що свідчить про обізнаність обвинуваченого із самим фактом здійснення щодо нього кримінального провадження та суті пред'явленого ОСОБА_5 звинувачення.
У підготовчі судові засідання призначені на 03.10.2025, 23.02.2025, 06.04.2026 обвинувачений ОСОБА_5 не прибув. Разом з тим, повістки про виклик обвинуваченого у підготовчі судові засідання були опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та засобах масової інформації.
Таким чином, суд вважає, що стороною обвинувачення здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, ОСОБА_5 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він повідомлений про підозру та відповідні виклики, був обізнаний із своїми правами.
Водночас, на етапі судового розгляду, судом зі свого боку вживаються вичерпні заходи для повідомлення обвинуваченої про кожне судове засідання у рамках цього кримінального провадження, в межах повноважень, наданих суду чинним КПК України, зокрема повістки про виклик публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду. Крім того, додатково судом направляються повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 до Офісу Генерального прокурора для публікації на відповідному сайті.
Відповідно до положень ст. 323 КПК України з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
При цьому, судом враховується і послідовна правова позиція Верховного Суду викладена зокрема і в рішенні від 10 березня 2020 року у справі 242/3982/16-к, відповідно до якої у разі, якщо відповідні повістки публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади, обвинувачений вважається таким, що мав можливість отримувати інформацію щодо часу і місця судового розгляду кримінального провадження, а тому мав можливість взяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якщо б мав таке бажання. Такий висновок Верховного Суду є усталеним, що вбачається і з подальших рішень Верховного Суду, зокрема у справі 759/7443/17 від 27.10.2021 та в справі №461/4987/16-к від 25.01.2021.
Отже судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 повідомлявся про підозру, а також викликався до слідчого, прокурора та до суду у встановлений законом спосіб, однак ні до слідчого, прокурора, ні до суду не з'являвся, жодних клопотань, заяв, скарг не подавав.
Шляхом системного тлумачення норм відповідного національного законодавства, зокрема положень чинного КПК України, зокрема положень ст. 323 КПК України, в сукупності із вищезазначеними стандартами ЕСПЛ, щодо інформування особи згідно з вимогами чинного, зокрема і процесуального права, суд, виконуючи свій обов'язок перевірити, чи мав обвинувачений можливість бути поінформованим / ознайомленим із провадженням щодо нього, вважає, що ОСОБА_5 обізнаний із суттю висунутих йому звинувачень, водночас він також належним чином повідомлений як про загальний факт здійснення щодо нього судового провадження в рамках даного кримінального провадження, так і про час та дату конкретних судових засідань, що відбуваються в рамках цього судового провадження.
Як визначено ч.5 ст.139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Враховуючи наявні в кримінальному провадженні дані, суд вважає, що ОСОБА_5 відомо про здійснення відносно нього кримінального провадження, він переховується від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на тимчасово окупованій території, отже наявні підстави для здійснення щодо обвинуваченого ОСОБА_5 спеціального судового провадження (in absentia).
Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
В судове засідання необхідно викликати наступних осіб: прокурора, захисника та обвинуваченого. Повідомити обвинуваченого про судовий розгляд кримінального провадження в порядку ст. 297-5, ч. 3 ст. 323 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314-316, 323 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №42022100000000179, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.05.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, на 12 год. 00 хв. 22 травня 2026 року, про що повідомити зацікавлених осіб.
Здійснювати спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, захисника та обвинуваченого.
Повідомити обвинуваченого про судовий розгляд кримінального провадження в порядку ст.297-5, 323 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1