печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12730/26-к
19 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ОСОБА_3 про арешт майна
04.03.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № № 12025000000002882 від 03.11.2025.
Слідчий або прокурор у судове засідання не з'явились, слідчий направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне,Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002882 від 03.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 14.09.2022 укладено договір № 362-ДІ між республіканською державною установою «Військова частина НОМЕР_8» Міністерства оборони Республіки Казахстан в особі заступника командира - начальника відділу організації закупівель ОСОБА_5 та ТОВ «Унітек» в особі директора ОСОБА_6 щодо поставки спеціалізованої системи для проведення відеоконференцій (сервер відеокоференцзв'язку, сервер управління, система запису відеоконференцій) на суму 181 440 000 теньге. Директор по розвитку бізнесу компанії «UTTC» ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з директором ТОВ «UTTC» ОСОБА_8 та менеджером цього товариства ОСОБА_9 , з метою безперешкодного підписання попередніми датами підроблених актів прийому-передачі виконаних робіт щодо постачання системи відеоконференцзв'язку «Polycom» та загальної пітримки під час виконання цього договору, діючи з корисливих мотивів передав тимчасово виконуючому обов'язки начальника Департаменту інформаційних технологій Міністерства оборони Республіки Казахстан ОСОБА_10 , який є особою уповноваженою на виконання функцій держави, неправомірну вигоду в сумі 20 000 доларів США, а саме 30.12.2022 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , перерахував через сервіс «Золота Корона» два платежі по 10 000 доларів США на ім'я ОСОБА_10 та його дружини ОСОБА_11 , які вони отримали 04.01.2023 в філіалі АТ «Народний Банк Казахстана».
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчиненення дій в його інтересах з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
03.03.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно інформації Головного сервісного центру МВС України транспортні засоби марок: «TOYOTA RAV 4 HUBRID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , 2024 р.в.; «HYOSUNG GV 650», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , 2007 р.в.; «HONDA GL1800», реєстраційний номер НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , 2008 р.в., на праві власності належать підозрюваному ОСОБА_7 .
У зв'язку з тим, що санкція частини 3 статті 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна, з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного та запобігання можливості його відчуження виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_7 . Слідчий вважає, що ОСОБА_7 може організувати переоформлення або відчуження зазначеного рухомого майна.
Крім того, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт зазначеного майна, слідчий вказав про існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України.
Зокрема, обставинами, передбаченими ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий визначив необхідність розгляду ініційованого ним клопотання без повідомлення власників майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, тобто запобігання спроби його відчуження.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У даному випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, віджувати, користуватись та видозмінювати майно.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, підставою - збереження речового доказу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи викладене, у зв'язку з метою забезпечення збереження вказаного майна, ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що перелік майна ОСОБА_7 може вдатися до приховування майна шляхом перереєстрації задля уникнення наслідків у вигляді конфіскації майна як додаткового покарання за вчинення ймовірного злочину.
Слідчий суддя не наводить зміст доказів, обґрунтованість підозри, оскільки вони становлять таємницю досудового розслідування, згоду на розголошення якої не надано.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податку НОМЕР_7 , а саме на наступні транспортні засоби:
- «TOYOTA RAV 4 HUBRID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , 2024 р.в.;
- «HYOSUNG GV 650», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , 2007 р.в.;
- «HONDA GL1800», реєстраційний номер НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , 2008 р.в.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1