Справа № 489/1198/26
Провадження № 1-кп/489/603/26
про призначення судового розгляду та
продовження запобіжного заходу
09 квітня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час відкритого підготовчого судового засідання, в залі суду, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.12.2026 під № 12025152040001384, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Токмак Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого постійного місця проживання, не одруженого, маючого малолітню дітину, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:
- 08.10.2018 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.ч. 1, 2, 3 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 22.01.2020 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років; звільнений 26.04.2024 по відбуттю строку покарання,,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Вирішення питання щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Обвинувальний акт, що пред'явлений ОСОБА_4 з обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 185 КК України, відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.
Кримінальне провадження підсудне Інгульському районному суду міста Миколаєва.
Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України.
Прокурор, обвинувачений та захисник вважають за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Враховуючи наведені обставини кримінальне провадження на підставі обвинувального акту має бути призначено до судового розгляду.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник, потерпіла, свідки.
Вирішення питання щодо запобіжного заходу
Ухвалою від 26.12.2025 слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва застосував щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560,00 грн.
Вказаний запобіжний захід слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ухвалою від 20.02.2026 продовжив до 20.04.2026 включно.
Прокурор подала клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою на 60 днів.
1. Доводи клопотання сторони обвинувачення.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ризики наявні на час застосування саме такого запобіжного заходу не зменшились і не змінились, що свідчить про необхідність його подальшого застосування. Вважала можливим: переховування обвинуваченого від суду; вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
2. Доводи сторони захисту.
ОСОБА_4 вважає, що підстави для тримання його під вартою відсутні, просив застосувати особисте зобов'зання. Пояснив, що постійного місця проживання наразі не має, о скільки його будинок перебуває на тимчасово окупованій території Запорізької області. Має дочку віком 13 років, як проживає з його матір'ю у Німеччині. У м. Миколаєві проживав у знайомого.
Захисник просив відмовити прокурору у клопотанні, обрати інший запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього КПК України обов'язків.
3. Оцінка та висновки суду.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження щодо ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу, заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 повторно вчинив крадіжку в умовах воєнного стану, а саме таємно викрав велосипед «Trek 6700», що належить потерпілій ОСОБА_6 , чим завдав їй шкоду у розмірі 14 596, 50 грн.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходив з доведеності ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує:
- Ризик переховування обвинуваченого від суду.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
Ризик переховування підозрюваного від суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який, у разі визнання його винуватості, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, має достатню обізнаність, щоб розуміти суть обвинувачення та покарання за інкриміноване діяння, що може бути достатньою підставою та мотивом переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Водночас місце проживання ОСОБА_4 зареєстроване на тимчасово окупованій території Запорізької області. Іншого постійного місця проживання не має. Також у ОСОБА_4 відсутні тісні соціальні зв'язки, оскільки він не одружений, його дитина проживає в Німеччині, офіційно не працевлаштований.
Отже, суд дійшов висновку про наявність ризику переховування від суду.
- Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 раніше двічі засуджувався за вчинення злочинів проти власності, відомостей про джерела та розмір доходів матеріали справи не містять. За обставин злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, враховуючи майновий стан обвинуваченого, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення з корисливих мотивів.
При вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; відсутність постійного місця проживання та тісних соціальних зв'язків; майновий стан обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, існують та не зменшились зазначені ризики.
Для запобігання встановлених ризиків на даний час є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема й у особистого зобов'язання, який розрахований на свідому, правомірну поведінку підозрюваного, і який не зможе фізично убезпечити від настання вказаних ризиків.
Враховуючи викладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду та від виконання процесуальних рішень, вчинити інші кримінальні правопорушення, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого запобіжного заходу на менш суворий, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 днів (до 07 червня 2026 року включно) із залишенням розміру застави, визначеного в ухвалі слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 26.12.2025.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 199, 314-317, 369, 372, 376 КПК України, суд
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України призначити до відкритого судового розгляду в залі судових засідань Інгульського районного суду міста Миколаєва на «11» годину «00» хвилин «16» квітня 2026 року.
Повідомити про день, час та місце судового засідання прокурора, потерпілу, обвинуваченого та захисника.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею ОСОБА_1 одноособово.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за наявності відповідного клопотання.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів до «07» червня 2026 року включно із залишенням розміру застави, визначеного в ухвалі слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 26.12.2025 у справі № 489/10685/25 (провадження № 1-кс/489/3843/25).
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, його захисником, прокурором протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя ОСОБА_1