Справа № 489/1662/26
Провадження № 1-кп/489/622/26
про звільнення від кримінальної відповідальності
та
закриття кримінального провадження
09 квітня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2025 за № 12025152040001102 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станіслав Білозерського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
І. Суть питання, що вирішується ухвалою
На розгляд Інгульського районного суду міста Миколаєва надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України. У клопотанні обвинувачений вказав, що примирився з потерпілою, повністю відшкодував завдану їй шкоду.
ІІ. Позиції сторін кримінального провадження
Під час судового засідання прокурор підтримав клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив закрити кримінальне провадження відносно нього у зв'язку з його примиренням з потерпілою. Підтвердив обізнаність щодо наслідків закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України.
Потерпіла підтвердила, що примирилася з обвинуваченим, який повністю відшкодував завдану їй шкоду, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Не заперечувала проти клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з цих підстав.
ІІІ. Встановлені судом обставини
ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в тому, що він 07.10.2025, приблизно об 11:10 год., у світлий час доби, при опадах у вигляді мілкого дощу водій ОСОБА_6 , керував технічно-справним автомобілем «Peugeut 206», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався по вологій, чистій, проїзній частині вул. Космонавтів зі сторони Площі Перемоги в напрямку вул. Китобоїв у м. Миколаєві, на зелений (дозволяючий) сигнал світлофору.
Рухаючись у вказаному напрямку, водій автомобіля «Peugeut 206», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1 та 18.2 Правил дорожнього руху, а саме, будучи зобов'язаним знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, розуміючи, що його дії не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю громадян, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, перед початком свого руху на дозволяючий (зелений) сигнал світлофору, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав перевагу в русі пішоходу Пеннер Катаріні, який рухався по пішохідному переходу зліва-направо відносно напрямку руху його автомобіля, закінчуючи перехід проїзної частини, для якої може бути створена небезпека чи перешкода, внаслідок чого допустив наїзд лівою передньою частиною свого автомобіля на Пеннер Катаріну.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід Пеннер Катаріна отримала тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому лівого колінного суглобу, яке відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
IV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
Згідно з ч. 2 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 5-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Крім того суб'єктивна сторона останнього характеризується необережною формою вини.
З роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» вбачається, що умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Під час вирішення питання про закриття кримінального провадження суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого. Зокрема, ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на момент вчинення правопорушення у стані алкогольного або будь-якого іншого сп'яніння не перебував, примирився з потерпілою, повністю відшкодував завдану потерпілій шкоду, просив закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Потерпіла підтвердила, що з обвинуваченим примирилася, та повідомила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
До матеріалів справи додано заяву потерпілої від 18.10.2025, у якій ОСОБА_5 вказала, що витрати на лікування їй відшкодовані, претензій до обвинуваченого не має, просить його не засуджувати.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки жодних обмежень, визначених діючим Кримінальним процесуальним кодексом України або Кримінальним кодексом України, не вбачається.
V. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Отже, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 справа №598/1781/17, постанова Верховного Суду від 02.12.2021 справа №449/1689/19).
Враховуючи наведене, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати пов'язані з проведенням судових експертиз в загальному розмірі 10 696,80 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, суд вважає за необхідне скасувати раніше обраний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 13.10.2025 на автомобіль «Peugeut 206», н.з. НОМЕР_1 , а також на підставі ст. 100 КПК України вирішити питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд враховує наступне.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно,що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, тоді як документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п.п. 5, 7 ч. 10 ст. 100 КПК України).
Керуючись ст.ст. 100, 124, 126, 284-288, 314, 371, 372, 376 КПК України, ст. 46 КК України, суд, -
1. Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілою ОСОБА_7 , закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2025 за № 12025152040001102.
2. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення судових експертів в розмірі 10 696 (десять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн 80 коп.
3. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 13.10.2025 (справа № 489/8275/25), а саме автомобіля марки «Peugeut 206», н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з належить ОСОБА_8 .
4. Речові докази:
- автомобіль марки «Peugeut 206», н.з. НОМЕР_1 , - вважати повернутим ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1