Справа № 522/3681/26
Провадження № 3/522/2049/26
06 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання - Єрьоміної К.М., у присутності особи, що притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №760936 від 05.03.2026 року, встановлено, що 05.03.2026 року о 17:00 годин ОСОБА_1 , знаходячись в арці будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт з сусідом ОСОБА_2 , в ході якого вів себе зухвало, в результаті чого вдарив його рукою по обличчю, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Згідно протоколу, працівниками поліції кваліфікувано дії ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що в нього з сусідом виникла конфліктна ситуація, оскільки сусід зривав його оголошення про пошук кішки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність, передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства, є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №760936 від 05.03.2026 року, встановлено, що 05.03.2026 року о 17:00 годин ОСОБА_1 , знаходячись в арці будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт з сусідом ОСОБА_2 , в ході якого вів себе зухвало, в результаті чого вдарив його рукою по обличчю, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
При цьому, зі змісту протоколу не вбачається, що ОСОБА_3 вчиняв певні дії, які б порушили громадський порядок і спокій громадян. Тобто його дії не містять ознак хуліганських дій.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 , окрім протоколу орган, що його склав, посилається на: копію паспорта ОСОБА_1 ; рапорт працівника поліції; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.03.2026 року; пояснення ОСОБА_2 від 05.03.2026 року; пояснення ОСОБА_1 від 05.03.2026 року; копією довідки-пенсійного посвідчення №302 від 28.03.2022 року, згідно якої ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 05.03.2026 року він побачив, як ОСОБА_1 розвішує оголошення на арці будинку, підійшов до нього та зробив йому зауваження з цього приводу, в результаті чого ОСОБА_1 почав поводити себе зухвало та несподівано наніс йому удар по обличчю.
В своїх поясненнях наданих суду ОСОБА_1 не заперечував факту виникнення конфліктної ситуації 05.03.2026 року ввечері в арці двору по АДРЕСА_2 між ним та його сусідом ОСОБА_2 з приводу того, що останній зірвав розклеєні ним оголошення про пошук його зниклої кішки. Зазначив, що він не вчиняв хуліганських дій, а лише захищався від сусіда, який як йому здалося хотів вдарити його головою та у якого у руках були сумки, він лише відмахнувся від нього.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення дій, передбачених ст. 173 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, об'єктивною стороною дрібного хуліганства є дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив - тобто прагнення особи показати свою зверхність над оточуючими, продемонструвати ігнорування загальноприйнятих норм моралі та поведінки, що не пов'язано з особистими неприязними стосунками.
Однак, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , події передував тривалий словесний конфлікт між учасниками на ґрунті особистих неприязних стосунків, з приводу розклеєних оголошень про зниклу кішку ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що така поведінка з боку ОСОБА_1 , виникла в ході раптового конфлікту між двома конкретними особами, та має характер особистої неприязні. У таких діях відсутній прямий умисел на порушення саме громадського порядку.
Враховуючи, що склад адміністративного правопорушення передбачає наявність усіх його елементів, а в даному випадку відсутня суб'єктивна сторона, а саме: хуліганський мотив, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, обставини викладені у протоколі, не знайшли свого підтвердження при дослідженні , у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції і пояснення іншої особи, не можуть бути беззаперечними доказами винуватості особи.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Таким чином, суд має бути неупередженим, і безстороннім, і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку із чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ст. 173 КУпАП і, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного і керуючись ст. 7, 9, 10, 24, 33, 173, 221, 247, 251, 254, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ