Справа № 946/2513/26
Провадження № 1-кс/946/683/26
10 квітня 2026 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанови старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 11.03.2026 року та 02.04.2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -
09.04.2026 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанови старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 11.03.2026 року та 02.04.2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що він має статус - учасник бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 від 04.06.2024). 27.01.2026 звернувся до Ізмаїльської окружної прокуратури та слідчого відділу Ізмаїльського районного відділу поліції про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №42023160000000264 від 31.07.2023, відкритому за фактом фальсифікації актів прихованих робіт. 05.04.2026 отримав лист, з датою відправки на конверті Укрпошти від 02.04.2026 з відповіддю від старшого слідчого відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 11.03.2026 № 89745-2026 з додатком - Постанова від 11.03.2026 про відмову у задоволенні заяви (клопотання) про визнання потерпілим у кримінальному проваджені № 42023160000000264 від 31.07.2023, в якій зазначено що відсутні підстави для визнання потерпілим у даному кримінальному проваджені. А також зазначене, що у кримінальних провадженнях цієї категорії наявність потерпілого не є обов'язковою ознакою складу кримінального правопорушення, а тому відсутність особи, якій заподіяно шкоду, не перешкоджає здійсненню досудового розслідування. Аналогічні постанови старшого слідчого відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 отримував 14.02.2026, 07.03.2026 (практично дослівно, за винятком декілька абзаців). 25.02.2026 слідчий суддя ОСОБА_1 (справа № 946/1176/26) Ізмаїльського міськрайонного суду скасував постанову слідчого від 14.02.2026 про відмову у визнанні його потерпілим, встановивши порушення принципу верховенства права та його прав на участь у збиранні доказів. 19.03.2026 слідчий суддя ОСОБА_6 (справа № 946/1752/26) вкотре скасував постанову слідчого, а саме від 07.03.2026. В ухвалі суд прямо зазначив, що слідчий не надав оцінку мотивам, за якими була скасована його попередня постанова, та не проаналізував завдану моральну шкоду. 08.04.2026 на судовому засіданні по справі №: 946/2384/26 від 06.04.2026 (провадження: 1-кс/946/644/26) дізнався, що існує ще постанова від 02.04.2026, яку слідчий ОСОБА_7 не надіслав в порушення ч. 2 ст. 220 КПК України та позбавив його законного права на її оскарження. У постанові від 02.04.2026 наведені аналогічні підстави щодо неможливості визнання мене потерпілим у даному кримінальному проваджені, як і в попередніх. Оскаржувані постанови не мають реєстраційних номерів (реєстраційного індексу), що свідчить про порушення правил діловодства, а саме Інструкції з діловодства в системі МВС України, Інструкції з оформлення документів у системі МВС України, постанови не пройшли офіційну реєстрацію та існує можливість виготовлення документів "заднім числом". Слідчий ОСОБА_4 системно приховує процесуальні рішення, про що свідчить розбіжність між датою на документі (11.03.2026) та датою реальної відправки (02.04.2026), про що зафіксованою на поштовому конверті, а з постановою від 02.04.2026 довелося ознайомитись під час судового засідання 08.04.2026.
Предметом розслідування у кримінальному провадженні № 42023160000000264 від 31.07.2023 є підроблення актів прихованих робіт працівниками ПБП «Кінгс». Ці документи наразі є предметом судового розгляду у кримінальному провадженні №42020160000000028 від 13.01.2020 в Миколаївському апеляційному суді (справа № 946/6691/22), де він має статус обвинуваченого, розпочатому проти нього за фактом заволодіння бюджетними грошовими коштами шляхом завищення обсягу виконаних робіт та нібито умисного підписання актів прихованих робіт із завищеними обсягами (цих самих актів прихованих робіт що є предметом розслідування у кримінальному провадженні № 42023160000000264). Використання сфальсифікованих актів прихованих робіт як докази проти нього завдає йому істотної моральної шкоди, шкоди репутації як ветерану війни (УБД) та створює загрозу його свободі. Ігнорування слідчим цього зв'язку свідчить про поверхневість розгляду справи у кримінальному провадженні № 42023160000000264. У постанові про відмову у задоволенні заяви (клопотання) про визнання потерпілим у кримінальному проваджені від 11.03.2026 слідчий стверджує, що відсутність потерпілого не перешкоджає розслідуванню. Однак, Кримінальний процесуальний кодекс захищає не "зручність розслідування для слідчого", а права людини. Стаття 55 КПК не містить винятків для ст. 366 КК. Якщо підроблення документа призвело до того, що людину незаконно судять в іншому процесі - це і є моральна шкода, яка дає право на статус потерпілого. Відповідно до постанови прокурора про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження) від 22.01.2026 № 59-363ВИХ-26 дії слідчого вже було визнано незаконними. Слідчий ОСОБА_7 , відмовляючи йому у статусі потерпілого, фактично перешкоджає виконанню вказівок прокурора щодо проведення почеркознавчої експертизи, оскільки без статусу потерпілого він позбавлений права заявляти клопотання про її призначення. Старший слідчий ОСОБА_7 вже втретє ігнорує висновки слідчого судді. В Ухвалі від 25.02.2026 суд чітко встановив, що відмовою у визнанні його потерпілим порушується принцип верховенства права та його права на участь у збиранні доказів, в Ухвалі 19.03.2026 суд прямо зазначив, що слідчий не надав оцінку мотивам, за якими була скасована його попередня постанова, та не проаналізував завдану моральну шкоду. Такі дії слідчого свідчать про створення штучного кола безпідставних відмов з метою недопущення його до участі у кримінальному провадженні та приховування фактів фальсифікації доказів, які використовуються проти нього в іншому судовому процесі
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, заявив у скарзі про розгляд справи без його участі.
Слідчий СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, надав заяву про розгляд скарг без його участі, заперечує проти задоволення скарги ОСОБА_3 , так як вважає її необґрунтованою та безпідставною.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В ході розгляду скарг встановлено, що в провадженні СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
27.01.2026 ОСОБА_3 звернувся до Ізмаїльської окружної прокуратури та слідчого відділу Ізмаїльського районного відділу поліції про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 42023160000000264 від 31.07.2023.
Листом Ізмаїльської окружної прокуратури від 29.01.2026 № 59-574ВИХ-26, ОСОБА_3 було повідомлено, що його звернення направлено до Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області для розгляду його клопотання з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства України.
Листом старшого слідчого відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 29.01.2026 за № 34951-2026 ОСОБА_3 було повідомлено про те, що визнання його в рамках матеріалів кримінального провадження потерпілою особою не представляється можливим, оскільки він не є стороною кримінального провадження та відповідно до ст. 220 КПК України не має право подавати клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.02.2026 зобов'язано старшого слідчого відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 27.01.2026 про визнання його потерпілим з дотриманням строків, визначених ст. 220 КПК України.
Постановою старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 14.02.2026 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо визнання його потерпілою особою в рамках кримінального провадження №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.02.2026 (справа № 946/1176/26) скасовано постанову старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 14.02.2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та зобов'язано уповноваженого слідчого Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 27.01.2026 в рамках кримінального провадження №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України відповідно до положень ст.55 КПК України.
Постановою старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 07.03.2026 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо визнання його потерпілою особою в рамках кримінального провадження №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.03.2026 (справа № 946/1752/26) скасовано постанову старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 07.03.2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та зобов'язано уповноваженого слідчого Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 27.01.2026 в рамках кримінального провадження №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України відповідно до положень ст.55 КПК України.
Постановою старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 11.03.2026 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо визнання його потерпілою особою в рамках кримінального провадження №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 02.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо визнання його потерпілою особою в рамках кримінального провадження №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчиненні дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Питання невчинення будь-яких дій, обов'язок вчинення яких покладено на слідчого нормами КПК, вирішуються суто в порядку, передбаченому КПК України для оскарження бездіяльності слідчого.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як вбачається із оскаржених постанов, вони були прийняті у зв'язку із тим, що у ході перевірки доводів заявника не встановлено доказів заподіяння заявнику моральної, фізичної або майнової шкоди, також не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між можливими наслідками та обставинами кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження не містять об'єктивних даних, які б підтверджували статус заявника як особи, якій безпосередньо завдано шкоди. Таким чином, підстави для визнання гр. ОСОБА_3 потерпілою особою у даному кримінальному провадженні відсутні.
Отже, висновки постанов зводяться лише до констатації, що скаржнику не завдано шкоду і відсутні підстави для визнання особи потерпілою. Також слідчий зазначає, що заявнику не може бути спричинена шкода вказаним кримінальним правопорушенням.
Однак, в оскаржуваних постановах не наведено аналізу спричиненої особі шкоди, не наведено аргументів, чому, на думку слідчого, не спричинено злочином шкоди особі.
Також, у постановах не здійснений аналіз тверджень заявника щодо спричинення йому шкоди та не наведено аргументів чому, на думку слідчого, ці аргументи не є підставою для задоволення заяви.
Істотним для вирішення питання про визнання особи потерпілим є саме факт завдання певній особі шкоди певним кримінальним правопорушенням.
Зроблений слідчим у постановах про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим висновок є безпідставним. Відмовою у визнанні ОСОБА_3 потерпілим він позбавлений прав як учасник кримінального провадження на участь у збиранні та наданні доказів. Вказаною відмовою у визнані ОСОБА_3 потерпілим порушено принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Одночасно, слідчий суддя зауважує на тому, що ухвалами слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.02.2026 року та 19.03.2026 року раніше вже були скасовані аналогічні постанови слідчого про відмову у визнанні особи потерпілим у даному кримінальному провадженні від 14.02.2026 року та 07.03.2026 року.
Вказаними ухвалам слідчих суддів встановлено порушення принципу верховенства права та прав ОСОБА_3 на участь у збиранні доказів. Слідчий не надав оцінку мотивам, за якими були скасовані його попередні постанови, та не проаналізував завдану моральну шкоду, спричинену ОСОБА_3 .
Оскаржувані постанови від 11.03.2026 року та 02.04.2026 року не містять відомостей про врахування ухвал слідчих суддів та відповідно відсутні висновки за їх змістом та в подальшому без дотримання об'єктивності та повноти проведення досудового розслідування, з аналогічних підстав, слідчий відмовляє ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим не врахувавши висновки ухвал слідчих суддів від 25.02.2026 року та 19.03.2026 року.
Слідчому судді не доведено безпідставності аргументів скарги.
Також, скаржником обґрунтовано наголошується на наявності підстав визнання його потерпілим, адже на переконання слідчого судді, наявність підстав у ОСОБА_3 стверджувати факт підроблення документів, які були підписані ним, які є також доказами в іншому кримінальному провадженні, у якому він має статус обвинуваченого, прямо свідчить про те, що такий факт може впливати на настання негативних наслідків безпосередньо для ОСОБА_3 та завдання йому шкоди. Визнання ОСОБА_3 потерпілим надасть йому можливість реалізації своїх прав в даному кримінальному провадженні та з метою захисту порушених прав як обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні, що є розумним способом захисту своїх прав та законних інтересів.
Отже, слідчий суддя обґрунтовано вказує на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим, оскільки підроблення документів, що виходили від імені скаржника та були ним підписані, а також які використані як докази проти нього в іншому провадженні, безпосередньо створює негативні наслідки для його прав та законних інтересів. Встановлення обставин підроблення доказів є необхідним для захисту прав особи, що відповідає практиці захисту інтересів у кримінальному процесі. Вибір варіанту доведення вказаного факту в рамках вже існуючого кримінального провадження чи в іншому кримінальному провадженні це є правом особи.
Отже твердження слідчого про неможливість спричинення вказаним кримінальним правопорушенням шкоди ОСОБА_3 є безпідставним.
Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 про скасування постанов старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 11.03.2026 року та 04.02.2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Також, враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 27.01.2026 в рамках кримінального провадження №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України відповідно до положень ст.55 КПК України, з обов'язковим урахуванням висновків, викладених у вказаній ухвалі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанови старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 11.03.2026 року та 02.04.2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити.
Скасувати постанови старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 11.03.2026 року та 04.02.2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Зобов'язати уповноваженого слідчого Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 27.01.2026 в рамках кримінального провадження №42023160000000264 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України відповідно до положень ст.55 КПК України, , з обов'язковим урахуванням висновків, викладених у вказаній ухвалі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1