09 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 730/24/26
провадження № 61-4211ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09 січня 2026 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2026 року
в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до Борзнянського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила розірвати укладений
між ними шлюб.
Заочним рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області
від 04 травня 2018 року позов задоволено.
Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 17 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Борзнянського районного управління юстиції актовим записом №104.
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2018 року за нововиявленими обставинами, скасування зазначеного рішення
і призначення справи до нового розгляду.
Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_2 категорично заперечував проти розірвання шлюбу, рішення суду винесено без його участі, до органів ДРАЦС
ні позивачка, ні чоловік не зверталися з реєстрацією такого акту, свідоцтва
про розірвання шлюбу не отримували, а саме припинення сім'ї фактично
не відбулося.
Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09 січня
2026 року, залишеною без змін постановою Чернігівського аплеяційного суду від 17 березня 2026 року, ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження
в справі за її заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2018 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач звернулася до суду з заявою
до померлої особи, правосуб'єктність якої на час пред'явлення заяви припинилася, отже заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства. Також суди наголошували, що відновлення шлюбу через значний проміжок часу (близько 8 років) й після смерті сторони у спорі, де неможливе правонаступництво, без наміру відновлення сімейних відносин у силу смерті однієї із сторін, дестабілізує приватні відносини. Окрім того, суди зауважили, що заочне рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2018 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1
і ОСОБА_2 , яке набрало законної сили і яке до смерті відповідача
не переглядалося ані в апеляційному порядку, ані за нововиявленими обставинами, а тому відсутні підстави стверджувати про стан правової невизначеності.
30 березня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09 січня
2026 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 березня
2026 року у вказаній справі.
Касаційну скаргу заявник обґрунтовує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно визначили предмет заяви ОСОБА_1 , оскільки метою її заяви було не відновлення відносин а визначення їх правового статусу
на певний момент у минулому.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта та п'ята
статті 423 ЦПК України).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно зазначив, що, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду
про розірвання шлюбу ОСОБА_1 подала після смерті відповідача у справі,
суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження. Доводи касаційної скарги про те, що заявниця не звертається
з вимогою відновити сімейні відносини з померлою особою, не заслуговують на увагу.
Заявник фактично у вимогах своєї заяви просить встановити юридичний факт існування сімейних відносин між сторонами справи після винесення заочного рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2018 року, що не може бути предметом перегляду вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.
Крім того, апеляційний суд в оскаржуваній постанові звернув увагу
на те, що у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 просить безпосередньо скасувати рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2018 року
і призначити справу до нового розгляду. Отже, у випадку скасування вказаного рішення суду фактично постане питання про відновлення шлюбу
між заявником та загиблим відповідачем, який було розірвано судовим рішенням, про перегляд за нововиявленими обставинами якого заявник просить суд.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного
суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09 січня 2026 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1
про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2018 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко